Справа № 469/1594/17
Провадження № 1-кп/480/97/18
30 січня 2018 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ;
обвинуваченого ОСОБА_4 ;
захисника ОСОБА_5 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці Чернівецької області, громадянина України, з повною загальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.10.1995 Ленінським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна;
- 20.12.1999 Ленінським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст.141, ч. 1 ст. 196-1, ст. 42 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, з конфіскацією майна;
- 02.07.2001 Ленінським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шести місяців, з конфіскацією майна;
- 07.12.2005 Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України 2001 року до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки один місяць;
- 07.05.2010 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України 2001 року до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років, з конфіскацією майна. Звільнений 08.05.2014 від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.04.2014 умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 13 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
встановив:
01.12.2017 до Миколаївського районного суду Миколаївської області з Апеляційного суду Миколаївської області надійшовобвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2017 року за № 12017150150000600 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , мотивуючи це продовженням існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 заперечували проти клопотання; просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений та захисник посилалися на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого та необхідність лікування.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов такого.
Ухвалою слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області від 18.11.2017 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 19 днів, строк дії якого закінчується 05 грудня 2017 року о 12 годині 00 хвилин.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 грудня 2017 року ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 лютого 2018 року до 12 години 00 хвилин.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, і може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує молодий вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність хвороби та рішення лікарів щодо подальшої реабілітації обвинуваченого ОСОБА_4 . У той же час доказів, які б вказували на неможливість обвинуваченого ОСОБА_4 за станом здоров'я утримуватися під вартою, суду не подано.
Також, суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності та за злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за які судимості не зняті і не погашені в установленому законом порядку, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, розгляд якого здійснюється судом, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, з конфіскацією майна або без такої.
Так, процесуальна поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування не була належною, у зв'язку з чим досудове розслідування зупинялося та було оголошено розшук підозрюваного.
Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що відносно ОСОБА_4 також здійснюється розгляд кримінальних проваджень Вінницьким районним судом Вінницької області та Вінницьким міським судом Вінницької області за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
З обвинувального акта, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідує, що обвинувачений ОСОБА_4 одружений та має дитину якій, зі слів обвинуваченого, 12 років, однак з дитиною він не проживає. Зазначені соціальні зв'язкине змогли запобігти злочину, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується.
За адресою реєстрації обвинувачений ОСОБА_4 не проживає. За адресою вказаною у обвинувальному акті ОСОБА_4 також не проживає. З наданої стороною обвинувачення копії обвинувального акта, затвердженого прокурором Вінницької місцевої прокуратури, відносно ОСОБА_4 , вбачається місце проживання обвинуваченого ОСОБА_4 ще за іншою адресою, ніж зазначено у клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, та обвинувального акта, який надійшов до Миколаївського районного суд Миколаївської області.
Доказів які б вказували на наявність офіційного працевлаштування та джерел доходу обвинуваченого ОСОБА_4 суду не представлено.
Таким чином, докази та обставини, на які посилається прокурор дають достатні підстави вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого і не зможе запобігти ризикам: переховуватися від суду, а також вчинити інший злочин.
У зв'язку з викладеним суд, керуючись ст. 331 КПК України вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, доцільно продовжити ще на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 205, 331, 350, 369, ч. 1 ст. 370 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою в Державній установі “Миколаївський слідчий ізолятор” до 02 квітня 2018 року до 12 години 00 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
30.01.2018