Справа № 487/148/14-к
Провадження № 1-кп/487/84/18
26.01.2018 року Заводського районного суду м. Миколаєва у складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 огли, законних представників обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , потерпілої- ОСОБА_13 , представника потерпілого - ОСОБА_14 , перекладача - ОСОБА_15 , розглянувши кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. ст. п.4, 7, 12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 186 КК України та ОСОБА_7 за ст. ст. п. 4, 7, 12 ч.2 ст. 115 КК України,
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. ст. п.4, 7, 12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 186 КК України та ОСОБА_7 за ст. ст. п. 4, 7, 12 ч.2 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 строком на 60 діб з продовженням раніше встановленого обов'язку щодо заборони йому в період з 21-00 год. до 07-00 год. залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_1 без дозволу суду, посилаючись на те, що ним вчинено особливо тяжкий злочин та продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішінй час не зменшилися, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків по данному кримінальному провадженню та про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 діб посилаючись на те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочину, а також те, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішінй час не зменшилися, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків по данному кримінальному провадженню, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, також те, що він негативно характеризується, не навчається та не працює, батьки не мають впливу на свого сина, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні представник потерпілого клопотання прокурора підтримав.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_16 та його законний представник не заперечували проти задоволення клопотання.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_6 та його законний представник заперечували проти заявленого клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку перебування під вартою та про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягають задоволенню з наступних підстав.
Обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а обвинувченому ОСОБА_7 у виді домашнього арешту.
Ухвалами суду обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжувався строк дії запобіжного заходу
Судовий розгляд по справі триває, але у обвинувачених закінчується 01.02.2018 року строк запобіжних заходів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Таким чином, оцінюючи всі обставини у їх сукупності, у тому числі беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вказаних злочинах, а також особу обвинуваченого, відсутність міцності соціальних зв'язків, те, що він негативно характеризується, не навчається та не працює, батьки не мають впливу на свого сина, при цьому вежелів, які б сприяли перебуванню його за визначеним місцем, не встановлено, що свідчить про доведеність прокурором ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися і існують до теперішнього часу, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків по данному кримінальному провадженню, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяють застосування у відношенні нього вказаного запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Таким чином, на підставі вимог ст.181 КПК України, враховуючи, особу обвинуваченого ОСОБА_17 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному злочині, вік та стан його здоров'я, відсутність міцності соціальних зв'язків, те, що він негативно характеризується, не навчається та не працює, що свідчить про доведеність прокурором ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які на теперішінй час не зменшилися, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків по данному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що домашній арешт є запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченому ОСОБА_17 та вважає за доцільне продовжити ОСОБА_17 строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці, з продовженням обмеження щодо заборони з 21-00 год. до 07-00 год. залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_1 без дозволу суду.
Доводи захисника ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів - до 26.03.2018 року 17-00 годин.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжити на 60 днів - до 26.03.2018 року, з обмеженнями щодо заборони в період з 21-00 год. до 07-00 год. залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_1 без дозволу суду.
Попередити ОСОБА_7 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз' яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Обов'язки по контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_7 покласти на працівників Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий судя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3