4-с/754/9/18
Справа № 754/9511/17
16 січня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, на дії державного виконавця, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.01.2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Богачук Т.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30903998 з виконання виконавчого листа № 2-5617/10, виданого 15.02.2011 року Деснянським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Піреус банк МКБ" заборгованості по кредиту в розмірі 499.226.08 доларів США, суми штрафу в розмірі 120,00 грн., судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 27.04.2012 року головним державним виконавцем Богачук Т.М. складено акт опису та арешту майна № 30903998, а саме: домоволодіння, загальною площею 2234,4 м кв., житловою площею 447,0 м кв. (житловий будинок, житловою площею 447,0 м кв., котельня, ганок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,2500 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер: НОМЕР_1; земельної ділянки площею 0,4782 га, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер: НОМЕР_2. Зазначене майно на той час було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2010 року по справі № 2-8706/10 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно боржника та заборони його відчуження. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2012 року по справі № 2-8706/10 скасовано частково заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою від 29.01.2010 року, а саме: знято арешт, накладений на домоволодіння, загальною площею 2234,4 м кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер НОМЕР_1; земельну ділянку площею 0.4782 га, що знаходиться за адресою за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер НОМЕР_2., яке належить ОСОБА_1, шляхом зняття заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. 18.01.2013 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки № 30903998, затвердженого в.о. начальника органу ДВС, в якому вказується, що переможець прилюдних торгів ТОВ "Солум" 04.01.2013 року вніс: гарантійний внесок 502 227, 85 грн. на поточний рахунок організатора торгів ТОВ "ТД "Еліт "Сервіс"; додатковий розмір винагороди 994 411, 14 грн. на поточний рахунок організатора торгів ТОВ "ТД "Еліт "Сервіс"; 8 547 918, 01 грн. внесено на рахунок Головного управління юстиції у Київській області. Цей акт став підставою для видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Однак, відповідні дії державного виконавця є неправомірними, оскільки було виставлено на прилюдні торги майно яке було під обтяженням, так як, арешт не був знятий з котельні та ганку, розрахунки з перерахування коштів за придбане майно та видача акта про реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах суперечить Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5. Крім того, державний виконавець не виніс постанови про стягнення виконавчого збору, хоча згідно розпорядження № 30903998/7 від 06.02.2013 року старшого державного виконавця Токаря Д.А. 399 213, 40 грн. було перераховано як виконавчий збір, що порушує вимоги законодавства України. Разом з тим, неправомірно було перераховано надлишково стягнуті кошти в розмірі 4 156 070, 55 грн. на особистий рахунок боржника № НОМЕР_3, оскільки ОСОБА_1, ніколи не був клієнтом ПАТ КБ "Комерційний банк "Хрещатик", не відкривав поточний рахунок в цьому банку та взагалі нікому ніколи не давав довіреності на відкриття рахунку та здійснення інших операцій, в тому числі видаткових. Цей рахунок було відкрито на його ім'я невідомою особою - ОСОБА_5. В подальшому ця невідома особа отримала на відкритий ним без згоди заявника рахунок кошти в розмірі 4 156 070, 55 грн., які були перераховані з рахунку Головного управління юстиції у Київській області. Відповідна заява про перерахунок коштів написана власноруч на українській мові, якою заявник не володіє при написанні. Підпис, проставлений невідомою особою на заяві, навіть візуально зовсім відрізняється від підпису заявника.
На підставі вищевикладеного, заявник звертається до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просить визнати дії державного виконавця щодо оформлення та затвердження акта державного виконавця про реалізацію арештованого на прилюдних торгах майна від 18.01.2013 року незаконними та скасувати акт; визнати незаконними дії державного виконавця стосовно перерахування виконавчого збору в розмірі 399 213, 40 грн., проведеного у рамках виконавчого провадження № 30903998, відповідно до розпорядження № 30903998/7 від 06.02.2013 року; скасувати розпорядження державного виконавця № 30903998/7 від 06.02.2013 року в частині перерахування виконавчого збору в розмірі 399 213, 40 грн.; визнати незаконними дії державного виконавця стосовно перерахування коштів відповідно до розпорядження № 30903998/7 від 06.02.2013 року в розмірі 4 156 070, 55 грн., перерахованих на особистий рахунок боржника № НОМЕР_3, відкритий у ПАТ КБ «Хрещатик», відповідно до платіжних доручень № 28 від 08.02.2013 року, № 41 від 08.02.2013 року, № 42 від 08.02.2013 року, № 43 від 08.02.2013 року, № 44 від 08.02.2013 року, № 45 від 08.02.2013 року, № 46 від 08.02.2013 року, № 47 від 08.02.2013 року, № 48 від 08.02.2013 року; скасувати розпорядження державного виконавця № 30903998/7 від 06.02.2013 року в частині перерахування 4 156 070, 55 грн.
Заявник ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності заявника, за наявних у справі матеріалів.
Представник заінтересованої особи - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника заінтересованої особи.
Вивчивши письмові матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об'єктивному розгляді справи, керуючись законом, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 30.01.2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Богачук Т.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30903998 з виконання виконавчого листа № 2-5617/10, виданого 15.02.2011 року Деснянським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Піреус банк МКБ" заборгованості по кредиту в розмірі 499.226.08 доларів США, суми штрафу в розмірі 120,00 грн., судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
27.04.2012 року головним державним виконавцем Богачук Т.М. складено акт опису та арешту майна № 30903998, а саме: домоволодіння, загальною площею 2234,4 м кв., житловою площею 447,0 м кв. (житловий будинок, житловою площею 447,0 м кв., котельня, ганок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,2500 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер: НОМЕР_1; земельної ділянки площею 0,4782 га, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер: НОМЕР_2, яке на день винесення акту належало на праві власності ОСОБА_1
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2010 року по справі № 2-8706/10 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1, ТОВ фірма «Стелс», ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно боржника та заборони його відчуження.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2012 року по справі № 2-8706/10 скасовано частково заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою від 29.01.2010 року, а саме: знято арешт, накладений на домоволодіння, загальною площею 2234,4 м кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер НОМЕР_1; земельну ділянку площею 0.4782 га, що знаходиться за адресою за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер НОМЕР_2., яке належить ОСОБА_1, шляхом зняття заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження
13.11.2012 року начальником Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Штепою С.О. була складена заявка на реалізацію арештованого майна. Початкова ціна майна, що виставляється на торги, становить 10 044 557 грн. 00 коп. без ПДВ.
18.01.2013 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Василевич Т.М. складено акт про реалізацію предмета іпотеки № 30903998, затвердженого в.о. начальника органу ДВС Вовк С.В., в якому вказується, що переможець прилюдних торгів ТОВ "Солум" 04.01.2013 року вніс за придбане нерухоме майно (лот № 1): гарантійний внесок 502 227, 85 грн. на поточний рахунок організатора торгів ТОВ "ТД "Еліт "Сервіс"; додатковий розмір винагороди 994 411, 14 грн. на поточний рахунок організатора торгів ТОВ "ТД "Еліт "Сервіс"; 8 547 918, 01 грн. внесено на рахунок Головного управління юстиції у Київській області.
06.02.2013 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Токар Д.А. складено розпорядження № 30903998/7, відповідно до якого необхідно було перерахувати: 399 213, 40 грн., як виконавчий збір; 4 156 070, 55 грн. - на особистий рахунок боржника № НОМЕР_3 відкритий в ПАТ «КБ «Хрещатик», МФО 300670, отримувач ОСОБА_1, як надлишково стягнуті кошти.
ОСОБА_1 у своїх вимогах вказує про те, що було порушено його права, оскільки було реалізовано майно на яке накладено та не знято арешт, а саме котельню та ганок.
Дослідивши матеріали скарги, суд не погоджується з твердженням заявника, щодо неправомірності реалізації його майна, оскільки згідно акту опису й арешту майна № 30903998 від 27.04.2012 року та ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2012 року арештованим майном є домоволодіння, загальною площею 2234,4 кв.м, житловою площею 447,0 кв.м, яке складається з трьох елементів: 1. житловий будинок, житловою площею 447,0 кв.м; 2. котельня; 3. ганок. Відповідне майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Тобто, котельня та ганок є складовими домоволодіння, а не окремими одиницями майна, яке належить ОСОБА_1, тому Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в ухвалі від 28.09.2012 року не зазначає про котельню та ганок, як окремі одиниці майна боржника, а вказує лише про домоволодіння, яке охоплює всі вищезгадані елементи.
Що стосується невірного проведення розрахунку з перерахування коштів за придбане майно на прилюдних торгах, що на думку ОСОБА_1 повинно призвести до визнання дій державного виконавця щодо оформлення та затвердження акта про реалізацію арештованого на прилюдних торгах майна від 18.01.2013 року незаконними та скасування відповідного акту, то суд прийшов до наступного.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч .1 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
Частиною 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 1, 2 ст. 62 Закону реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Частиною 12 ст. 62 Закону витрати, пов'язані з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, не повинні перевищувати п'яти відсотків вартості реалізації майна.
Крім того, порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна був визначений Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (яке діяло на час спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2.10. Тимчасового положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (яке діяло на час спірних правовідносин, а саме проведення прилюдних торгів) гарантійний внесок - завдаток, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа, розмір якого не повинен перевищувати 15 відсотків стартової ціни лота, а при реалізації предмета іпотеки - 5 відсотків стартової ціни лота.
Згідно змісту п. 3. Тимчасового положенням орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.
Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі аукціону суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти.
Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5.
Розділом № 5 Тимчасового положення встановлений порядок розрахунків за придбане майно, а саме:
На підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку:
- покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів;
- сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на прилюдних торгах майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.
Різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації перераховується покупцем на поточний рахунок цієї організації.
Гарантійний внесок, унесений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується покупцю до купівельної ціни, іншим учасникам ця сума повертається протягом трьох робочих днів після закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.
Разом з тим, в протоколі № 11-0140/12 від 28.12.2012 року про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 зазначено, що стартова ціна лота № 1 (домоволодіння, загальною площею 2234,4 м кв., житловою площею 447,0 м кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку пл. 447,0 кв.м, котельні, ганку; земельна ділянка площею 0,2500 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер: НОМЕР_1; земельної ділянки площею 0,4782 га, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська обл., с. Хлепча, кадастровий номер: НОМЕР_2) складає 10 044 557, 00 грн. Розмір гарантійного внеску - 502 227, 85 грн.
Крім того, протоколом затверджено, що переможцем торгів стало ТОВ «Солум» в особі представника за довіреністю Борисяка А.П. Разом з тим, в ньому вказано, що:
-кошти у сумі 502 227,85 грн. сплачені переможцем прилюдних торгів на поточний рахунок Спеціалізованої організації в якості гарантійного внеску та зараховані на рахунок виконання зобов'язання по оплаті суми винагороди, згідно договору № 11-0140/12 від 10.12.2012 року;
-розмір винагороди Спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити становить 994 411, 14 грн. та перераховується переможцем прилюдних торгів на п/р 26007202346750, код ЄДРПОУ 35911358, в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, одержувач - ТОВ "ТД "Еліт Сервіс", призначення платежу - "доплата винагороди за лот №1, згідно протоколу № 11-0140/12 від 28.12.2012 року";
-кошти у сумі 8 547 918,01 грн. перераховуються переможцем прилюдних торгів на розрахунковий рахунок: 37312006002725, код ЄДРПОУ 34481907 в ГУ ДКУ в Київській області до 15.01.2013 року включно. Призначення платежу: «оплата за лот № 1, згідно протоколу № 11-0140/12 від 28.12.2012 року».
Відповідне розподілення грошових коштів повністю відповідає розділу № 5 Тимчасового положення та ч. 12 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки гарантійний внесок в сумі 502 227, 85 грн. є 5% від стартової ціни лоту № 1 - 10 044 557, 00 грн., а винагорода за надані послуги з реалізації арештованого майна в розмірі 994 411, 14 грн. (з урахуванням гарантійного внеску - 1 496 638, 99 грн.) не перевищує 15 % від вартості майна, що складає 1 506 683, 55 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розрахунок сум те перерахування їх по розрахунковим рахункам, яке відображено в протоколі № 11-0140/12 від 28.12.2012 року не порушує Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5, а тому і акт державного виконавця № 30903998 про реалізацію предмета іпотеки від 18.01.2013 року є законним та відповідає вимогам законодавства України, що діяло на момент реалізації предмета іпотеки. З зазначеного випливає, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання дій державного виконавця стосовно оформлення та затвердження акту від 18.01.2013 року незаконним та скасування відповідного акту не підлягають задоволенню.
Щодо протиправності перерахунку виконавчого збору в розмірі 399 213, 40 грн. у рамках виконавчого провадження № 30903998, то суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Частинами 1, 3, 4 статті 28 Закону, передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Аналізуючи вказані вище норми, можна зробити переконливий висновок, що при стягненні державним виконавцем суми судового збору, ним обов'язково має виноситися постанова про стягнення виконавчого збору.
Згідно з розпорядженням старшого державного виконавця Токар Д.А. № 30903998/7 від 06.02.2013 року необхідно було перерахувати суму виконавчого збору в розмірі 399 213, 40 грн.
Враховуючи вищезазначене, відсутність доказів про винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору та позицію зацікавленої особи - Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області щодо ігнорування викликів суду, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог стосовно визнання незаконними дії державного виконавця про перерахування виконавчого збору в розмірі 399 213, 40 грн. відповідно до розпорядження від 06.02.2013 року та скасування відповідного розпорядження в частині перерахування виконавчого збору в розмірі 399 213, 40 грн.
Заявник ОСОБА_1 в скарзі вказує на те, що перерахунок коштів на особистий рахунок боржника № НОМЕР_3, відкритий у ПАТ КБ «Хрещатик» відповідно до платіжних доручень № 28 від 08.02.2013 року, № 41 від 08.02.2013 року, № 42 від 08.02.2013 року, № 43 від 08.02.2013 року, № 44 від 08.02.2013 року, № 45 від 08.02.2013 року, № 46 від 08.02.2013 року, № 47 від 08.02.2013 року, № 48 від 08.02.2013 року є незаконним, оскільки ОСОБА_1, ніколи не був клієнтом ПАТ КБ "Комерційний банк "Хрещатик", не відкривав поточний рахунок в цьому банку та взагалі нікому ніколи не давав довіреності на відкриття рахунку та здійснення інших операцій, в тому числі видаткових. Цей рахунок було відкрито на його ім'я невідомою особою - ОСОБА_5. В подальшому ця невідома особа отримала на відкритий ним без згоди заявника рахунок кошти в розмірі 4 156 070, 55 грн., які були перераховані з рахунку Головного управління юстиції у Київській області. Відповідна заява про перерахунок коштів написана власноруч на українській мові, якою заявник не володіє при написанні. Підпис, проставлений невідомою особою на заяві, навіть візуально зовсім відрізняється від підпису заявника.
Дослідивши матеріали скарги, врахувавши вищевикладену позицію заявника, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 5.1.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного робочого дня здається на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення виконавчих дій та на покриття боргу за виконавчими документами, а також на повернення авансового внеску, якщо такий мав місце. Кошти, що залишилися після покриття всіх вимог стягувачів, повертаються боржникові. Виконавчий збір перераховується на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку інших надходжень спеціального фонду. Суми коштів, необхідних для покриття витрат на проведення виконавчих дій, направляються до спеціального реєстраційного рахунку для обліку інших надходжень спеціального фонду після винесення постанови про стягнення з боржника зазначених витрат.
Частиною 8 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи норми Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 суд приходить до висновку, що чіткої процедури повернення надлишково стягнутих коштів в законодавстві України не закріплено, тому посилання ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця щодо порядку здійснення перерахунку не відповідають правовим нормам, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Крім того, суд не бере до уваги твердження заявника, щодо підробленості довіреності від 24.10.2012 року, заяви про відкриття поточного рахунку від 05.02.2013 року та заяви про повернення надлишково стягнутих коштів від 05.02.2013 року, оскільки відповідні факти не відносяться до предмету поданої ОСОБА_1 скарги на дії державного виконавця та підлягають окремого доказування.
Таким чином, вимоги заявника щодо незаконності дій державного виконавця стосовно перерахування коштів відповідно до розпорядження № 30903998/7 від 06.02.2013 року в розмірі 4 156 070, 55 грн. на особистий рахунок боржника № НОМЕР_3, відкритий у ПАТ КБ «Хрещатик» та скасування відповідного розпорядження в частині перерахування 4 156 070, 55 грн. є необґрунтованими та безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 263-265, 447-453 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 -
Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, на дії державного виконавця - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А. щодо перерахування виконавчого збору в розмірі 399 213, 40 грн., проведеного у рамках виконавчого провадження № 30903998 відповідно до розпорядження № 30903998/7 від 06.02.2013 року.
Скасувати розпорядження старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А № 30903998/7 від 06.02.2013 року в частині перерахування виконавчого збору в розмірі 399 213, 40 грн.
В іншій частині вимог скарги ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий: