ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24051/17
провадження № 1-кп/753/867/18
підготовчого судового засідання
"22" січня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурорів ОСОБА_5 , , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання кримінального провадження № 12016100060004462 від 01.07.2016 року з обвинувальним актом за обвинуваченням:
ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 296; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 296; ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 296; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 296; ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
До Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане кримінальне провадження з обвинувальним актом та додатками до нього.
Сторона обвинувачення просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Сторона захисту та обвинувачені вважали за можливе призначити судовий розгляд.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Так, у відповідності з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
1. Відповідно до положень ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватись вимоги Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимоги інших актів законодавства.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-кого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК.
Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
Так, статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається, зокрема, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
Проте вказані вимоги закону прокурором не дотримані.
Як вбачається з обвинувального акту та долучених до нього додатків, прокурор висунув обвинувачення ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , в тому числі у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність у виді довічного позбавлення волі. Проте, в порушення вимог ст. 384 КПК України, до обвинувального акту долучено лише підтвердження роз'яснення ОСОБА_13 про можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних, а також дані щодо відмови ОСОБА_15 отримати такі роз'яснення.
Крім того, до обвинувального акту долучено лише розписку ОСОБА_13 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також дані щодо відмови ОСОБА_15 отримати вказані документи.
Наведені порушення кримінального процесуального закону суд вважає суттєвими, які призвели до порушення прав обвинувачених на захист, та перешкоджають стороні захисту належним чином виконати встановлені положеннями ст. 42 КПК України обов'язки щодо обвинувачених.
2. Крім того, відповідно до положень ст. 291 КПК України в обвинувальному акті має бути зазначено місце проживання обвинувачених. Проте, дані щодо місця проживання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 в обвинувальному акті відсутні.
3.Також, на підставі п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурор має право викладати фактичні обставини справи, які він вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Разом з тим саме на стадії підготовчого судового засідання суд зобов'язаний перевірити відповідність викладеного прокурором вимогам кримінального процесуального кодексу України, як про це і зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України для вирішення питання щодо можливості призначення провадження до судового розгляду, в тому числі щодо можливості роз'яснення обвинувачення судом у відповідності до вимог ст. 348 КПК України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. При цьому обвинувальний акт не може містити положень, що суперечать одне одному.
Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно ст. 337 КПК України, проводиться судовий розгляд.
Крім того, ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
В той же час, в обвинувальному акті у вчинені ряду злочинів обвинувачуються в тому числі і ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , але при цьому жодних даних про процесуальний статус вказаних осіб у кримінальному провадженні не вказано.
4. Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що в кінці травня на початку червня 2016 року, ОСОБА_14 запропонував ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , вступити до складу створеної ним та ОСОБА_13 банди. Разом з тим, в обвинувальному акті вказано і про те, що з кінця травня 2016 року ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та інші невстановлені слідством особи, діючи у складі озброєної банди, ретельно займались підготовкою до вчинення нападу на громадянина ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , при цьому вони спільно розробляли плани по його реалізації, розподіляли функції кожного учасника банди при підготовці та скоєнні даного злочину.
Разом з тим в тому ж обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_13 , в невстановленому в ході досудового розслідування місці та в невстановлений час, звернувся до ОСОБА_14 , з пропозицію за винагороду безпосередньо організувати та вчинити умисне вбивство ОСОБА_21 , на що ОСОБА_14 дав свою згоду, цим самим вступив у злочинну змову з ОСОБА_13 в частині організації та скоєння умисного вбивства ОСОБА_21 на замовлення.
Після цього, ОСОБА_14 , продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_23 злочинний умисел направлений на вчинення замовного вбивства ОСОБА_21 , в невстановленому в ході досудового розслідування місці, довів членам банди - ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , пропозицію за грошову винагороду, прийняти участь в підготовці та вчинені даного злочину, на що останні дали свою згоду, цим самим вступили у злочинну змову з ОСОБА_14 та ОСОБА_13
ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , після надання згоди на участь в підготовці та вчиненні умисного вбивства ОСОБА_21 - ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, в один з днів в кінці травня - червня 2016 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді умисного позбавлення життя іншої особи і бажаючи настання таких наслідків, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, на замовлення невстановленої слідством особи повідомили ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 вигаданий ними мотив вчинення вбивства, а саме те що вбивство ОСОБА_21 потрібно здійснити на замовлення чоловіка, який на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі з метою помсти останнього, так як наче ОСОБА_21 насильно здійснив статевий акт з донькою даного чоловіка, після чого розробили спільний план вчинення вбивства про який повідомили всіх співучасників та розподілили ролі.
Такі суперечності, на думку суду, позбавляють суд можливості роз'яснити обвинуваченим суть обвинувачення у відповідності до вимог ст. 348 КПК України.
Недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту порушує засади кримінального провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення та роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 337 КПК України, суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред'явленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб поставити питання про таку зміну обвинувачення. Недодержання судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону, є порушенням права на захист.
З огляду на викладене суд вважає, що наведені істотні порушення вимог КПК України свідчать про невідповідність направленого обвинувального акту вимогам кримінально-процесуального закону та унеможливлюють призначення судового розгляду, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Також, стороною обвинувачення заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до обвинувачених, у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 категорично заперечували проти заявленого клопотання, вважали, що питання дії запобіжного заходу може бути вирішено виключно після призначення справи до судового розгляду, також зазначали, що при заявлені такого клопотання мають бути дотримані вимоги, що висуваються в таких випадках під час досудового розслідування. Також просили врахувати те, що згідно рішення Конституційного суду України третє речення ст. 315 КПК України визнано неконституційним.
Обвинувачені підтримали думку захисників.
Вирішуючи вказане клопотання суд виходить з наступного.
Так, ухвалою підготовчого судового засідання Дарницького районного суду м. Києва від 29.12.2018 року, в якому була оголошена перерва, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено всім обвинуваченим до 26.02.2018 року. Враховуючи обсяг недоліків, які необхідно усунути прокурору після отримання повернутого обвинувального акту, суд вважає, що строк тримання під вартою до 26.02.2018 року є достатнім і тому не вбачає підстав для його продовження.
Разом з тим, доводи сторони захисту на порушення вимог КПК України щодо черговості питань, що підлягають розгляду, а також щодо недотримання порядку подачі клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд вважає неспроможними, оскільки такі доводи пов'язані виключно з власною позицією захисників щодо трактування норм кримінально-процесуального закону, яка є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам КПК України, рішенню Конституційного Суду України по справі № 1-28/2017 від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 та практ ики ЄСПЛ, оскільки питання про продовження запобіжного заходу вирішено за наявності клопотання прокурора, при цьому суд не автоматично, а перевіривши обґрунтованість підстав для його застосування, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, прийшов до висновку про обґрунтованість продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинувачених, пов'язаного з обмеженням їх права на свободу та особисту недоторканність, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.
Керуючись ст. 314-315 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12016100060004462 від 01.07.2016 року відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 - повернути прокурору.
Запобіжний захід ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у виді тримання під вартою, до 26 лютого 2018 року включно кожному - залишити без зміни.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Виправити описки у вступній частині ухвал Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року та від 29 грудня 2017 року, доповнивши: «при секретарі ОСОБА_4 » та «за участю представника потерпілих ОСОБА_24 ».
Ухвала суду може бути оскаржена через Дарницький районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя
Судді