Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 січня 2018 р. № 820/6671/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,61143) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,61143) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022), в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. НОМЕР_1) пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268" та довідки № 100 / 35571-НОМЕР_2 від 10.10.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. НОМЕР_1), перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268", та довідки № 100 / 35571-НОМЕР_2 від 10.10.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в харківській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС)..
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач надав через канцелярію суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що перерахунок та виплата перерахованої пенсії буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України; виплати пенсії без обмеження розміру є неможливою внаслідок дії ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668, якої передбачено тимчасове обмеження у період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року максимального розміру пенсії 10740 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області, отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Законодавством йому гарантовано право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015р. N 988 змінено грошове забезпечення поліцейських і така зміна надає позивачу право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року.
Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області була виготовлена довідка № 100/35571-НОМЕР_2 від 10.10.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, які повинні бути використані при перерахунку пенсії. Зазначена довідка отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, але всупереч чинному законодавству перерахунок пенсії здійснено не було, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 була видана довідка № 100/35571-НОМЕР_2 від 10.10.2017 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, згідно якої, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 за посадою заступника начальника факультету підготовки слідства ХНУВС - заступника начальника управління становить 18305 грн. 10 коп.
07.12.2017 року позивач із заявою звернувся до Головного УПФУ у Харківській області та просив здійснити перерахунок розміру пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 , Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб з урахуванням змін внесених Законом України № 900.
Головне УПФУ в Харківській області на адресу позивача направило лист від 21.12.2017, в якому зазначено, що перерахунок пенсії, з урахуванням довідки про грошове забезпечення буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
Перевіряючи оскаржувані рішення, дії відповідача на відповідність положенням ч.2.ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року № 900-VIII (далі - Закон № 900-VIII) статтю 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом Закон №2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 (далі - Постанова №988) затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п. 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.07.2014 р. у справі № 21-244а14.
Суд зауважує, що статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських.
Постанова уряду від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" набрала законної сили з 01.01.2016 р., а отже з цієї дати у позивача виникло право на перерахунок пенсії.
Крім того, суд приймає до уваги, що у відповідності до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав та основоположних свобод (далі - Конвеція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, твердження ГУ ПФ в Харківській області про те, що питання перерахунку та виплати перерахованих пенсій буде забезпечено після виділення коштів з Державного бюджету України, є необґрунтованим з огляду на те, що відсутність бюджетного фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на перерахунок пенсії та відповідного обов'язку відповідача здійснити такий перерахунок, що є предметом спору у справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення позивачу перерахунку його пенсії відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з 01.01.2016 року без застосування вимог ст. ст. 122, 123 КАС України, суд зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача провести виплату перерахованої пенсії без обмеження граничного розміру, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України у справі за №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Не заперечуючи проти того, що з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення до часу внесення змін до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсії всім особам, які отримують таку пенсію відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, має здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що пенсія позивача після проведеного перерахунку буде перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (або встановлений статтею 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії - 10740 грн.) або у разі перевищення вказаного розміру відповідач не здійснюватиме виплату пенсії в належному розмірі та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір пенсії.
Отже, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, вимоги про зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії без обмеження її максимального розміру є передчасними, а від так задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
В цій частині суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З вищенаведеної норми права вбачається, що це є правом, а не обов'язком суду. З позовної заяви не встановлено достатніх та обґрунтованих підстав для застосування судом інституту визначеного у ст.. 382 КАС України, тобто такі підстави не доведені позивачем по справі.
Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. НОМЕР_1) пенсії з 01 січня 2016 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про розмір грошового забезпечення № 100 / 35571-НОМЕР_2 від 10.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області починаючи з 01 січня 2016 року провести ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. НОМЕР_1) перерахунок пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про розмір грошового забезпечення № 100 / 35571-НОМЕР_2 від 10.10.2017.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.