ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.01.2018Справа № 910/8298/17
За позовом Військової частини НОМЕР_1
до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна»
про стягнення 919,34 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Багнюк І.І.
Представники:
від позивача Науменко А.В. - представник
від відповідача Чуб В.М. - представник
від третьої особи не з'явились
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» 919,34 грн, з яких: 575,00 грн - основний борг за гарантією № 352/09-Г від 26.09.2014, 314,99 грн - інфляційні втрати, 29,35 грн - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/8298/17, залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2017 провадження у справі №910/8298/17 зупинено до вирішення справи № 826/15961/16 та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2018, керуючись ст. ст. 12, 230, 234, 247, п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі № 910/8298/17; справу № 910/8298/17 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.01.2018; явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою.
У судове засідання 18.01.2018 з'явились представники сторін.
Представники третьої особи в судове засідання 18.01.2018 не з'явились. Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала.
У судовому засіданні 18.01.2018 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
26.09.2014 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 200/14 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити у 2014 році систему парашутну запасну ЗПС ТУ У3.52-16502169-017-94 (далі - товар), код 13.92.2 Вироби текстильні готові, інші: ДК 016:2010, у кількості 1 комплект, на загальну суму 28750,00 грн (Специфікація товару - додаток № 1 до договору № 200/14 від 26.09.2014), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.
Постачання товару за цим Договором здійснюється після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов Договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі Товару (пункт 1.4. Договору).
Строк постачання товару - до 01.12.2014 після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов Договору (пункт 5.1 Договору, додаток № 1 Специфікація Товару).
03.10.2014 на адресу ТОВ «Росінтек-Україна» було направлено повідомлення про готовність замовника до виконання умов Договору у повному обсязі на загальну суму 28750,00 грн.
Проте, постачальник свої зобов'язання щодо поставки товару належним чином не виконав. Постачальником порушено строки постачання товару.
Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/24591/15 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» про стягнення 2817,50 грн. заборгованості, з яких: пеня в розмірі 805,00 грн. та штраф в сумі 2 012,50 грн. за порушення зобов'язання щодо строків поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 200/14 від 26.09.2014. На виконання даного рішення 11.01.2016 Господарським судом м. Києва видано наказ.
В силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/24591/15, мають преюдиціальний характер та повторного доказування не потребують.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (надалі - Положення), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії.
За приписами ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 200/14 від 26.09.2014, 26.09.2014 Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» надано Військовій частині НОМЕР_1 гарантійний лист № 24-05-2675 «Гарантія забезпечення виконання договору про закупівлю № 352/09-Г», відповідно до умов якого відповідач, як гарант, зобов'язувався виплатити військовій частині НОМЕР_1 , як бенефіціару, будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що становить 575,00 грн, після одержання гарантом викладеної українською мовою та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара, який заявляє про невиконання або несвоєчасне виконання принципалом своїх зобов'язань за договором закупівлі та/або порушення якості (комплектності) та/або кількості товару.
Гарант в десятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара (з доданими до неї документами) розглядає та перевіряє її відповідність умовам даної гарантії, та перераховує на рахунок бенефіціара суму, яка визначена в цій гарантії.
Гарант має право відмовити бенефіціарові, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії; подані гарантові по закінченні строку дії гарантії.
Письмова вимога бенефіціара повинна бути відправлена на поштову адресу гаранта: 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3, разом з:
- копією(ями) засвідченою(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують, що принципал - ТОВ «Росінтек-Україна» не виконав свої зобов'язання за договором;
- карткою із зразками підпису посадової особи бенефіціара, яка підписала вимогу і посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.
Термін банківської гарантії - до 31.01.2015 включно.
Згідно зі ст. 564 Цивільного кодексу України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Частиною 1 ст. 565 Цивільного кодексу України визначено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у строк, встановлений банківською гарантією, звернувся до відповідача з листом-вимогою № 350/129/138/3089/пс від 04.12.2014 про сплату забезпечення виконання договору про закупівлю на суму 575,00 грн, в якому позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» не виконало взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 200/14 від 26.09.2014, у зв'язку з чим просив відповідача виплатити 575,00 грн шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок № 37117891490001. Вимогу підписано тимчасово виконуючим обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 В.В. Сідаш.
До вказаної вимоги позивачем було додано: завірену копію повідомлення № 350/129/138/2237/пс; завірену копію доповідної про порушення строків постачання; завірену копію картки із зразками підписів; гарантію забезпечення виконання договору про закупівлю.
У відповідь на вимогу відповідач надіслав позивачу лист за № 24-02-4933 від 19.12.2014, в якому зазначив, що бенефіціар не дотримався умов гарантії та не надав Банку всіх належним чином оформлених документів, передбачених гарантією, а саме:
- картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимоги, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством;
- копії документів посвідчені бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов'язання за договором закупівлі, якими крім іншого є: договір № 200/14 від 26.09.2014, що повинен містити предмет, який відповідає умовам гарантії та строки виконання поставки товарів, що є простроченими, як вказано у вимозі.
20.01.2015 позивач повторно звернувся до відповідача з листом-вимогою № 350/129/138/117/пс до вих. № 350/129/138/3089/пс, на № 24-02-4933 від 19.12.2014 про сплату забезпечення виконання договору про закупівлю на суму 575,00 грн, в якому позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» не виконало взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 200/14 від 26.09.2014, у зв'язку з чим просив відповідача виплатити 575,00 грн шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . Вимогу підписано командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
До вказаної вимоги позивачем було додано: лист Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи та завірена копія договору від 26.09.2014 № 200/14.
У відповідь на вимогу відповідач надіслав позивачу лист за № 24-05-1558 від 03.02.2015, в якому зазначив, що бенефіціар не дотримався умов гарантії та не надав Банку всіх належним чином оформлених документів, передбачених гарантією, а саме:
- картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара (оригінал), що підписала вимоги, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством;
- копії документів посвідчені бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов'язання за договором закупівлі. Відповідач зазначив, що відповідно до умов договору принципал повинен був поставити товар у строк до 01.12.2014 після відправлення бенефіціаром принципалу повідомлення про готовність виконання умов договору. В свою чергу, ВЧ НОМЕР_1 було надано копію такого повідомлення, але не надано доказів його відправлення, у зв'язку з чим не вбачається можливим зробити висновок, що строк виконання зобов'язань за договором настав і з боку принципала існує його порушення.
З наведених підстав сума коштів за гарантією у розмірі 575,00 грн відповідачем позивачу не виплачена.
Однак, суд вважає, що відповідач безпідставно ухилився від виконання зобов'язань за виданою ним банківською гарантією та відмовив у її виплаті з формальних підстав, оскільки банківською гарантією не визначено, які саме документи повинен надати позивач у підтвердження невиконання принципалом своїх зобов'язань.
Більш того, у адресованому позивачу листі № 24-02-4933 від 19.12.2014 відповідач вказував на обов'язковість надання копії договору № 200/14 від 26.09.2014 та не зазначав про обов'язковість надання інших документів, якими на його думку, має бути підтверджено факт невиконання.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що гарантійним листом відповідач гарантував перед позивачем виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» свого обов'язку за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 200/14 від 26.09.2014. В порушення умов договору, забезпеченого банківською гарантією, постачальник свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконав, порушивши строки постачання товару, факт чого встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/24591/15 та в силу ст. 75 Господарського процесуального кодексу України повторного доведення не потребує.
За таких обставин, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» допустило порушення виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 200/14 від 26.09.2014, які були забезпечені банківською гарантією Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», в силу положень ст. 563 Цивільного кодексу України у відповідача виник обов'язок сплатити на користь позивача грошову суму відповідно до умов гарантії, а саме 575,00 грн.
Водночас, судом встановлено, що на підставі рішення Національного банку України від 23.05.016 № 14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято Рішення від 23.05.2016 № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та Рішення від 13.06.2016 № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».
Згідно з даними Рішеннями було розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 до 22.07.2016 включно.
Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський». На підставі Постанови № 124-рш Виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 265 від 24.01.2017 визначено повноваження уповноважених осіб Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».
Згідно з зазначеним рішенням з 25.01.2017 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та повноважень, визначених пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами (змінено назву посади на підставі рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування від 02.10.2017 № 4514, 30.03.2017 № 1402) ОСОБА_2 .
Також відповідно до вищезазначеного рішення, з 25.01.2017 уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» призначено заступника начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь Гриценка Володимира Володимировича. Гриценку В.В. з 25.01.2017 делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені п. 4, 5, 6 та 8 ч. 2 ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону, а саме:
- організація правової роботи, зокрема, юридичного супроводження діяльності банку та представництва інтересів банку в органах судової влади, органах прокуратури, правоохоронних органах та органах виконавчої служби України;
- проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз діяльності банку;
- представництва банку в органах державної влади в межах повноважень, визначених вищезазначеним рішенням.
Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Частиною 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
У відповідності до ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
В газеті «Голос України» № 132 (6386) від 16.07.2016 опублікована інформація про ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
При цьому, за приписами ч. ч. 6, 8 ст. ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів встановлено ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 46, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», після початку процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку, з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст. 52 цього Закону.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і Закону України «Про банки і банківську діяльність» та на підставі наданої гарантії забезпечення виконання договору про закупівлю № 352/09-Г між позивачем та відповідачем склалися зобов'язальні правовідносини, які мають майново-грошовий характер, а отже, у такому разі позивач виступає кредитором за майновою вимогою до банку, на якого поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Рішення про визнання ПАТ «Банк Михайлівський» неплатоспроможним та про початок процедури виведення його з ринку були прийняті правомірно. Це підтвердив Київський апеляційний адміністративний суд, який своєю постановою від 07.08.2017 у справі № 826/15961/16 відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Екосіпан» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (треті особи - ПАТ «Банк Михайлівський», громадська організація «Спілка вкладників Михайлівського») про визнання протиправними та скасування рішень про визнання ПАТ «Банк Михайлівський» неплатоспроможним, запровадження тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Оскільки станом на момент розгляду даного спору розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 575,00 грн за гарантією № 352/09-Г від 26.09.2014, а також нарахованих 314,99 грн інфляційних втрат та 29,35 грн трьох відсотків річних, суперечать приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74 - 80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено:26.01.2018.
Суддя Ю.М. Смирнова