Справа № 484/3484/17
Провадження № 2/484/123/18 р.
22.01.2018 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання - Панчук О.М.
за участі представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди земельних ділянок, -
17.10.2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Агрофірма Корнацьких», в якому просила розірвати договір оренди земельних ділянок виділених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,08 га, кадастровий номер 4825481800:01:000:0156, площею 1,31 га, кадастровий номер 4825481800:03:000:9192, площею 0,28 га, кадастровий номер 4825481800:01:000:0234, площею 0,02 га, кадастровий номер 4825281800:01:000:0517, що розташовані в межах території Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, від 10.06.2009 року, укладений між ОСОБА_4, як орендодавцем, та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», як орендарем.
В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.01.2017р. за нею було визнано право власності на вищевказані земельні ділянки після смерті батька ОСОБА_4, який помер 08.08.2012 року.
Ще за життя 10.06.2009 року ОСОБА_4 уклав договір оренди належних йому земельних ділянок з відповідачем ТОВ «Агрофірма Корнацьких».
Ст. 1215 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Таким чином, на думку позивача, разом із правом на спадкування вказаних вище земельних ділянок, до неї перейшло паво на отримання орендної плати за укладеним договором оренди.
Однак, відповідач по справі жодного разу після смерті ОСОБА_4 не сплатив позивачу орендної плати за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договору оренди землі, договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЦК України.
Згідно ст. 96 ЗК України землекористувач (орендар) земельних ділянок повинен своєчасно сплачувати орендну плату.
Відповідно до ст. 141 ЗК У країни підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Оскільки відповідач по справі не виконує свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки, позивачка вважає, що є підстави для розірвання договору оренди землі в судовому порядку.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на відсутність порушень умов договору та законодавства по викладеним у позові вимогам.
Крім того представник відповідача наполягав на застосуванні до вимог позивача позовної давності, строк якої, на переконання відповідача сплив.
Заслухавши пояснення сторін по справі та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом приведено норми ЦПК України в редакції, чинній на час прийняття рішення, проте у редакцій ЦПК чинній на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи по суті діяли аналогічні норми цивільно-процесуального закону.
Суд вважає, що позов заявлено в межах встановленого цивільним законодавством строку звернення до суду з огляду на тривалий характер порушень, які на думку позивача мали місце з боку відповідача.
Судом встановлено, що 10.06.2009 року між ОСОБА_4, як орендодавцем, та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», як орендарем було укладено договір оренди чьотирьох земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Договір було укладено на строк 50 років терміном до 31.12.2059 року
08.08.2012 року ОСОБА_4 помер.
Після його смерті спадщину прийняла позивач ОСОБА_3, яка лише 30.01.2017р. на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області отримала право власності на спадкове майно, чотири земельні ділянки, які перебувають у користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі спірного договору оренди землі.
За наведеного суд вважає, що підстав для виплати орендної плати позивачу з 2012 по 2017 рік у відповідача не було.
Крім того в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 лише під час розгляду даної цивільної справи письмово повідомила відповідача про те, що саме вона є власником орендованих земельних ділянок.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Верховний Суд України у своїй постанові № 6-146цс12 від 12 грудня 2012 року, зазначив, що аналіз вищезазначених норм Закону дає підстави для висновку про те, що розірвання договору оренди вимагає систематичної несплати орендної плати.
За наведеного суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_3 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП - НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (юридична адреса: вул. Леніна, 35, с. Секретарка, Кривоозерський район Миколаївської області, ідентифікаційний код - 31929340) про розірвання договору оренди земельних ділянок від 10.06.2009 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Дата складання повного тексту рішення - 26.01.2018 року.