ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 січня 2018 року № 826/15694/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12.626,47 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 21.07.2017 №39.
Позов обґрунтовано тим, що позивач звільнена від сплати збору згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки придбала житло вперше.
Представник позивача у судовому засіданні, 21.12.2017, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач - Правобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відзиві зазначено, що відповідно до листа Пенсійного фонду України та Міністерства юстиції України від 19.11.2003 №04/9201 органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією стосовно черговості придбання житла, тому безпідставним є покладання відповідальності на відповідача за помилкову сплату збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Як зазначено в запереченнях, докази купівлі житла вперше необхідно було подати нотаріусу під час реєстрації правочину, проте таких документів надано не було, відсутні вони у Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві й на час подання позову, відповідно позивач зобов'язана була сплатити збір. Крім того, представник відповідача вважає неналежним доказом купівлі житла вперше витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки з відповідних даних неможливо зробити висновок про купівлю особою житла вперше. На сьогоднішній день не існує офіційного джерела інформації щодо придбання житла вперше, відповідач не володіє інформацією про право власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотання представника позивача та у зв'язку з неявкою представника відповідача судом ухвалено продовжити судовий розгляд справи в письмовому провадженні.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, взявши до уваги відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Згідно з договором купівлі-продажу від 21.07.2017, ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві 15.08.2000, зареєстрована: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) придбала нерухоме майно (квартиру) за адресою: АДРЕСА_1. Договір зареєстровано в реєстрі за №1190.
До адміністративної справи додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.10.2017 №101221143, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.07.2017 №36254029 набула права власності на зазначену квартиру.
Позивачем долучено квитанцію від 21.07.2017 №39, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено 12.626,47 грн. (дебет НОМЕР_2, кредит НОМЕР_4), отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва 24140500, код утримувача - 37962074, призначення платежу: за придбання нерухомого майна. Наведена обставина не заперечується представником Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві в письмових запереченнях.
У листі Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві від 02.11.2017 №58515/09, наданого у відповідь на лист ОСОБА_1 від 23.10.2017, зазначається про відсутність офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало, що житло придбане особою вперше, право громадянина на придбання нерухомого майна без сплати відповідного збору може бути визнано в судовому порядку, після судового рішення суми збору будуть повернуті.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час придбання позивачем квартири та сплати збору) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац перший). Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац другий).
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740.
Пунктом 15-3 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Як уже зазначалось, позивач придбала квартиру на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.07.2017 №1190, внесеного до державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.07.2017 №36254029 та 21.07.2017 сплатила 12.626,47 грн. збору за придбання нерухомого майна.
Водночас представник позивач зазначив, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування позивач змушена була сплатити, оскільки в іншому випадку не змогла б придбати квартиру через відмову нотаріуса у здійсненні реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна.
На підтвердження придбання квартири 21.07.2017 вперше, позивачем додано до адміністративної справи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2017 №101221143, відповідно до якого ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 21.07.2017 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2017, номер в реєстрі нотаріальних дій 1190, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1183438780000. Інші записи про реєстрацію правочинів в зазначеному витязі відсутні.
Зі змісту довідки вбачається, що пошук здійснювався за критеріями право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (за повним співпадінням). Також у витязі зазначено про відсутність відомостей за вказаними критеріями пошуку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна, в Державному реєстрі іпотек.
Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" передбачалось, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, бюро технічної інвентаризації повинні були здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно. У Прикінцевих положеннях Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 №1952-IV Кабінет Міністрів України зобов'язувався забезпечити здійснення поетапного введення в дію Державного реєстру прав з передачею в установленому порядку інформації бюро технічної інвентаризації щодо об'єктів нерухомості місцевим органам державної реєстрації прав у міру їх готовності до виконання зазначених повноважень.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 01.07.2004 №1952-IV (у редакції Закону України від 26.11.2015 №834-VIII, з наступними змінами та доповненнями чинними на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій (частина перша). Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина п'ята).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що державні органи зобов'язані були внести у відповідні реєстри всю інформацію, що стосувалась, у тому числі прав власності на нерухоме майно, відповідно ця інформація є достовірною. Відтак наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації лише про купівлю квартири ОСОБА_1 21.07.2017 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2017, номер в реєстрі нотаріальних дій 1190, а також відсутність будь-якої іншої інформації про право власності, обтяження, іпотеку в державних реєстрах береться судом до уваги як належний доказ на підтвердження обставини щодо купівлі позивачем квартири вперше.
Роблячи такий висновок, суд враховує, що відповідач не заперечує достовірність інформації в реєстрах, а зазначає про неможливість визначення черговості реєстрації правочинів та про відсутність спеціального реєстру, який би реєстрував купівлю житла вперше. В даному випадку в реєстрах міститься лише один запис про купівлю позивачем квартири у 2017 році.
Також, на думку суду, не може бути підставою для обмеження права позивача бути звільненою від сплати внеску за придбання житла вперше, гарантоване Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з нестворенням спеціального реєстру, який би фіксував придбання жита вперше. Вказаний Закон не пов'язує реалізацію особою свого права на звільнення від сплати збору за придбання житла вперше від функціонування спеціального реєстру, не передбачено таких обмежень і в інших правових актах.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що позивачем підтверджено придбання квартири на підставі договору від 21.07.2017 вперше, суд погоджується з її доводами про те, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вона звільнена від сплати збору за придбання нерухомого майна (квартири), оскільки придбала таке майно вперше
Процедура повернення коштів, надміру зарахованих до державного бюджету, встановлена "Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.
Відповідно до пункту 5 глави 1 "Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.
З огляду на встановлення, під час судового розгляду справи, сплату позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна в розмірі 12.626,47 грн., від сплати якого вона, відповідно до висновку суду, звільнена в силу пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки придбала житло вперше, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача сформувати та подати до органів Казначейської служби України подання про повернення надміру сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна (квартири) вперше на підставі договору від 21.07.2017 у розмірі 12.626,47 грн. згідно з квитанцією від 21.07.2017 №39.
Відтак підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за купівлю нерухомого майна в розмірі 12.626,47 грн.
Щодо строку звернення до суду, то суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого статтею 99 КАС України, чинного на час виникнення спірних відносин, оскільки про порушення свого права, інтересу позивач могла дізнатись 21.07.2017, з часу коли нею було сплачено відповідний збір, водночас позов подано 01.12.2017, тобто в межах строку.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн. (квитанція від 28.11.2017 №10470). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) у розмірі 12.626,47 грн. (дванадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень 47 копійок), сплаченого згідно з квитанцією від 21 липня 2017 року №39.
Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_2)
Відповідач - Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 40375920, місцезнаходження: 03680, місто Київ, вулиця Антоновича, 70)
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець