61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
24.01.2018р. Справа № 905/2455/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Київ, ЄДРПОУ 21560766, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Дніпро, ЄДРПОУ 25543196,
до відповідача, Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м.Родинське м.Покровськ Донецької області, ЄДРПОУ 31599557,
про стягнення 15459,84 грн.,-
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився,-
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м.Київ, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Дніпро, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №12С000-1211 від 11.10.2017р. до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м.Родинське м.Покровськ Донецької області, про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти, у розмірі 15459,84 грн., з яких 14603,25 грн. - основний борг, 461,79 грн. - пеня (на підставі договору №39 - 308 від 13.07.2016р. про надання послуг бізнес - мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства), 119,04 грн. - інфляційні нарахування та 275,76 грн. - 3% річних (на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань за договором №39 - 308 від 13.07.2016р.).
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2455/17 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 27.10.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2455/17.
15.12.2017р. набрала чинність редакція Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147 - VIII від 03.10.2017р.
Ухвалою суду від 26.12.2017р. визначено розгляд справи №905/2455/17 за правилами загального позовного провадження, стадія: підготовче провадження; закрито підготовче провадження по справі №905/2455/17; призначено справу №905/2455/17 до судового розгляду по суті на 24.01.2018р..
03.01.2018р. представником відповідача надано клопотання №01/11-230/10 від 22.12.2017р. про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, супровідний лист №01/11-230/11 від 22.12.2017р., до якого додано документи, наведені у переліку, відзив №01/11-230/12 від 22.12.2017р., за змістом якого вказано, що відповідачем повністю сплачено суму основного боргу, який утворився з квітня 2017р. по серпень 2017р.; зауважено, що сторони у спірному договорі не визначили та не узгодили розмір пені, що має бути нарахована за вчинене відповідачем господарське правопорушення; при цьому свідчить, що ним 02.11.2017р. проведено платіж у розмірі 15 704,09грн., яким повністю погашено заборгованість, у тому числі пеню, оскільки зарахована на рахунок позивача сума перевищує суму основного боргу і пені є достатньою для погашення відповідачем у добровільному порядку, до прийняття рішення по цій справі, суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми; просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.
До відзиву додано документи, наведені у переліку.
Враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості сторін для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
24.01.2018р. судове засідання з розгляду справи по суті оголошено відкритим.
Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2018р. надав пояснення по суті спору за станом на теперішній час, підтвердив сплату відповідачем суми у розмірі 15 704,09грн. після відкриття провадження по справі; представив суду клопотання б/н від 24.01.2018р., за змістом якого проти розгляду справи по суті, незважаючи на відсутність можливості здійснення фіксування судового процесу технічними засобами, не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання 24.01.2018р. не з'явився, причин неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Предметом розгляду по справі є стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти, у розмірі 15459,84 грн., з яких 14603,25 грн. - основний борг за зобов'язаннями квітня 2017р. по серпень 2017р., 461,79 грн. - пеня (на підставі договору №39 - 308 від 13.07.2016р. про надання послуг бізнес - мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства) із розрахунку облікової ставки Національного банку України нарахованої за несвоєчасне внесення платежів за зобов'язаннями листопада 2016р. - серпня 2017р., 119,04 грн. - інфляційні нарахування та 275,76 грн. - 3% річних (на підставі ст.625 Цивільного кодексу України) у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань листопада 2016р. - серпня 2017р. за договором №39 - 308 від 13.07.2016р..
Як свідчать матеріали справи та підтверджено відповідачем, 13.07.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (Оператор) та Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (Бізнес-абонент) укладено договір №39-308 про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства.
Пунктом 3.1 договору визначено, що сторони мають права та несуть обов'язки, передбачені умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» і чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього договору та умовами Укртелекому (п.4.1 договору).
Згідно п4.3 договору рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше 20 числа місяця, настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.
Пеня за прострочення оплати послуг починає нараховуватися з 21 числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного у п.4.3 цього договору (п.4.4 договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та Умов Укртелекому.
Відповідач у відзиві №01/11-230/12 від 22.12.2017р. вказує, що 02.11.2017р. платіжним дорученням №1636 перераховано на рахунок позивача грошові кошти у сумі 15704,09 грн., якими повністю погашено заборгованість за період з квітня по серпень 2017р. в сумі - 14788,05 грн., в тому рахунку пеню, нараховану позивачем, у сумі - 160,08 грн., загальна сума зарахована на рахунок позивача перевищує суму основного боргу і пені на 916,04 грн. та є достатньою для погашення відповідачем у добровільному порядку, до прийняття судом рішення по цій справі, суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; зауважує, що позивач, окрім пені, яку нарахував відповідно до умов п.4.4 договору, заявляє вимогу про стягнення з відповідача на його користь пені у розмірі - 461,79 грн., зазначена вимога суперечить положенням статті 61 Конституції України, якою гарантовано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Позивач у поясненнях б/н від 24.11.2017р. зазначив про надходження від відповідача 02.11.2017р. на рахунок позивача суми коштів у розмірі 15704,09 грн.; вважає, що відповідачем погашено лише суму основного боргу за позовом, а саме 14603,25грн., а також поточні платежі за наступний період, що не увійшов до позовних вимог; зауважено на тому, що платіж надійшов вже після порушення провадження у справі господарським судом Донецької області; позовні вимоги щодо пені в розмірі 461,79 грн., 3% річних в розмірі 119,04 грн. та інфляційне збільшення суми заборгованості в розмірі 275,76 грн. залишаються незадоволеними відповідачем.
Дослідив правомірність спірних вимог, а саме в частині заявлених до стягнення 3% річних, пені та інфляційних витрат, суд виходив з такого.
За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За визначенням ч.ч.1, 4 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається; у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як слідує зі змісту укладеного між сторонами договору, ними погоджено застосування пені за прострочення оплати послуг (п.4.4 договору) та застосування відповідальності відповідно до чинного законодавства України та умов Укртелекому (п.6.1 договору).
До того ж, у п.3.1 договору, визначено розповсюдження положень Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг на спірні правовідносини.
Умови Укртелекому, затверджені оператором, опубліковано на офіційному веб-сайті оператора http://ukrtelecom.ua.
Пунктом 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р., передбачено, у разі несвоєчасної оплати за надані оператором, провайдером послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Сплата абонентом пені, правомірне скорочення переліку послуг чи припинення їх надання не звільняє абонента від обов'язку оплатити надані йому послуги.
Ці Правила розроблені відповідно до Законів України “Про телекомунікації”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про радіочастотний ресурс України”, “Про захист прав споживачів”, “Про захист персональних даних”, інших нормативно-правових актів і встановлюють загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг (далі - послуги) та регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій (далі - оператори, провайдери) та споживачами послуг (далі - споживачі) (п.п.1, 2 Правил).
Так, застосування позивачем до відповідача відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг у вигляді пені із розрахунку облікової ставки Національного банку України є правомірним та таким, що відповідає умовам договору та законодавству, що регулює спірні правовідносини.
Здійснивши перерахунок пені, за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН”, з урахуванням однієї облікової ставки Національного банку України, без урахування дня фактичної оплати, врахувавши п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), судом встановлено дійсний розмір цих вимог у сумі 456,42 грн.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідив нарахування 3% річних та інфляційних витрат, з огляду на приписи п.1.9, ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) та беручи до уваги, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування, суд дійшов висновку про:
здійснив перерахунок інфляційних витрат, за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН”, судом встановлено суму більшу, ніж заявлено до стягнення позивачем. Отже, суд погоджується із заявленими вимогами у частині інфляційних витрат, дотримуючись меж позовних вимог;
здійснив перерахунок 3% річних, за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН”, без урахування дня фактичної оплати, судом встановлено дійсний розмір цих вимог у сумі 117,88 грн.
Одночасно, відповідач фактично свідчить про здійснення оплати пені із сумою основного боргу, від проведеної оплати залишок визначає таким, що достатній для погашення у добровільному порядку нарахованих інфляційних витрат та 3% річних.
Виходячи з пояснень позивача та відповідача, суд оплату за основним боргом у сумі 14603,25 грн., пені, нарахованої позивачем за несвоєчасне виконання зобов'язань листопада 2016р. - липня 2017р., з урахуванням однієї облікової ставки Національного Банку України, у сумі 456,42 грн., інфляційних витрат у сумі 119,04 грн., 3% річних у сумі 117,88 грн., розцінює проведеною відповідачем за рахунок платежу 15704,09 грн. за платіжним дорученням №1636 від 02.11.2017р..
При цьому, пеня визначена позивачем у рахунках у сумі 184,80 грн. за зобов'язаннями квітня-серпня 2017р., не заявлена позивачем до стягнення.
Беручи до уваги призначення платежу у платіжному дорученні №1636 від 02.11.2017р. на суму 15704,09 грн.: «сплата кредит. заб-ті за абон.послуги з-но акта звірки ст. на 26.10.2017р. дог.39-308 від 13.07.2016р. ПДВ 2617,35 грн. пр.пр.держ.зак. не пер.», з якої відповідачем віднесено в погашення суми основного боргу - 14603,25 грн. та пені - 184,80 грн. за зобов'язаннями квітня-серпня 2017р., залишок у сумі 916,04 грн. не можна віднести на наступний період, що не увійшов до позовних вимог, за наявності штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних за спірними зобов'язаннями, та призначення цих сум, визначене безпосередньо відповідачем у наданому суду відзиві.
Відтак, виходячи з вищевикладеного, вбачається погашення сум, заявлених до стягнення, після звернення із розглядуваним позовом до суду і це має наслідком усунення існування предмета спору шляхом врегулювання сторонами.
За приписом п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищевикладені обставини, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відсутність предмета спору.
Згідно ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи підстави закриття провадження по справі, в порядку, передбаченому ст.231 Господарського процесуального кодексу України, наявність винних дій відповідача на день подання позову та порушення права і охоронюваного законом інтересу позивача, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.
Клопотання відповідача №01/11-230/10 від 22.12.2017р. про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставним у цьому випадку, окрім того у розумінні ст.249 Господарського процесуального кодексу України ініціювання зміни форми господарського судочинства є прерогативою позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Закрити провадження у справі №905/2455/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Київ, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Дніпро, до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м.Родинське м.Покровськ Донецької області, про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти, у розмірі 15459,84 грн., з яких 14603,25 грн. - основний борг, 461,79 грн. - пеня (на підставі договору №39 - 308 від 13.07.2016р. про надання послуг бізнес - мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства), 119,04 грн. - інфляційні нарахування та 275,76 грн. - 3% річних (на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань за договором №39 - 308 від 13.07.2016р.).
2. Стягнути з Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” (85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, буд.9, ЄДРПОУ 31599557, р/р №26004051827012 в ПАТ “КБ “Приватбанк”, МФО 335496) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м.Київ, бул.ОСОБА_2, б.18, ЄДРПОУ 21560766, банківські реквізити не зазначено) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (юридична адреса: 49600, м.Дніпро, вул.Херсонська, б.26, адреса для листування: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 85, ЄДРПОУ 25543196, р/р №2600231843 у Дніпропетровській філії ПАТ “ПУМБ”, МФО 334851) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.
3. Видати наказ після набрання даним процесуальним документом законної сили.
4. У судовому засіданні 24.01.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
6. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом, протягом десяти днів з дня її проголошення.
7. Дата складання повного тексту ухвали 29.01.2018р.
Суддя О.В. Кротінова