30 січня 2018 року
Справа № 489/2444/17
Номер провадження 2/489/216/18
Іменем України
30 січня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
представника третьої особи Центрального ВДВС - Юдіної І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,
В червні 2017 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5 Вказував на те, що згідно Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.03.2016 р. з нього на користь відповідачки, на утримання дитини, стягнуто аліменти в розмірі ? частини з усіх видів його доходів, починаючи з 15.01.2016 р., та на утримання відповідачки в розмірі 1/8 частини з усіх видів його доходу, починаючи з 15.01.2016 р. Проте про існування даного Рішення суду позивачеві стало відомо лише в березні 2017 року, коли відповідачка звернулась до ДВС України та державним виконавцем було нараховано позивачеві заборгованість по сплаті аліментів за період з січня 2016 р. по березень 2017 р. в розмірі 23 271 грн. 33 коп. Позивач вважає, що стягнення з нього заборгованості за вказаний період є безпідставним, оскільки йому про рішення суду не було відомо. Також просив прийняти до уваги, що з липня по листопад 2016 року він не працював та не отримував дохід, та мешкав разом із позивачем до серпня 2016 року.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд звільнити його від сплати заборгованості з аліментів за виконавчим листом №2/489/702/16, виданим Ленінським районним судом м. Миколаєва за період з січня 2016 р. по березень 2017 р. в розмірі 23 271,33 грн.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважаючи його безпідставним.
Представник третьої особи вважав, зо відсутні підстави для задоволення позову.
Вислухавши сторін, дослідивши надані докази, суд виходить з такого.
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1
02.03.2016 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено частково. А саме стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у місті Миколаєві Миколаївської області, на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 січня 2016 року і до повноліття дитини. А також стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у місті Миколаєві Миколаївської області, на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 15 січня 2016 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що про рішення суду щодо стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання дитини та дружини йому стало відомо лише в березні 2017 року. Проте вказане спростовується самим текстом рішення, у якому зазначено, що розгляд справи про стягнення аліментів відбувся за участю відповідача та у судовому засіданні він визнав позов частково. Зазначене вказує та те, що відповідачу достеменно було відомо про постановлення судового рішення та про обсяг його зобов'язнань за цим рішенням.
Стосовно тверджень позивача щодо нарахування йому заборгованості за період з липня по листопад 2016 року, коли він не працював та не отримував дохід, необхідно зазначити таке.
У вказаний період державним виконавцем було нараховано заборгованість, виходячи з розміру середньої заробітної плати у регіоні за 2016 рік, відповідно до вимог Закону України "про виконавче провадження". Крім того, згідно Звіту про здійснення відрахування та виплати ГУ НП України вбачається, що ОСОБА_1 був звільнений з 28.08.2016 року та, в подальшому, поновлений на роботі з виплатою заробітної плати за весь період.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В силу частини 2 статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість по сплаті аліментів виникла з січня 2016 року. Матеріали справи не містять доказів, що у цей час позивач перебував на лікуванні, був непрацездатним та не отримував дохід. Відсутні також підстави, що мають істотне значення (зміна матеріального або сімейного становища позивача також не відбулася). В той же час свої обов'язки по сплаті аліментів (щомісячних платежів на утримання дітей) позивач не виконував в повному обсязі свідомо, будучи обізнаним щодо нього.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову через його необгрунтованість та безпідставність.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 30.01.2018 року.
Суддя Н.С. Тихонова