29 січня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/852/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Александру М.М.,
представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк" ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк", державне підприємство "Сетам", ОСОБА_6, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 10 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк" та державне підприємство "Сетам"; призначено справу до попереднього судового засідання на 13 листопада 2017 року.
В попередньому судовому засіданні 13 листопада 2017 року судом: з'ясовано зміст позовних вимог та позицію відповідача; долучено до матеріалів справи надані відповідачем документи; відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову; вчинено інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.
Ухвалою суду від 13 листопада 2017 року закінчено підготовче провадження у цій справі та призначено її до судового розгляду на 21 листопада 2017 року на 16 год.00хв.
21 листопада 2017 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Розгляд справи призначено на 25 грудня 2017 року на 15 год. 30 хв.
Водночас, 16 листопада 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2211-VIII «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів», що набрав чинності 02 грудня 2017 року, відповідно до якого внесено такі зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України: абзаци третій і п'ятий частини першої викласти в такій редакції: "7 січня і 25 грудня - Різдво Христове"; "1 травня - День праці"; абзац другий частини другої викласти в такій редакції: "7 січня і 25 грудня - Різдво Христове".
Таким чином, на законодавчому рівні було встановлено, що 25 грудня є релігійним святом і в цей день робота не провадиться.
Зазначене унеможливило розгляд Чернівецьким окружним адміністративним судом даної справи, призначеної на 25 грудня 2017 року на 15 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 26 грудня 2017 року призначено дану справу до судового розгляду на 15 січня 2018 року на 15 год 30 хв.
Ухвалою суду від 15 січня 2018 року залучено ОСОБА_6 до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Оголошено перерву в судовому засіданні до 24 січня 2018 року 10 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 24 січня 2018 року витребувано у публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк" та Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області документи по справі. Оголошено перерву в судовому засіданні до 29 січня 2018 року 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 29 січня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про те, що на виконанні в Кіцманському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебуває примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №516391 від 28 травня 2012 року, яким запропоновано звернути стягнення на об'єкт іпотечного договору - житловий будинок з спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,25 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності гр. ОСОБА_5
На 13 листопада 2017 року було призначено проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, належного ОСОБА_5, а саме: земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Із вказаними електронними торгами позивач не погоджується, оскільки вказує, що всі вимоги АТ "Ощадбанк" виконав, а саме сплатив суму заборгованості перед банком та витрати, понесені АТ "Ощадбанк" у сумі 168776,95 грн та 5200,00 грн відповідно на рахунок Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та додатково сплатив 16878,00 грн та 3000, 00 грн на інші витрати у межах виконавчого провадження №39245854.
Посилаючись на положення статті 42 Закону України «Про іпотеку», позивач вважає, що добровільне погашення боргу перед стягувачем (АТ "Ощадбанк"), а також інших витрат у межах виконавчого провадження №39245854 про звернення стягнення на предмет іпотеки є імперативною підставою для припинення реалізації майна на прилюдних торгах.
Відтак, враховуючи заяву про зміну позовних вимог від 21 листопада 2017 року, позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо проведення 13 листопада 2017 року електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, належного ОСОБА_5, а саме: земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; 2) зобов'язати Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області припинити дії з продажу предмета іпотеки (земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) ) та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, належного ОСОБА_5, стягувачу ПАТ "Державний Ощадний банк".
Відповідач згідно наявного у справі листа від 20 листопада 2017 року №9489 та в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, вказавши про його безпідставність та необґрунтованість. При цьому зазначив, що ним жодних дій щодо призначення 13 листопада 2017 року електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, належного ОСОБА_5, не вчинялось. Наразі торги з реалізації указаного майна не проводяться, виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №516391 від 28 травня 2012 року закінчено, виконавчий документ повернуто стягувачу.
В судовому засіданні відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк", у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, підтримавши доводи та позицію відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державне підприємство "Сетам", в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення. В поданих суду письмових поясненнях від 15 січня 2018 року, посилаючись на безпідставність позову та вказуючи, що електронні торги з реалізації належного позивачу майна тричі не відбулись, державне підприємство "Сетам" просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також просить справу розглядати за відсутності представника державного підприємства "Сетам".
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. Свою позицію відносно заявлених вимог не повідомив.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 травня 2012 року приватним нотаріусом Кіцманського нотаріального округу Чернівецької області видано виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на об'єкт іпотечного договору - житловий будинок з спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,25 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності гр. ОСОБА_5
09 серпня 2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №39245854 з виконання виконавчого напису №516391 від 28 травня 2012 року.
Крім цього, на виконанні в Кіцманському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебувають на виконанні наказ Господарського суду Чернівецької області від 14 жовтня 2014 року №926/1119/14 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Державний Ощадний банк" заборгованості (ВП №45324706); виконавчі листі Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2013 року №718/292/13-ц (ВП №38539259, №38539068) та від 16 липня 2014 року №718/3135/13-ц (ВП №44081160) про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 боргу.
Згідно інформації про виконавче провадження від 17 жовтня 2017 року вбачається, що виконавчі провадження №38539259, №39245854, №38539068, №45324706, №44081160 приєднано до зведеного виконавчого провадження за №41363778.
20 січня 2017 року державним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області у виконавчому провадженні №41363778 прийнято постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: на нежитлове приміщення, яке складається з: вітальні- 102,7 кв.м.; кімнати-21,9 кв.м.; убиральні -1,5 кв.м.; сан.вузола -2,0 кв.м.; кімнати-28.1 кв.м.; кухні-13,7 кв.м. Вказано, що на даний час приміщення використовується як комерційна нерухомість.
Земельна ділянка площею 0,25 га цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та спору, кадастровий номер якої НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_5 Крім цього, її попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.
10 квітня 2017 року Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області направив ДП "Сетам" заявку на реалізацію арештованого майна.
29 вересня 2017 року позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просила повідомити витрати, які необхідно відшкодувати (включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо) для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.
Листом від 03 листопада 2017 року АТ "Ощадбанк" надала позивачу відповідь на запити від 09 жовтня 2017 року та від 18 жовтня 2017 року про надання інформації по заборгованості за договором кредитної лінії №81 від 21 березня 2008 року.
Даним листом АТ "Ощадбанк" повідомило позивача, що заборгованість згідно договору кредитної лінії №81 від 21 березня 2008 року станом на 03 листопада 2017 року становить: заборгованість по простроченій кредитній заборгованості - 150847,07 грн; заборгованість по пені - 17929,88 грн., що нараховувалася на прострочену суму заборгованості по тілу кредиту та відсотках за період з 15 серпня 2011 року по 29 жовтня 2012 року. Всього -168776,95 грн.
Крім того, наявні витрати АТ "Ощадбанк" понесені при примусовому стягненні заборгованості, а саме:витрати за вчинення виконавчого напису -2000,00 грн; судовий збір за подання двох апеляційних скарг по справі №718/1034/17, що розглядалося в Кіцманському районному суді Чернівецької області та були задоволені Апеляційним судом Чернівецької області в сумі 3200, 00 грн. Всього - 5200,00 грн. Загальна сума заборгованості для погашення зобов'язань ПП ОСОБА_5 за договором кредитної лінії №81 від 21 березня 2011 року становить -173976,95 грн.
08 листопада 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою, якою повідомила про сплату 07 листопада 2017 року суми боргу, повідомлену АТ "Ощадбанк" та витрати у межах виконавчого провадження №39245854.
У зв'язку із цим, просила: зарахувати грошові кошти у межах виконавчого провадження №39245854: у сумі 168776,95 грн в рахунок погашення боргу перед АТ "Ощадбанк"; 5200,00 грн відшкодування інших витрат перед АТ "Ощадбанк"; 16877,00 грн в рахунок погашення виконавчого збору; 3000,00 грн - інші витрати у межах виконавчого провадження №39245854; припинити реалізацію предмета іпотеки у межах виконавчого провадження №39245854, а саме житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ.Ата терасою літ.А та земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_2, що за адресою: АДРЕСА_1.
17 листопада 2017 року Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області надано відповідь ОСОБА_5 на заяви від 29 вересня 2017 року та від 17 листопада 2017 року, якими повідомлено, що чинним законодавством не передбачено підстав для обрахунку витрат виконавчого провадження до надходження сум на депозитний рахунок відділу, в зв'язку з чим державний виконавець не мав змоги надати інформацію до розподілу коштів.
13 листопада 2017 року було призначено проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, належного ОСОБА_5, а саме: земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Однак, указані торги не відбулись на підставі відсутності допущених учасників торгів.
Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №39245854 виконавчий напис нотаріуса №516391 від 28 травня 2012 року повернуто стягувачу - ПАТ "Державний Ощадний банк".
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
З аналізу наведених норм процесуального права вбачається, зокрема, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а позивачем в адміністративній справі може бути та особа, права, свободи або інтереси якої порушено суб'єктом владних повноважень й за захистом яких вона звернулася до адміністративного суду.
Тобто, в порядку адміністративного судочинства могло бути оскаржене лише таке рішення, дій чи бездіяльність, які безпосередньо порушували права, свободи або інтереси позивача.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень указаного визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оскільки провадження у даній справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то вказана справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Згідно частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15 рудня 2017 року) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15 рудня 2017 року) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15 рудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, і за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, чинними після 15 рудня 2017 року, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо порушували права, свободи або інтереси позивача. Адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Крім цього, згідно частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15 рудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В ході судового розгляду справи встановлено, що призначенні на 13 листопада 2017 року електронні торги з реалізації предмета іпотеки, належного ОСОБА_5, а саме: земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, не відбулись на підставі відсутності допущених учасників торгів.
До того ж, призначення указаних торгів на 13 листопада 2017 року було здійснено не Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, а фактично державним підприємством "Сетам", яке відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за N 1301/29431, і проводить електронні торги з реалізації предмета іпотеки.
Жодних дій щодо призначення/проведення 13 листопада 2017 року електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, належного ОСОБА_5, а саме: земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області вчинено не було.
За указаних обставин, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог згідно заяви позивача від 21 листопада 2017 року, суд приходить до висновку про не порушення відповідачем оскаржуваними діями прав, свобод чи інтересів позивача, та, відповідно, про безпідставність позовних вимог, пред'явлених до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо проведення 13 листопада 2017 року електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, належного ОСОБА_5, а саме: земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на положення статті 42 Закону України «Про іпотеку» відповідно до частини першої якої боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.
Між тим такі посилання суд вважає безпідставними, оскільки вказана норма не передбачає здійснення органом державної виконавчої служби (а дії саме названого органу позивач просить суд визнати протиправними) будь-яких дій, спрямованих на реалізацію боржником свого права на виконання своїх зобов'язань.
Доводів щодо порушення відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження», яким врегульовано дії державних виконавців при примусовому виконанні виконавчих документів, в межах заявлених позовних вимог позовна заява не містить та в ході судового розгляду справи не наведено.
Твердження позивача щодо неповідомлення відповідачем державне підприємство «Сетам» про сплату коштів за основним зобов'язанням, витрат перед АТ «Ощадбанк», виконавчих витрат у ВП№39245854, а також твердження представника позивача, надані в судовому засіданні, про неправильне розподілення сплачених позивачем коштів, не заслуговують на увагу та не підлягають оцінці, оскільки така бездіяльність (дії) органу державної виконавчої служби не є предметом даного спору згідно заявлених позовних вимог.
Водночас відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15 рудня 2017 року) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню є і позовні вимоги про зобов'язання Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області припинити дії з продажу предмета іпотеки (земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2) ) та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, належного ОСОБА_5, стягувачу ПАТ "Державний Ощадний банк", оскільки, як вбачається зі встановлених судом обставин справи, такі дії відповідачем не проводяться, а постановою про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №39245854 виконавчий напис нотаріуса №516391 від 28 травня 2012 року повернуто стягувачу - ПАТ "Державний Ощадний банк".
Твердження представника позивача в обґрунтування указаної частини позовних вимог щодо можливого порушення відповідачем прав позивача в майбутньому суд оцінює критично, адже захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Прийняття судом рішення щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє не відповідає вимогам закону.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що заявлені ОСОБА_5 позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана або до Чернівецького окружного адміністративного суду або безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.П. Лелюк