копія:
Справа № 127/2-200/2004
Провадження №22-ц/772/219/2018
Головуючий у суді першої інстанції Луценко Л. В.
Доповідач :Стадник І. М.
Іменем України
30 січня 2018 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого - Стадника І.М. (суддя-доповідач)
суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,
за участю секретаря судових засідань Безрученко Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_3
на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області постановлену в місті Вінниці 08 грудня 2017 року під головуванням судді Луценко Л.В., повний текст якої складено 08 грудня 2017 року
у справі №127/2-200/2004, провадження №4-с/127/167/17 за скаргою ОСОБА_3, за участю заінтересованих осіб - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова Олексія Володимировича, начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевської Ірини Ігорівни про визнання протиправними дій і бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 та зобов'язання вчинити певні дії -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду із скаргою про визнання протиправними дій і бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції - ОСОБА_6 та зобов'язати вчинити певні дії.
Скарга мотивована тим, що 17.06.2017 ним отримано повідомлення про повернення без прийняття до виконання виконавчого документу, а саме виконавчого листа, виданого 19.05.2017 Вінницьким міським судом про визнання бездіяльності начальника Управління ДВС ГТУЮ в м. Києві Воробйова О.В. щодо відсутності контролю за законністю дій державного виконавця Печерського районного відділу ДВС ГТУЮ в м. Києві ОСОБА_7 протиправною та зобов'язання негайно здійснити контроль за діями останньої та вжити адміністративні міри про що невідкладно проінформувати суд та скаржника.
Як зазначено у повідомленні, складеному головним держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6, Головне територіальне юстиції у м. Києві, тобто орган, де працює боржник, є територіальним органом центрального органу виконавчої влади - Міністерства юстиції України, а тому зазначений виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю його виконання. А тому на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається без прийняття до виконання.
Заявник ОСОБА_3 вважає дії головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6 протиправними щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого листа, а тому просив зобов'язати ОСОБА_6 негайно відкрити виконавче провадження та вжити всі виконавчі дії з виконання виконавчого листа №127/2-2000/2004.
Крім того, в уточненій скарзі просив зобов'язати визнати протиправною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевської І.І., яка полягає у відсутності контролю за законністю, повнотою і своєчасністю дій головного державного виконавця ОСОБА_6, зобов'язавши Ярушевську І.І. негайно здійснити дієвий контроль за діями головного державного виконавця ОСОБА_6
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2017 року в задоволені скарги ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нову про задоволення його скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії.
Відповідно до статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно з статтею 383 ЦПК України (чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали та якій відповідає стаття 447 ЦПК України (у редакції чинній з 15.12.2017 року) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
По справі встановлено, що 19 травня 2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист на виконання ухвали цього ж суду у справі №127/2-200/2004 про визнання бездіяльності начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова Олексія Володимировича щодо відсутності контролю за законністю дій державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_7 протиправною та зобов'язано негайно здійснити контроль за діями останньої та вжити адміністративні міри про що невідкладно проінформувати суд та скаржника (а.с. 4).
Розглянувши заяву стягувача щодо примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 прийняла рішення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 5-6), та направила відповідне повідомлення заявнику ОСОБА_3
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються законом «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 6 Закону України від 02.06.2016 року №1403-VII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень в редакції Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2833/5 (далі - Інструкція), яка розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.
Даний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1302/29432.
Пунктом 3 Інструкції встановлено, що органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
При цьому пунктом 4 Інструкції визначено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:
боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;
сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Разом з цим, відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими:
боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
сума зобов'язання становить від десяти до двадцяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті - абзац 4 пункту 4 Інструкції.
Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час пред'явлення виконавчого документа до виконання, було передбачено, що якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або за непідвідомчістю, він повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Оскільки боржником за виконавчим документом №127/2-200/2017 від 19.05.2017 року є посадова особа Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яке відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1707/5 від 23.06.2011 року "Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі" підпорядковується Міністерству юстиції України та є його територіальним органом, зазначений виконавчий лист правомірно був повернений без прийняття до виконання головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6
Таким чином, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3 суд першої інстанції вірно виходив з того, що дії головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відповідають закону, вимоги скарги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Посилання апелянта на те, що відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в м. Києві не зможе виконувати відповідне рішення, так як боржником за ним є його керівник, не може бути підставою для подання зазначеного виконавчого листа безпосередньо до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, оскільки відповідні питання вирішуються в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом відводу державного виконавця і передачі виконавчого провадження у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або іншому органу державної виконавчої служби.
Таким чином, ухвала Вінницького міського суду від 08 грудня 2017 року постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляції висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу на підставі статті 375 ЦПК України слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд,-
постановив:
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий:/підпис/ Стадник І.М.
Судді: Повний текст постанови складено 30.01.2018 Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду/підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.