29 січня 2018 року Чернігів Справа № 825/209/18
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Криволош Андрія Миколайовича - спеціаліста відділу призначення пенсій, Бурнович Юлії Іванівни - спеціаліста відділу призначення пенсій про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 09.01.2018 звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Криволош Андрія Миколайовича - спеціаліста відділу призначення пенсій, Бурновис Ю.Н. - спеціаліста відділу призначення пенсій, Думи Ніни Іванівни - начальника відділу призначення пенсій про:
скасування та визнання нечинним рішення щодо дії ст. 27 ч. 2 (168 грн);
зобов'язання зарахувати фактично відпрацьований стаж та стаж згідно ст. 24 ч.2;
скасування рішення про утримання надбавки за стаж;
зобов'язання надати право вибору заробітної плати згідно ст. 40;
зобов'язати на підставі ст. 46 ЗУ 1058 зробити правомірний перерахунок пенсії;
визнання, що порушення ст. 27.ч. 2 є порушенням ст. 22 КУ та має ознаки кримінального правопорушення;
визнання, що порушення ст. 24 абзац 2 є дискримінацією людини з інвалідністю;
визнання що порушення ст.40 є ознакою корупції.
Ухвалою суду від 15.01.2018 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків. Зокрема позивачу було надано час для приведення змісту позовних вимог у відповідність до способів захисту законних прав, свобод та інтересів, що визначені в ст. 5 КАС України.
На виконання ухвали ОСОБА_1 25.01.2018 було подано до суду уточнену позовну заяву, в якій позивач просить стягнути з відповідачів, суб'єктів владних повноважень кошти на відшкодування збитків, заподіяних протиправними рішеннями та бездіяльністю у пропорції, визначеній судом.
Відповідно до пункту 1,2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, розгляд справ здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України лише у разі, якщо за предметом спору та його суб'єктним складом справа належить до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, пункт 6 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачає можливість захисту порушених законних прав свобод та інтересів шляхом стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю лише разом з прийняттям судом рішення, що визначені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 5 КАС України.
До юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій, що порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Разом із тим, навіть якщо позовні вимоги заявлені до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, але відповідач у спірних відносинах не здійснював владних управлінських функцій відносного заявника, такий спір не має сукупності ознак справи адміністративної юрисдикції, і не повинен розглядатись і вирішуватись адміністративним судом.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1М про стягнення збитків, завданих протиправними рішеннями та бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які заявлені окремо від вимог про визнання протиправними таких рішень та бездіяльності, не належать до справ адміністративної юрисдикції. Оскільки, предметом спору в даній справі є стягнення на користь суб'єкта владних повноважень матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку між сторонами існує спір про право цивільне, що свідчить про відсутність спірних публічно - правових відносин, та в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, оскільки позивач змінив позовні вимоги, які за своїм змістом є цивільно-правовими, така обставина згідно із п.1 ч.1 ст.170 є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити в відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Криволош Андрія Миколайовича - спеціаліста відділу призначення пенсій, Бурновис Юлії Іванівни - спеціаліста відділу призначення пенсій про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії та повернути позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у строк, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Кашпур