29 січня 2018 року
Справа № 489/302/18
Номер провадження 2/489/1051/18
29 січня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Тихонової Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
25.01.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. При цьому в резолютивній частині позову позивачем заявлено одночасно дві вимоги: про розірвання шлюбу; про визначення місця проживання неповнолітньої дитини Анастасії разом із матір'ю.
Згідно вимог ЦПК України звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
У відповідності до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і відповідача; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; наявність підстав для звільнення від доказування.
Всупереч вищезазначених положень закону позивачемдо суду подано позовну заяву, яка не відповідає вимогам ЦПК України.
А саме позивачкою нечітко визначено коло осіб по справі та зміст позовних вимог.
Так у вступній частині позовної заяви позивачка зазначає, що нею подано позов про розірвання шлюбу, водночас в резолютивній частині заявлено дві окремі позовні вимоги - про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання неповнолітньої дитини Анастасії разом із матір'ю.
При цьому відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів про визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Однак в якості особи, яка бере участь у справі, Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради позивачкою не визначений.
Також позивачем не надано суду Висновку Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, який надається Органом опіки та піклування за безпосереднім зверненням зацікавленої особи.
Крім того, позивачем не в повному обсязі було сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 01.01.2018 р. - 704 грн. 80 коп.).
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» кожна позовна вимога повинна бути оплачена окремо.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, кожна з яких має бути оплачена окремо.
Проте всупереч вищезазначених положень Закону позивачкою оплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу.
За таких обставин позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. і надати докази про сплату судового збору до суду.
Враховуючи викладене позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, в якій має бути чітко визначено коло осіб та зміст позовних вимог (в кількості відповідно до складу осіб, які беруть участь у справі), а також доплатити судовий збір та надати до суду оригінал документу про сплату судового збору.
Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк, терміном десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
У разі не виконання вимог ухвали в установлений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.С.Тихонова