29 січня 2018 р. № 814/2596/17
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про:стягнення коштів в сумі 17000,00 грн.,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення компенсації за вартість недоотриманого речового майна у сумі 17000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за час проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_1 не отримував належним чином необхідне йому речове майно, у зв'язку з чим змушений був купувати його за власні кошти. В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 "Про затвердження порядку виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" позивачу при звільненні зі служби грошову компенсацію за неотримане речове майно виплачено не було.
Відповідач надав заперечення проти позову, просив відмовити у задоволенні позову оскільки виплата компенсації за неотримане речове майно потребує додаткового фінансування.
Позивач 17.01.2018 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Наказом начальника 1644 медичного складу (І розряду) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 675 ліжок), командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 21.11.2017 року № 4-РС прапорщика ОСОБА_1 , начальника складу відділу зберігання медичного майна 1644 медичного складу (І розряду) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 675 ліжок) звільнено з військової служби у відставку за пунктом “в” (за віком) частини 6 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
22.11.2017 позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату грошової компенсації замість речового майна, що належить до видачі та надати Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.11.2017 року № 147 ОСОБА_1 з 30.11.2017 виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення та передбачено виплату по день виключення із списків особового складу частини грошової компенсації замість речового майна що підлягає видачі на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, згідно Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року № 232.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 № 25 від 04.12.2017 року, яка видана ОСОБА_1 , вартість за неотримане речове майно складає 30433,67 грн.
Оскільки відповідачем не було здійснено виплату грошової компенсації позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, п. 3-5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року, встановлено, що Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби ( пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).
Матеріали справи містять рапорт ОСОБА_1 про виплату компенсації за неотримане речове майно (а.с.7), наказ командира військової частини про звільнення з військової служби у запас позивача (а.с. 6), та довідку про вартість речового майна (а.с.24).
Отже, на час підписання наказу № 4-РС про звільнення ОСОБА_1 , останній мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби.
Посилання відповідача про те, що кошторисом не передбачено виплату на компенсацію за неотримане речове майно, військова частина НОМЕР_1 потребує додаткового фінансування на виплату компенсації за неотримане речове майно, судом до уваги не приймається, оскільки відсутність коштів у відповідача на виплату грошової компенсації не свідчить про відсутність права у позивача на отримання такої компенсації.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки довідка про вартість речового майна свідчить, що вартість недоотриманого речового майна позивача становить 30433,67 грн., суд вважає за необхідне для захисту інтересів позивача стягнути з відповідача саме цю суму, а не 17000,00 грн., як просить позивач у позовній заяві.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) про стягнення коштів задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошові кошти в сумі 30433,67 грн. (тридцять тисяч чотириста тридцять три гривні 67 коп.) як компенсацію за неотримане речове майно.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень), сплачений квитанцією № 0.0.902055303.1 від 24.11.2017 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко