Провадження № 11-сс/793/27/18 Справа № 705/5412/17 Категорія: ст. 309 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2017 року, якою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тихий Хутір, Жашківського району, Черкаської області, громадянки України, українки, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном до 27 лютого 2018 року, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, -
30.12.2017 старший слідчий СВ Уманського РВП Уманського ВП ГУНП в
Черкаській області ОСОБА_10 , звернувся до Уманського міськрайонного суду
Черкаської області із клопотанням, погодженим прокурором Уманської місцевої
прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_9 , яке обґрунтував тим, що ОСОБА_9 28.12.2017 о 19 год. 00 хв. в с Піківець, Уманського району, Черкаської області, перебуваючи у власному домоволодінні по АДРЕСА_1 , вказаного населеного пункту, в ході раптово виниклого конфлікту зі своїм чоловіком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зачинилася від останнього в будинку та в подальшому під час спроби ОСОБА_11 потрапити до будинку через вікно, шляхом пошкодження скла дерев'яною палицею, відібрала вказану палицю, з метою нанесення останньому тілесних ушкоджень, почала наносити нею удари в область голови ОСОБА_11 , в результаті нанесених даних ударів дерев'яною палицею, останній впав на землю. Після цього, ОСОБА_9 , вийшла з будинку на вулицю, підійшла до свого чоловіка ОСОБА_11 , який на той час лежав на землі біля вікна будинку та цілеспрямовано продовжила наносити останньому численні удари дерев'яною палицею по різних частинам тіла, внаслідок яких ОСОБА_11 помер на місці.
29.12.2017 відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250100000760 від 29.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, по факту вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
29.12.2017 ОСОБА_9 була повідомлена про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2017 року у задоволені клопотання відмовлено. Обрано підозрюваній ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді нецілодобового домашнього арешту терміном до 27 лютого 2018 року включно. Покладено на підозрювану обов'язки: прибувати до слідчого СВ Уманського РВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, прокурора, суду за першою вимогою; в період з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. не залишати місце реєстрації та постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; в разі необхідності зміни місця проживання повідомляти слідчого, прокурора, суд про такі наміри.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі, обравши підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор вказує, що слідчий суддя не врахував доказів, приєднаних до клопотання, які вказують на обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_9 за ч.1 ст.115 КК України. Крім того, прокурор звертає увагу, що слідчий суддя не звернув уваги на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який не підтримав апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_12 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, повідомив про перебування підозрюваної в психіатричній лікарні на стаціонарному лікуванні та просив залишити законне рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного ув'язнення.
Крім цього, відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Дослідивши матеріали клопотання відносно ОСОБА_9 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, колегія суддів вважає, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого їй злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та за який у випадку визнання особи винною, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, однак, сама по собі тяжкість злочину та можливе покарання, не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи останньої, шляхом застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів враховує, що на даний час підозрювана ОСОБА_9 перебуває на стаціонарному лікуванні з 02.01.2018 року з діагнозом органічне ураження головного мозку судинного ґенезу, галюцинаторно-маячний синдром, що підтверджується довідкою Уманської лікарні №2 від 18 січня 2018 року, яка надана під час апеляційного розгляду.
Дана обставина, на думку колегії, унеможливлює вірогідність ризиків, визначених в апеляційній скарзі прокурора, наявність яких не доведена будь-якими доказами.
Слідчим суддею при відмові у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосуванні більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту вірно враховано, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, має на утриманні дитину інваліда 1 групи та є особою пенсійного віку.
Крім того, слідчим, як і прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Тому, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, є достатнім і необхідним для запобігання можливим ризикам.
Таким чином, слідчий суддя всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі фактичні обставини справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного слідчим суддею запобіжного заходу особі підозрюваної внаслідок м'якості є безпідставними та не спростовують правильності висновків слідчого судді.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що будь-яких підстав для скасування ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2017 року не має.
Керуючись статтями 194, 404, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2017 року, якою відносно підозрюваної ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :