Провадження №22-ц/772/195/2018
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.
Доповідач :Рибчинський В. П.
24 січня 2018 рокуСправа № 130/2157/17м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької областів складі:
головуючого судді Рибчинського В.П.,
суддів: Голоти Л.О., Кучевського П.В.,
за участі секретаря Топольської В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Кравчука В.Г. про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, яке ухвалено 27 листопада 2017 року суддею Заярним А.М., о 14 год. 35 хв., в м. Жмеринка, -
13 вересня 2017 року до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_2 з позовомдо Фермерського господарства Кравчука В.Г. про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування.
Позов мотивований тим, що він з 2003 року являється власником земельної ділянки НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,5282 га, розташованої на території земель Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, отриманої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом серії НОМЕР_3 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, від 19.06.2017 № 89941934.
В 2007 році він вказану земельну ділянку передав «Фермерському господарству Кравчука В.С.» в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території сільської ради Жмеринського району Вінницької області строком на 15 років, що підтверджується договором оренди № 75 від 10.01.2007 року.
За умовами даного договору Орендар був зобов'язаний щороку до 15 листопада сплачувати оренду плату 1,5 % від нормативної оцінки земельної ділянки, що на час укладення договору складала 24818,11 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2016 року орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою змінена та встановлена в розмірі 6% від нормативної оцінки земельної ділянки, що на час укладення додаткової угоди складала 81933,61 грн.
Починаючи з 2014 року відповідач в порушення умов договору в односторонньому порядку без будь - якого попередження та пояснення припинив сплату орендної плати за користування належної йому земельної ділянки, чим спричинив останньому матеріальної шкоди позбавивши його можливості отримувати кошти за здачу в оренду земельної ділянки. Всі звернення позивача, відповідач ігнорував.
Просив суд розірвати договір оренди землі № 75 від 01.10.2007 року, укладений між ним та «Фермерським господарством Кравчука В.С.» на земельну ділянку НОМЕР_1, загальною площею 2,5282 гектара, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області; витребувати зазначену ділянку з користування «Фермерського господарства Кравчука В.С.» та передати її позивачу, який є власником зазначеної земельної ділянки згідно держаного акту на землю серії НОМЕР_3.
Рішенням Жмеринського міькрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року позов задоволено, розірвано договір оренди землі №75 від 01.10.2007, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Кравчука В.С. на земельну ділянку НОМЕР_1, загальною площею 2,5282 га, кадастровий № НОМЕР_2, яка розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області; витребувано зазначену ділянку із користування Фермерського господарства Кравчука В.С. та передано її ОСОБА_2, який є власником зазначеної земельної ділянки згідно Державного акту на землю Серії НОМЕР_4, а також стягнуто з відповідача - Фермерського господарства Кравчука В.С. на корить позивача ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповного з'ясування обставин, що мають значення по справі, тому просить скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги докази, які підтверджують отримання позивачем орендної плати за період з 2014-2017 роки, що стало підставною ухвалення незаконного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач Фермерське господарство «Кравчука В.С.» не виконало своїх зобов'язань перед позивачем ОСОБА_2, як Орендар земельної ділянки, що розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, починаючи з 2014 року, що виразилось в систематичній несплаті орендної плати, порушенні строків виплати орендної плати, що передбачені договором оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, що в розумінні ст. 526 ЦК України, та відповідно до ст.610, 611 ЦК України є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.01.2017 року №75, що розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району, та відповідно витребування земельної ділянки з користування та повернення її власнику.
Однак, суд апеляційної інстанції з таким твердженням погодитись не може виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно договору оренди землі від 10.01.2007 року №75, ОСОБА_2 передав ФГ Кравчука В.С. в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 2,5282 га, розташовану на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області на умовах, передбаченими договором із внесенням орендної плати до 15 листопада кожного року (п.7 Договору). (а.с.5)
Відповідно до п.9 даного договору розмір орендної плати переглядається при взаємній згоді орендаря та орендодавця, закріплюється письмовою згодою (а.с.5)
Відповідно до прав та обов'язків сторін договору оренди землі, зокрема, що відображені в п.8, Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасності внесення орендної плати. Договір укладено на 15 років. (а.с.5).
Згідно п. 24 Договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої землі, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (а.с. 5 зворот).
Як вбачається з додаткової угоди до договору оренди землі від 10.01.2007 року, зареєстрованої 12.01.2008 року за № 040881400014 укладеного між позивачем та ФГ Кравчука В.С., орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до п. 4.2. даної угоди, орендна плата за користування об'єктом оренди сплачується Орендарем на користь Орендодавця шляхом видачі готівкових коштів через касу орендаря або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця, зазначений в даному договорі, або поштовим переказом. За згодою сторін , розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватись у натуральній формі. Розрахунок у натуральної форми має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Передача продукції та/або надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами (накладними, відомостями, актами приймання-передачі та/або іншими документами ), які підтверджують факт виконання Орендарем свого зобов'язання по сплаті орендної плати. Відповідно до п.4.4. даного договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем на користь Орендодавця щорічно, в строк до 30 грудня року, за поточний календарний рік оренди (а.с.6).
Відповідно до п. 9.4 вказаного договору Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Згідно до п. 12.3 договору дія договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до п. 13.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до Закону та цього договору (а.с.7)
Відповідно до п. 14.8 даного договору всі спори, які можуть виникнути з цього Договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при неможливості вирішення їх таким шляхом - в судовому порядку (а.с.8).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.06.2017 року за № 89941994, договір оренди земельної ділянки зареєстрований в Державному реєстрі за № 040881400014 (а.с.9).
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 та 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно із пунктом «д» частини першої статті 141ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, а також від 28.09.2016 року справі № 6-977цс16.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримував плату за користування позивачем земельною ділянкою, а саме:
-в відомостях про отримання орендодавцями орендної плати за користування земельними ділянками за 2014 рік, під №45 ОСОБА_2 отримав орендну плату у виді 662 кг. очищеного зерна пшениці з урахуванням сплати прибутку на додану вартість (а.с. 24-32);
-в відомостях про отримання орендодавцями орендної плати за користування земельними ділянками за 2015 рік, ОСОБА_2 отримав орендну плату у виді 800 кг. очищеного зерна пшениці, 50 кг. цукру з урахуванням сплати прибутку на додану вартість (а.с. 33-36);
-в відомостях про отримання орендодавцями орендної плати за користування земельними ділянками за 2016 рік, ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 3957,40 грн. (а.с. 37-41);
-в відомостях про отримання орендодавцями орендної плати за користування земельними ділянками за 2017 рік, ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 2000 грн. (а.с. 37-41);
отримання коштів підтверджується підписом ОСОБА_2 про отримання орендної плати за користування ФК Кравчука В.С. земельною ділянкою.
При цьому суд не звернув уваги на те, що відповідач нарахував орендну плату, тобто виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджено податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку.
Крім того, відповідачем було сплачено на користь ОСОБА_6 кошти в сумі 1978.70 грн. відповідно до постанови старшого державного виконавця Лаврової І.П. про арешт майна боржника прийнятої на підставі виконавчого листа №130/2906/15 виданого 22 квітня 2016 року (а.с. 45-46).
Тобто підстав стверджувати, що відповідач не виконує обов'язки орендаря, які можуть бути підставою для дострокового розірвання договору оренди (ст.ст. 32, 24, 25 закону України «Про оренду землі») - в суду не було.
Колегія суддів вважає, що при ухваленні судового рішення суд першої інстанції помилково не прийняв вищевказані документи до уваги та вважав їх неналежними доказами в розумінні ст. 58 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення), виходячи з наступного.
Згідно п.3 ст. 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд згідно п. 1 ст.13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ЦПК належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В підтвердження своїх правомірних дій відповідач надав вищевказані докази.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт не нарахування та не отримання ОСОБА_2 плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться в оренді ФГ Кравчука В.Г.
Натомість представник відповідача надав докази про отримання ОСОБА_2 плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться в оренді ФГ Кравчука В.Г.
Посилання суду першої інстанції на неналежність наданих документів як доказів у справі з підстав того, що вони не містять ознак офіційних документів є безпідставними, оскільки відповідно до умов договору оренди землі №75 від 10 січня 2007 року, а саме п.8 не зазначено у якій формі повинен бути оформлений розрахунок за користування земельною ділянкою.
Крім того, висновок суду першої інстанції про несплату відповідачем грошових коштів за боржника ОСОБА_2 за виконавчим листом №130/2906/15 від 22 квітня 2016 року спростовується наявним в справі платіжним дорученням №875 від 11 серпня 2017 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не було порушено умов договору оренди землі, тому підстав для його розірвання, витребування земельної ділянки з користування, та повернення її власнику немає.
У відповідності з вимогами ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства Кравчука В.Г.- задовольнити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року - скасувати та ухвалите нове.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Фермерського господарства Кравчука В.Г. про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий /підпис/ Рибчинський В.П.
Судді /підпис/ Голота Л.О.
/підпис/ Кучевський П.В.
Згідно з оригіналом.
Суддя Рибчинський В.П.