Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 січня 2018 р. Справа№805/4230/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стойки В.В.,
при секретарі Хороші С.С.,
за участю:
представника позивача не з'явився,
представника відповідача- Ярової С.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська індустріальна спілка “Сода” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги “ Ю-1599-25 від 08.09.2017, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Слов'янська індустріальна спілка “Сода” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу Ю-1599-25 від 08.09.2017 у сумі 1834819,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті спірної вимоги відповідачем не враховано приписи Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до яких позивач звільняється від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Позивач зазначає, що спірна вимога № Ю-1599-25 від 08.09.2017 року містить заборгованість у розмірі 1834819,11 грн., яка включає в себе також суми які містились у інших вимогах, що були скасовані у судовому порядку. Крім того, зазначає, що відповідачем було порушено строк розгляду скарги про скасування оскаржуваної вимоги, тому вважає, що скарга повністю задоволена на користь платника податків, а вимога Ю-1599-25 від 08.09.2017 у сумі 1834819,11 грн. повинна вважатися скасованою.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
В матеріалах справи наявні відзив та письмові заперечення відповідача, в яких останній зазначає, що згідно облікової картки органу доходів та зборів заборгованість позивача станом на 31.08.2017 року становила 1 834 819,11 грн. На підстав цих даних було сформовано спірну вимогу. Вимоги, які виставлялись позивачу за попередні періоди існування боргу з єдиного соціального внеску не впливають на правомірність прийнятої відповідачем спірної вимоги, оскільки факт сплати чи списання боргу відсутній.
Крім того, відповідач зазначив, що посилання на вимоги Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” є хибними, з огляду на те, що зміни до Закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов'язків платника податку єдиного внеску втратили чинність згідно із Законом № 911.
Таким чином, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до попереднього судового розгляду на 20 грудня 2017 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду на 23 січня 2018 року.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні надав пояснення аналогічним викладеним у відзиві, просив у задоволенні позовних вимог выдмовити.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Слов'янська індустріальна спілка “Сода” код ЄДРПОУ 31054873, 84112, Донецька обл., місто Слов'янськ, вул. Чубаря, будинок 91 зареєстровано в якості юридичної особи 08 серпня 2000 року, що вбачається з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
08 вересня 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу № Ю-1599-25 зі сплати єдиного соціального внеску станом на 31.08.2017 року в сумі 1834819,11 грн.
29.09 2017 року позивачем була надіслана скарга до Державної фіскальної служби України щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1599-25 від 08.09.2017.
Рішенням від 02.11.2017 р. за № 25013/6/99-99-11-02-02-25 ДФС України скарга позивача на вимогу залишена без задоволення.
Відповідно до розрахунку вимоги від 08 вересня 2017 року № Ю-1599-25 станом на 31.08.2017 недоїмка в розмірі 1834819,11 грн. складається з сум нарахування єдиного соціального внеску за період: січень 2016 року - 60277,05 грн., лютий 2016 року - 66638,97 грн., березень 2016 року - 72681,7 грн., квітень 2016 року - 78001,02 грн., травень 2016 року - 77267,28 грн., червень 2016 року - 81251,13 грн., липень 2016 року - 86287,27 грн., серпень 2016 року - 870093,84 грн., вересень 2016 року - 88714,65 грн., жовтень 2016 року - 84348,23 грн., листопад 2016 року - 83590,08 грн., грудень 2016 року - 74458,19 грн., січень 2017 року - 79855,01 грн., лютий 2017 року - 102553,96 грн., березень 2017 року - 105782,85 грн., квітень 2017 року - 117964,9 грн., травень 2017 року - 118440,05 грн., червень 2017 року - 119634,49 грн., липень 2017 року - 122891,21 грн., серпень 2017 року - 127087,23 грн.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем до контролюючого органу були подані звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 20017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року. Відповідно до яких позивачем самостійно визначені зобов'язання зі сплати страхових внесків за лютий 2017 року - 105782,85 грн., за березень 2017 року - 117964,90 грн., квітень 2017 року - 118440,05 грн., травень 2017 року - 119634,49 грн., червень 2017 року - 122891,21 грн., липень 2017 року - 127087,23 грн., серпень 2017 року - 128993,11 грн.
Суд зазначає, що позивач не згоден з вимогою відповідача про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, оскільки відповідно до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” позивач звільнений від виконання обов'язків, щодо сплати єдиного внеску.
Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року по справі №805/5057/16, скасована вимога Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 21.09.2016 № Ю-1599-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 983498,26 грн. за період вересень 2015 року - серпень 2016 року, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року по справі №805/2780/17-а скасована вимога Головного управління ДФС у Донецькій області від 14.04.2017 № Ю-1599-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.
Таким чином, до суми боргу по вимозі від 08.09.2017 №Ю-1599-25 входять суми, які вже скасовані судовими рішеннями.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/5057/16-а та постанова Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/2780/17-а вступили в закону силу, тому факт правомірності прийняття контролюючим органом вимоги не підлягає доказуванню. Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, що нарахована за період жовтень 2015 року - серпень 2016 року скасована у судовому порядку постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/5057/16 від 02 березня 2017 року та за період вересень 2016 року - лютий 2017 року у сумі 530588,24 грн. скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/2780/17-а від 21 серпня 2017 року.
Щодо формування вимоги в частині заборгованості, нарахованої за період березень 2017 року - серпень 2017 року суд зазначає наступне.
В матеріалах справи наявна заява №1/441 від 28.10.2014 ТОВ “Слов'янська індустріальна спілка “Сода”, в якій позивач просив не проводити нарахування єдиного соціально внеску відповідно до вимог Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:
"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Суд звертає увагу, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи ТОВ “Слов'янська індустріальна спілка “Сода” є Донецька обл., місто Слов'янськ, вул. Чубаря, будинок 91 та знаходиться на обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
Населений пункт Слов'янськ входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 2 грудня 2015 року № 1275-р.
Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 01 вересня 2014 (вих. № 2723/05-4) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), позивачеві підтверджено настання та дію обставин непереборної сили на території Донецької області з 27 травня 2014 року, дату закінчення обставин непереборної сили встановити не можливо.
З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 08 вересня 2017 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 08 вересня 2017 року.
Таким чином, спірна вимога про сплату недоїмки є протиправною на момент її формування та підлягає скасуванню.
Разом з цим, суд зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Також, суд зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було, що спростовує доводи відповідача щодо втрати чинності цього пункту.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року по справі №805/432/17-а, ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року по справі №805/1196/17.
Щодо строку розгляду скарги про скасування оскаржуваної вимоги суд зазначає наступне.
Положеннями статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Аналогічні норми містяться також у абзацах першому, другому п. 13 та п. 16 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 № 1001.
Суд зазначає, що контролюючим органом рішення на скаргу від 29.09.2017 №1/219 було надіслано 02 листопада 2017 року, тобто з порушенням встановленого терміну, крім того рішення про подовження строків розгляду вказаної скарги до закінчення 20-денного строку не було надіслано позивачу, тому скарга вважається повністю задоволена на користь платника податків.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога Головного управління ДФС у Донецькій області № Ю-1599-25 від 08.09.2017 є протиправною та такою, що не відповідає критеріям правомірності, тому підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська індустріальна спілка “Сода” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 08.09.2017 №Ю-1599-25.
Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (87523, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, 114; код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська індустріальна спілка “Сода” (код ЄДРПОУ 31054873, юридична адреса: 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, буд. 91) судовий збір у розмірі 27522 (двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 29 коп.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 січня 2018 року.
Повний текст рішення складено 30 січня 2018 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Стойка В.В.