03 листопада 2017 р. Справа № 804/6085/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
при секретарі судового засіданняКарімовій Ю.Р.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.09.2017р. ОСОБА_4 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів і просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо невжиття заходів реагування за скаргами ОСОБА_4 щодо порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофарма" за місцями провадження діяльності: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Титова, 27, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Героїв, 23, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 87, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Соборна, 20, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, 79-А, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 123 прим. 40 та зобов'язати Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області перевірити викладені в скарзі ОСОБА_4 факти та надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрофарма" приписи про усунення порушень шляхом припинення розповсюдження недобросовісної реклами у вигляді позначень "Аптека низьких ц", "Аптека низьких Ц", "Аптека низких ц".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Дніпрофарма» за місцями провадження діяльності: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Титова, 27, пр. Героїв, 23, пр. Слобожанський, 87, пл. Соборна, 20, вул. Робоча, 79-А, пр. Б.Хмельницького, 123 прим.40, вдається до агресивної, недобросовісної реклами, розміщуючи на власних аптечних закладах позначення «Аптека низьких ц» у різних варіаціях - «Аптека низьких Ц» та «Аптека низьких ц» з метою вплинути на наміри споживачів щодо придбання лікарських засобів саме у даних аптечних закладах. Зазначає, що позначення «Аптека низьких ц» є ідентичним, подібним до ступені змішування на позначення «аптека низьких цін» і вводить в оману споживачів щодо дійсної ознаки цін у аптечному закладі, і на думку позивача є недобросовісною рекламою, яку відповідач уповноважений забороняти за власним рішенням. З метою припинення подальшого порушення в червні-липні 2017р. позивач зверталась до відповідача та третьої особи із скаргами на порушення її прав як споживача, однак, замість вжиття заходів реагування та перевірки фактів, викладених у скаргах, відповідач ухилився від виконання своїх обов'язків та направив скарги позивача до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області. Вважає бездіяльність відповідача з приводу не проведення перевірки та не вжиття заходів реагування за скаргами позивача протиправною та такою, що суперечить вимогам Законів України «Про захист прав споживачів», «Про рекламу» та Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 667.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась без поважної причини, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином 26.10.2017р., що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 80).
Проте, представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні 26.10.2017р. проти позову заперечувала, надала письмові заперечення на позов у яких просила у задоволенні даного адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що в своїх скаргах, які неодноразово подавались до відповідача, позивач посилається на використання ТОВ «Дніпрофарма» у своїй діяльності торгових марок «Аптека низьких цін» та «Аптека низьких ц» та розміщення їх на вивісках власних аптечних закладів. Спеціалістами Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області в межах компетенції були проведені візуальні огляди інформації, розташованої на аптечних закладах, за адресами, зазначеними в скаргах позивача. Крім того, відповідачем отримано експертний висновок Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу», яким визначено, що „Вивіски чи таблички аптек, в тому числі «Аптека низьких цін», «Аптека низьких ц» є найменуванням ліцензіата, який належить ліцензіату на законних підставах і не являється рекламою". До того ж, зазначає, що ТОВ «Дніпрофарма» надано право використання знаків для товарів і послуг «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН» та «АПТЕКА НИЗЬКИХ Ц», що засвідчені свідоцтвом на знак товарів і послуг № 218102 та № 218103 та зареєстровані в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Отже, позивач помилково вважає використання торгової марки «Аптека низьких ц» рекламою. Представник відповідача зазначила, що до компетенції відповідача не входять повноваження щодо здійснення контролю за розташуванням вивісок та табличок, у зв'язку з чим, скарги позивача були направлені до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області. З огляду на те, що відповідачем не була допущена бездіяльність вважає позовні вимоги безпідставними.
Третя особа в судове засідання не з'явилась без поважної причини, про дату , час та місце розгляду справи повідомлена належним чином 26.10.2017р., що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 81).
Згідно ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведе, належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників відповідача та третьої особи з урахуванням вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.11.2017р.
У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.
06.06.2017р., 08.06.2017р., 09.06.2017р. ОСОБА_4 зверталася до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів із скаргами про порушення законодавства України в частині недобросовісної реклами мережою аптек «Аптека низьких ц», в яких просила провести розслідування та вжити заходів реагування за фактами порушення в м. Дніпро аптекою з назвою «Аптека низьких ц» (ТОВ «Дніпрофарма») за адресами: м. Дніпро, вул. Робоча, 79а; м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 123, прим. 40; м. Дніпро, пл. Соборна, 20; м. Дніпро, пр. Героїв, 23; м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 87; м. Дніпро, вул. Титова, 27, законодавства про захист прав споживачів при здійсненні ними господарської діяльності та зупинити її розповсюдження, що підтверджується копіями відповідних скарг, наявних у матеріалах справи (а.с. 15-39).
22.06.2017р. та 04.07.2017р. листами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за №8.2/7321 та за №8.3/7964 позивача було повідомлено, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення стосовно незаконних дій на ринку аптечних послуг в м. Дніпро аптеками, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами щодо розташованої інформації на вивісках аптечних закладів за адресами: м. Дніпро, вул. Робоча, 79а; м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 123, прим. 40; м. Дніпро, пл. Соборна, 20; м. Дніпро, пр. Героїв, 23; м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 87; м. Дніпро, вул. Титова, 27, щодо рівня цін, які можуть вплинути на наміри споживача щодо придбання товару, направлено за належністю до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками Дніпропетровської області, що підтверджується копіями відповідних листів (а.с. 9, 10).
05.07.2017р. та 19.07.2017р. листами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів за №В-2329/К-2291 та за № В-2587/К-2482 позивача було повідомлено, що за результатами розгляду скарг стосовно ознак порушення законодавства про рекламу в аптеках за адресами: м. Дніпро, вул. Робоча, 79а; м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 123, прим. 40; м. Дніпро, пл. Соборна, 20; м. Дніпро, пр. Героїв, 23; м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 87; м. Дніпро, вул. Титова, 27, було надано відповідне доручення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області перевірити факти, викладені у скаргах та вжити відповідних заходів реагування (а.с. 11, 13).
06.09.2017р. відповідачем було повідомлено позивача про проведення візуального огляду інформації, розташованої на аптечних закладах, за адресами, зазначеними позивачем у скаргах та роз'яснено, що визначена у скаргах інформація відноситься до категорії «вивіска», а тому згідно ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» не вважається рекламою та до компетенції відповідача не входять повноваження щодо здійснення контролю за розташуванням вивісок та табличок (а.с. 69).
Позивач вважає, що відповідачем було допущено бездіяльність щодо невжиття заходів реагування за її скаргами, а саме: не було проведено перевірку дотримання ТОВ «Дніпрофарма» законодавства в сфері захисту прав споживачів та дотримання законодавства про рекламу, не було проведено необхідні заходи та встановлено, що використання в рекламі позначень «Аптека низьких ц» є незаконним та неприпустимим. Крім того, необхідність проведення перевірки також підтверджується і листами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, а тому вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити певні дії з проведення перевірки та винесення припису про усунення порушень.
Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначені Законом України "Про рекламу" №270/96-вр від 03.07.1996 р. (далі - Закон №270/96-вр).
Згідно з ч.3 ст.10 Закону України "Про рекламу" рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №270/96-вр контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства, про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
10 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади"(далі - Постанова № 442), абзацом 2 пункту 1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (пункт 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015).
Відповідно до пункту 2 вказаного Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (підпункт 9 пункту 4 Положення).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу":
- реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
- недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Згідно зі ст. 7 Закону №270/96-вр основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Приписами ч. 1 статті 16 Закону №270/96-вр передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 6 ст. 9 Закону №270/96-вр визначено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, що її можна було ідентифікувати як рекламу.
Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Аналізуючи вказані вище норми чинного законодавства та повноваження відповідача у сфері розповсюдження недобросовісної реклами, можна дійти висновку, що повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами віднесені до повноважень відповідача, при цьому, ст. 9 Закону №270/96-вр визначено, що вивіски та таблички з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг не вважаються рекламою.
Разом з тим, як свідчать зміст скарг позивача, вона просила відповідача провести перевірку господарської діяльності ТОВ «Дніпрофарма» саме у частині, що стосується використання останнім торгової марки з назвою аптек: «Аптека низьких ц» за вищевказаними адресами посилаючись на порушення законодавства про рекламу (недобросовісну рекламу), що не входить до компетенції відповідача, оскільки «Аптека низьких ц» є вивісками та табличками з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, розміщені на внутрішній чи на зовнішній поверхні будинку біля входу в такі приміщення не вважається рекламою.
Зазначені факти також були підтверджені і експертним висновком Всеукраїнської громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу», а також і копіями відомостей з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 71-73).
За таких обставин відповідачем правомірно скарги позивача були направлені до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області про що проінформовано також позивача (а.с. 9-10).
Не беруться судом до уваги і доводи позивача про протиправність бездіяльності відповідача, що полягає у не вжитті заходів реагування за скаргами позивача щодо порушень ТОВ «Дніпрофарма» законодавства про рекламу (недобросовісну рекламу), оскільки як встановлено у ході судового розгляду даної справи відповідачем вчинялась не бездіяльність (пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень), а вчинялись активні дії, направлені на вжиття заходів для усунення зазначених у скарзі порушень, а саме: спеціалістами відповідача у межах наданих йому повноважень були проведені візуальні огляди інформації, розташованої на аптечних закладах за адресами, зазначеними позивачем у скаргах; направлені відповідні скарги для розгляду уповноваженими органами про що проінформовано позивача, а також саме за зверненням відповідача було проведено експертизу щодо наявності порушень Закону України «Про рекламу» аптеками «Аптека низьких цін», «Соціальна аптека», «Аптека низьких ц», копія яких наявна у справі (а.с. 9-10, 69-71).
Отже, вказані наведені дії відповідача направлені на розгляд скарг позивача не можуть свідчити про бездіяльність відповідача, оскільки бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.
За викладеного, суд приходить до висновку, що протиправна бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів реагування за скаргами позивача у ході судового розгляду справи не встановлена та спростована наданими представником відповідача доказами, наведеними вище, а тому у суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той же час, і частина 1 статті 71 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Представником позивача у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті відповідачем заходів реагування за скаргами позивача з урахуванням встановлених судом обставин, які підтверджені відповідними доказами та не спростовані позивачем.
В той же час, представником відповідача надано достатньо доказів та наведено достатньо підстав, які свідчать про правомірність, обґрунтованість та законність вчинення дій при розгляді скарг позивача, тобто, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги викладене та перевіривши, згідно до вимог ч.3 ст.2 вказаного Кодексу, правомірність вчинення дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що відповідач при розгляді скарг позивача діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому у адміністративного суду відсутні будь-які обґрунтовані правові підстави для задоволення позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача, виходячи з того, що судом встановлено вчинення відповідачем активних дій, направлених на розгляд скарг позивача згідно до вимог Закону України «Про рекламу».
Не можуть бути і задоволенні позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача перевірити викладені у скаргах позивача факти та надати ТОВ «Дніпрофарма» приписи про усунення порушень шляхом припинення розповсюдження недобросовісної реклами у вигляді позначень "Аптека низьких ц", "Аптека низьких Ц", "Аптека низких ц", з огляду на те, що вказані позовні вимоги є похідними та можуть бути задоволені лише у разі встановлення судом протиправності дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, тоді як у ході судового розгляду даної справи протиправна бездіяльність відповідача судом не встановлена.
За викладених обставин, суд не вбачає обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.
Отже, сплачені позивачем суми судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128,160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 08 листопада 2017 року.
Суддя С.О. Конєва