30 січня 2018 року ЛуцькСправа № 803/6/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке об'єднане управління ПФУ Волинської області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії та стягнення недоплаченої пенсії в сумі 114879,36 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що з 21 травня 2003 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру". На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 876/3891/16-а відповідач провів перерахунок призначеної пенсії на підставі заяви від 22 березня 2016 року № 169/0-01 з 01 січня 2016 року. До 01 січня 2017 року розмір нарахованої та виплаченої пенсії становив 20313,28 грн. щомісячно. Проте з 01 січня 2017 року відповідач виплачує пенсію у розмірі 10740,00 грн. При цьому будь-яких рішень з приводу зменшення розміру виплачуваної пенсії відповідач не приймав.
Відповідач на звернення ОСОБА_1 від 27 листопада 2017 року повідомив, що в рішенні суду щодо перерахунку пенсії не зазначено, що виплату пенсії необхідно здійснити без обмеження максимальним розміром.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, на його думку, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим законом, не може поширюватися на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", що набрав чинності 13 вересня 2011 року. Зміни до законодавства, які передбачають звуження обсягу чи скасування зазначеної гарантії, підлягають застосуванню виключно до осіб, які набули права на пенсію після набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами.
Не маючи правових підстав для обмеження розміру призначеної пенсії, відповідач протиправно недоплачував щомісячно 9573,28 грн., а всього за 2017 рік - 114879,36 грн.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Відповідно до ухвали судді від 05 січня 2017 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), як це визначено статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.
У відзиві на позов відповідач його вимоги не визнав (а.с.22-27). В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії, в тому числі призначеної (перерахованої) за правилами Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів доходів громадян, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічне положення міститься також в абзаці 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру".
Оскільки перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, то правовідносини, що виникли у зв'язку із цим регулюються законодавством, чинним на момент звернення за перерахунком пенсії. Перерахунок пенсії здійснено на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 876/3891/16 та відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, чинній на момент здійснення виплати.
01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року №213-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яким внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру"; відповідно до цієї норми максимальний розмір пенсії…. не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни в частину п'ятнадцяту статті 86 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до вказаної норми тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VII обмеження максимальним розміром пенсії продовжено по 31 грудня 2017 року.
Відтак, розмір призначеної пенсії не може перевищувати 10740,00 грн. Тому відповідач вважає, що правомірно виплачує ОСОБА_1 пенсію з урахуванням максимально встановленого розміру - 10740,00 грн.
Також відповідач звертає увагу, що наведений позивачем розрахунок розміру пенсії, який він просить стягнути, є необґрунтованим.
Подання позивачем заяви про перерахунок пенсії в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
З наведених підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, з урахуванням мотивів, викладених у позові та відзиві, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
З матеріалів пенсійної справи № 189592 (копії окремих документів долучено до даної справи - а.с.31-49) судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16 травня 2003 року перебуває на обліку у Луцькому об'єднаному управлінні ПФУ Волинської області та отримує пенсію за вислугу років, що призначена йому відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", про що свідчить протокол від 21 травня 2003 року № 900024 (а.с.32).
Зі змісту довідки від 04.11.2016 року №9444 вбачається, що розмір нарахованої пенсії позивача станом на 01 січня 2016 року становив 7434,28 грн. (а.с.10).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 161/4789/16-а (у суді апеляційної інстанції справа № 876/3891/16) Луцьке об'єднане управління ПФУ Волинської області зобов'язано провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 22 березня 2016 року № 169/0-01 (а.с.6-8). Як вбачається із листів відповідача від 07 листопада 2017 року, від 05 грудня 2017 року №525/0-01 (а.с.9-10, 13), розмір нарахованої позивачу після виконання рішення суду пенсії становив 20313,28 грн. (або 90% від розміру заробітної плати у сумі 22570,31 грн.) і перерахована пенсія виплачувалася йому у такому розмірі з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.
Відповідно до розпорядження відповідача від 23 грудня 2016 року № 189592 (а.с.33) з 01 січня 2017 року ОСОБА_1 виплачується пенсія у розмірі 10740,00 грн. (а.с.13).
Розпорядження є рішенням органу Пенсійного фонду, що спростовує доводи позивача про недотримання відповідачем вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846). Рішення підписане начальником та містить підписи головного спеціаліста і спеціаліста; воно завірене печаткою управління.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою від 10 травня 2017 року про перерахунок і виплату йому пенсії з 01 січня 2017 року у розмірі 90% від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області №18-106 вих. від 18 лютого 2016 року відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", без обмеження виплати максимальним розміром. Проте Луцьке об'єднане управління ПФУ Волинської області відмовило у здійсненні такого перерахунку. У подальшому ОСОБА_1 звертався для вирішення спору у судовому порядку. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2017 року у справі № 161/9572/17 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зазначена постанова змінена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (справа №876/10087/17) в частині мотивів відмови у задоволенні позову (а.с.39-48).
Наведене свідчить, що між ОСОБА_1 та Луцьким об'єднаним управлінням ПФУ Волинської області спір щодо нарахування і виплати йому пенсії з 01 січня 2017 року у розмірі 20313,28 грн. (90% від середнього заробітку за посадою) без обмеження суми пенсії максимальним розміром фактично уже вирішувався у судовому порядку і з цього приводу є рішення суду, що набрало законної сили.
27 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся за роз'ясненнями до Луцького об'єднаного управління ПФУ Волинської області щодо підстав виплати пенсії у розмірі 10740,00 грн. (а.с.14). На звернення ОСОБА_1 відповідач листом від 08 грудня 2017 року №531/О-01 (а.с.15) повідомив, що у винесеному на користь позивача рішенні суду (справа №161/4789/16-а) не зазначено, що перерахунок і виплату пенсії необхідно здійснити без обмеження максимальним розміром 10740,00 грн. Такі обмеження встановлені чинним законодавством.
29 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду для вирішення спору з новим позовом з іншим предметом (позивач просить визнати протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії та стягнення недоплаченої пенсії в сумі 114879,36 грн.).
Оскільки позивачу у задоволенні його заяви від 10 травня 2017 року про перерахунок і виплату пенсії з 01 січня 2017 року без обмеження максимальним розміром, з якою він звертався до відповідача, було відмовлено, така відмова була оскаржена до суду. Рішення суду першої інстанції позивачем було оскаржено. 16 листопада 2017 року було винесено постанову Львівським апеляційним адміністративним судом. Відтак, з часу, коли позивач дізнався про порушення, на його думку, своїх прав, ОСОБА_1 відстоював їх у суді. Таким чином, суд вважає, що даний позов поданий в межах строку звернення до адміністративного суду. Нетотожність хоча б одного з елементів позову (підстав чи предмету) не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду стало обмеження з 01 січня 2017 року відповідачем пенсійних виплат максимальним розміром 10740,00 грн.
Частиною першою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Слід зазначити, що у зв'язку з прийняттям Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, вказаний закон втратив чинність, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII було внесено зміни та частину п'ятнадцяту вказаної статті викладено в новій редакції, зокрема абзац шостий, відповідно до якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII абзац шостий частини п'ятнадцятої статті 86 зазначеного Закону доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Слід зауважити, що аналогічні норми містяться і у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI . Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України … "Про прокуратуру", "…, не може перевищувати 10740 гривень (доповнено відповідно до Закону від 24 грудня 2015 року № 911-VIII). Законом від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, що набрав чинності 01 січня 2017 року, період застосування обмеження максимальним розміром пенсії (призначеної чи перерахованої) продовжено по 31 грудня 2017 року.
Суд наголошує, що зазначені вище нормативні акти є чинними та не визнані Конституційним судом України неконституційними (крім положень статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" в частині поширення її дії на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI, які визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року N 3-рп/2013).
Суд зважає на те, що перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент призначення пенсії (у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати позивача згідно з довідкою прокуратури Волинської області від 18 лютого 2016 року №18-106), починаючи з 01 січня 2016 року було здійснено відповідачем на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року (а.с.6-8).
Разом з тим, слід зазначити, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII у частині п'ятнадцятій в абзаці шостому статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року". Таким чином, по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Суд відхиляє доводи позивача, що його пенсія відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI не підлягає обмеженню максимальним розміром, оскільки вона призначена до набрання чинності цим Законом. В даному випадку обмеження максимальним розміром застосовано відповідачем не до призначеної пенсії, а до суми перерахованої у 2016 році пенсії.
При вирішенні вказаного спору, суд враховує правову позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, згідно з якою розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. У рішенні Конституційний Суд України вказав, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 19 червня 2001 року №9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в ухвалі "Великода проти України" від 03 червня 2014 року, законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач, з врахуванням законодавчих змін до Закону України "Про прокуратуру", правомірно виплачував у 2017 році пенсію позивачу у розмірі, що не перевищує 10740,00 грн.
Відповідно до вимог статей 139, 244, 246 КАС України, суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, тому судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись статтями 246, 255, 263, 295, пункту 15.5 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про прокуратуру", суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (43026, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) про визнання протиправними дій та стягнення коштів відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк