м. Вінниця
29 січня 2018 р. Справа № 802/2324/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною відмови та зобов"язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувшись до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектари за межами населеного пункту Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, отримав відмову у наданні такого дозволу, яка вмотивована тим, що формування об'єкта на підставі проекту землеустрою щодо відведення буде суперечити схемі землеустрою, що міститься у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Баланівської сільської ради, адже поділ земельної ділянки має здійснюватися за технічною документацією щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Позивач вважає, що таке рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із земель державної власності, а також вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу встановлений статтею 118 ЗК України.
Крім того, позивач вказує, що Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29 вересня 2016 року розроблено порядок, строки та підстави для відмови у наданні дозволу. Зокрема, згідно п. 8 Положення Головне управління Держгеокадастру видає накази організаційно - розпорядчого характеру, відтак формою для прийняття останнім рішення має бути не лист, а наказ.
Ухвалою суду від 13.12.2017р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою від 09.01.2018р. розгляд справи відкладено на підставі пункту 4 частини 2 статті 205 КАС України, та витребувано у відповідача оригінал технічної документації щодо проведення інвентаризації земельної ділянки відносно якої виник спір.
Однак, суб'єктом владних повноважень повідомлено, що технічна документація з інвентаризації земель Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області у Головному управлінні відсутня у зв'язку з її передачею до структурного підрозділу, а саме до відділу у Бершадському районі (ас.52).
Відповідно до положень частини 3 статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що у випадку якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
29.01.2018р. до суду надійшло клопотання позивача про доручення до матеріалів справи судових рішень ВААС. Додатково просив розгляд справи провести за його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання призначене на 29.01.2018р. не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується належними доказами. Про наявність підстав для відкладення розгляду справи суду не повідомив. Водночас, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. №2709 від 25.01.2018р.), в якому зазначив, що ділянка, вказана у графічних матеріалах, які були подані позивачем до Головного управління, є сформованою згідно з технічною документацією з землеустрою щодо інвентаризації земель Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Таким чином, в силу положень ст. 56, 79-1, 118 Земельного кодексу, відведення земельної ділянки площею 2,0 га за рахунок уже сформованої земельної ділянки можливе лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у порядку, встановленому чинним законодавством України. З огляду на вищевикладене, Головне управління вважає відповідь від 16.11.2017р. за № КО-20567/0-10422/6-17 законною та обґрунтованою і такою що не підлягає скасуванню.
За приписами частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведені вище положення КАС України, з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
При цьому суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та надані докази, суд встановив наступне.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
У відповідності до зазначених додатків, до заяви, окрім іншого, було подано:
- копія паспорту позивача;
- копія ідентифікаційного номеру позивача;
- викопіювання з Публічної кадастрової карти України із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки
За наслідком розгляду клопотання, 16.11.2017р. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надано відповідь у формі листа за № КО-20567/0-10422/6-17, яким позивачу повідомлено, що земельна ділянка на яку він бажає отримати дозвіл на розробку документації, згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області вже є сформованою. Таким чином, формування об'єкта на підставі проекту землеустрою щодо відведення буде суперечити схемі землеустрою, що міститься у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Баланівської сільської ради, адже поділ земельної ділянки має здійснюватись за технічною документацією щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Незгода позивача із отриманою відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відмові у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.11.2017р. за № КО-20567/0-10422/6-17, суд виходив з наступного.
Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015р. (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Згідно з підпунктів 31, 50 пункту 4 Положення №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 Положення №15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Оскільки спірна земельна ділянка належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянок та його затвердження.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Разом із тим, як видно із листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.11.2017р. за № КО-20567/0-10422/6-17, відмова у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки аргументована тим, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, входить до складу уже сформованої за наслідками проведеної інвентаризації земельної ділянки, а тому подальше її формування є можливим лише за технічною документації щодо її поділу чи об'єднання.
Наведена у листі аргументація є ідентичною, наданій представником відповідача і в поданому до суду відзиві на позовну заяву. Разом з тим, суб'єкт владних повноважень до поданого до суду відзиву не додав документів на підтвердження наведених у ньому обставин.
З огляду на вище викладене, судом вживались заходи щодо витребування доказів на підтвердження обставин того, чи дійсно бажана позивачем земельна ділянка входить до складу уже сформованої шляхом інвентаризації земельної ділянки. Однак на виконання вимог суду витребувані докази, в порушення положень статті 77 КАС України, суду надані не були.
У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних дій щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
В свою чергу, при зверненні до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, позивач подав всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а тому суд дійшов висновку про протиправність викладеної у листі від 16.11.2017р. за № КО-20567/0-10422/6-17 відмови.
З огляду на викладене, позовна вимога в якій позивач просить визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області викладену в листі від 16.11.2017р. за № КО-20567/0-10422/6-17 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що ж до позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
Так, порядок безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовано Земельним кодексом України. При цьому на суд жодним чином не покладено повноваження перебирати функції державних органів щодо прийняття таких рішень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13 слідує, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Водночас частина 2 статті 11 КАС України передбачає можливість для суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням викладеного, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектари за межами населеного пункту Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню в порядку визначеному частиною 1 статті 139 КАС України.
Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки в розумінні статті 382 КАС України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16 листопада 2017 року за № КО-20567/0-10422/6-17 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектари за межами населеного пункту Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області;
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектари за межами населеного пункту Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.) судового збору сплаченого згідно квитанцій від 11.12.2017 за №0.0.912937477.1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (вул. Соборна, 8, м.Вінниця, 21050, а/с 258).
Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, Вінницька область, 21027, код ЄДРПОУ 39767547).
Повний текст рішення суду складено 29.01.2018р.
Суддя /підпис/ Томчук Андрій Валерійович
Копія вірна:
Суддя:
Помічник судді: