Справа № 815/5160/17
29 січня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1. (за довіреністю) про відвід судді Катаєвої Е.В. у справі №815/5160/17 за позовом громадянина Індії ОСОБА_2 до Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа №815/5160/17 за адміністративним позовом громадянина Індії ОСОБА_2 до Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача з прийняття рішення від 22.09.2017 року №5/1-283 щодо відмови в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; скасувати рішення відповідача від 22.09.2017 року №5/1-283 щодо відмови в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року адміністративний позов повернуто позивачу у відповідності до п.1 ч.3 ст.108 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року скасована, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
18.12.2017 року дана справа передана судді Одеського окружного адміністративного суду Катаєвій Е.В. згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Ухвалою суду від 21.12.2017 року позов громадянина Індії ОСОБА_2 до Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишений без руху та позивачу повідомлено про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
24.01.2018 року до суду разом із заявою про усунення недоліків позову шляхом надання оригіналу позову з додатками надійшла заява представника позивача ОСОБА_1. (за довіреністю) про відвід судді. Згідно ухвали суду від 26.01.2018 року суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та, керуючись ч.4 ст.40 КАС України, передав справу у відділ з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для виконання вимог ч.4 ст.40 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2018 року, розгляд заяви про відвід призначено судді Вовченко О.А.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
На підставі ч.8 ст.40 КАС України заяву представника позивача ОСОБА_1. (за довіреністю) про відвід розглянуто в порядку письмового провадження.
Як встановлено судом, в обґрунтування заяви про відвід зазначено, що представник позивача вважає дії судді упередженими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки в ухвалі про повернення позову позивачу посилалась на статті КАС України, в яких не прописувались вимоги начебто не виконані позивачем. Тим самим були порушені приписи ч.1 ст.6 КАС України, в яких гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, позивача було позбавлено права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.
Ознайомившись з заявою позивача про відвід, вивчивши матеріали справи в частині, що стосуються зазначеної заяви, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ст.ст.126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Судом встановлено, що заяву про відвід подано до відкриття провадження у справі.
Таким чином заявником порушено порядок подання заяви про відвід, встановлений ч.3 ст.39 КАС України. Суд зазначає, що до відкриття провадження у справі може бути вирішено лише питання про самовідвід судді.
Окрім цього суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 39 КАС України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Представник позивача посилається на упередженість дій судді та їх невідповідність вимогам законодавства, і в якості підстав відводу зазначає п.4 ч.1 ст. 36 КАС України.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Стаття 6 ЄСПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄСПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б дійсно викликали сумніви у неупередженості судді.
Суд вважає необґрунтованими наведені представником позивача підстави для відводу судді, а саме порушення суддею Катаєвою Е.В. приписів ч.1 ст.6 КАС України при винесенні ухвали про повернення позову та позбавлення позивача права на розгляд його справи в адміністративному суді, оскільки Одеським апеляційним адміністративним судом вищевказану ухвалу про повернення адміністративного позову скасовано та направлено дану справу №815/5160/17 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Наведені позивачем в заяві обставини жодним чином не вказують на упередженість судді у даній справі. Більш того, здійснення відповідно до закону процесуальної діяльності суддею в ході розгляду будь-якої справи, не може бути підставою для відводу цього судді з передбачених ст.36 КАС України мотивів, оскільки не свідчить про наявність ознак необ'єктивності чи упередженості.
Відповідно до положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про передчасність, необґрунтованість та безпідставність заяви представника позивача ОСОБА_1. (за довіреністю) про відвід судді Катаєвої Е.В. у справі №815/5160/17, у в'язку з чим зазначена заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 90, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1. (за довіреністю) про відвід судді Катаєвої Е.В. у справі №815/5160/17 за позовом громадянина Індії ОСОБА_2 до Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вовченко O.A.