26 січня 2018 року Справа 804/637/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., перевіривши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" до Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
22.01.2018р. Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, у якому просить зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровський стрілочний завод" (код 14367980) безпідставно сплачену плату за землю (орендну плату за землю) за період з 01.01.2003р. по 31.12.2009р. в сумі 18 792 395, 00 грн.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.
Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у поданій Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський стрілочний завод" позовній заяві не зазначено, зокрема, відомості, наведені у п. 8 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- відсутній перелік документів і доказів, доданих до позовної заяви (у повному обсязі);
-відсутні відомості щодо наявності або відсутності доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою;
-відсутні відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, позивачем не надано до матеріалів адміністративного позову документу, який підтверджує сплати судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.
Разом із тим, Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський стрілочний завод" подано разом із позовною заявою клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач зазначає про важкий фінансовий стан підприємства, що обумовлений безпідставно сплаченою до бюджету платою за землю в сумі 18 792 395, 00 грн.
При вирішенні зазначеного клопотання позивача, суд зауважує, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.
Крім того, суд зазначає, що статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку позивачем у справі є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарському (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" за №3674-VI від 08.07.2011р.
Положеннями частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Таким чином, враховуючи вищезазначені приписи, можна дійти висновку, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Приймаючи до уваги викладене, суд враховуючи те, що позивач не звільнений від сплати судового збору в розумінні Закону України "Про судовий збір" та ним до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодного доказу на підтвердження скрутного матеріального становища, відсутності коштів для сплати судового збору, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із позовом майнового характеру.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
У відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIІI від 07.12.2017р. визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762, 00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майного характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" - 1762, 00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" - 616 700, 00 грн.).
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач не відноситься.
Так, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" звернений до суб'єкта владних поноважень має майновий характер, оскільки позивач просить суд зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровський стрілочний завод" (код 14367980) безпідставно сплачену плату за землю (орендну плату за землю) за період з 01.01.2003р. по 31.12.2009р. в сумі 18 792 395, 00 грн.
Таким чином, загальна сума даного позову складає 18 792 395, 00 грн., що є сумою оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому із цієї суми варто вираховувати стаку судового збору, що підлягає сплаті при поданні даного позову до суду.
Отже, з огляду на положення ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру з урахуванням загальної ціни позову становить 281 885, 92 грн.
Натомість, у матеріалах даного адміністративного позову відсутній доказ сплати судового збору за подання Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський стрілочний завод" відповідного адміністративного позову майнового характеру.
Слід також зазначити, що визначений Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський стрілочний завод" у позовній заяві спосіб захисту порушених прав позивача (зокрема - зобов'язання вчинити певні дії) не відповідає вимогам ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій або визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, вищенаведені недоліки позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" можуть бути усунені шляхом надання до суду:
1) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви:
- відомостей наведених у п. 8 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: перелік документів та інших документів, що додані до позовної заяви, із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-належного способу захисту прав позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
2) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
3) документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову майнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 281 885, 92 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпропетровська, 22030001, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, рахунок отримувача - №31210206784008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" про відстрочення позивачу сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" до Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
1) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви:
- відомостей наведених у п. 8 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: перелік документів та інших документів, що додані до позовної заяви, із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-належного способу захисту прав позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
2) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
3) документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову майнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 281 885, 92 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять гривень дев'яносто дві копійки).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду в апеляційному порядку у випадку, передбаченому п.10 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.А. Барановський