24 січня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1107/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Оперчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 3386-13 від 14.06.2017 р. та № 3387-13 від 14.06.2017 р.,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 21.06.2017 року отримав податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області № 3386-13 від 14.06.2017, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 66723,54 грн. та податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області № 3387-13 від 14.06.2017, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 793,45 грн.
Контролюючим органом для визначення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта оподаткування - належного позивачу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, застосовано норму підпункту "ґ" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.
Позивач вважає, що норма підпункту "ґ" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України не може бути застосована для визначення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єкта оподаткування - належного позивачу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1
Безпосереднє встановлення місцевих податків а, отже, і податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 143 Конституції України.
Отже, Верховна Рада не може безпосередньо своїм рішенням запровадити такі податки як місцеві на відповідних територіях.
Вказує, що Рішенням Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 614 від 30.01.2015 введено в дію з 01 січня 2015 на території Новофедорівської сільської ради податок на майно та затверджено Положення про податок на майно.
Позивач вважає, що розрахунок сум податкового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області необхідно здійснювати відповідно до розмірів ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлених на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Положенням про податок на майно.
Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області № 3386-13 від 14.06.2017, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 66723,54 грн. та податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області № 3387-13 від 14.06.2017, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 793,45 грн.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 09.08.2017 року.
Ухвалою суду від 09.08.217 зупинено провадження у справі до 25.10.2017 року.
25.10.2017 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.10.2017 року зупинено провадження у справі до 15.11.2017 року.
15.11.2017 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 15.11.2017 року зупинено провадження у справі до 13.12.2017 року.
13.12.2017 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.12.2017 року зупинено провадження у справі до 10.01.2018 року.
10.01.2018 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.01.2018 року розгляд справи відкладено на 24.01.2018 року.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з складових частин об'єкта нерухомого майна: житловий будинок літ. "А" загальною площею 687,2 кв.м., житловий будинок літ. "Б" загальною площею 1379 кв.м., житловий будинок літ. "В" загальною площею 68,9 кв.м., житловий будинок літ. "О" загальною площею 1010,8 кв.м., магазин-кафетерій літ. "Д" загальною площею 189,2 кв.м., житловий будинок літ. "Г" загальною площею 487,5 кв.м. власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з складових частин об'єкта нерухомого майна: житловий будинок літ. "А" загальною площею 687,2 кв.м., житловий будинок літ. "Б" загальною площею 1379 кв.м., житловий будинок літ. "В" загальною площею 68,9 кв.м., житловий будинок літ. "О" загальною площею 1010,8 кв.м., магазин-кофетерій літ. "Д" загальною площею 189,2 кв.м., житловий будинок літ. "Г" загальною площею 487,5 кв.м.
Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 14.06.2017 № 3386-13, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 66723,54 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.06.2017 року № 3387-13, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 793,45 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні і, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктами оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, у числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).
Відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу база оподаткування об'єкта житлової власності, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів загальної площі;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів загальної площі;
в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів загальної площі, незалежно від їх кількості.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп. 266.7.3. п.266.7 ст. 266 Кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживанні (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживанні (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомленні рішення вважається скасованим (відкликаним).
Підпунктом 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єкті житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійні організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Підпунктом 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:
об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Судом встановлено, що загальна площа домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 перевищує 500 квадратних метрів, тому контролюючий орган правомірно збільшив сума податку з об'єкта житлової нерухомості на 25000 гривень на такий об'єкт.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України).
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 10, 14, 72, 77, 90, 241-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 січня 2018 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 8.3.11