Провадження №2/359/478/2018
Справа №359/7032/17
Іменем України
23 січня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. В даному будинку крім позивача також зареєстровані його дружина ОСОБА_3, син ОСОБА_4, невістка ОСОБА_5, онука ОСОБА_6 та її колишній чоловік ОСОБА_2 Подружнє життя онуки ОСОБА_6 з ОСОБА_7 не склалось, тому з березня 2014 року відповідач припинив проживати та користуватись домоволодінням АДРЕСА_1. В будинку будь-яких речей належних відповідачу немає. Факт реєстрації ОСОБА_2 в будинку позивача порушує його права як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном. Тому, ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме домоволодінням АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_8 підтримали пред'явлений позов та просили суд його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Проте, про своє ставлення до пред'явленого позову суд не повідомив.
На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, про що в судовому засіданні проголосив протокольну ухвалу.
Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 березня 2002 року, виданого державним нотаріусом Бориспільської державної нотаріальної контори Черненко Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №2-323, з відміткою про реєстрацію права власності (а.с.26).
В даному житловому будинку, крім позивача зареєстровано місце проживання його дружини ОСОБА_3, сина ОСОБА_4, невістки ОСОБА_5, онуки ОСОБА_6 та її колишнього чоловіка ОСОБА_2 Вказана обставина підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області №1263 від 29 серпня 2017 року (а.с.6).
Таким чином, ОСОБА_2 набув право користування житловим будинком як член сім'ї власника.
Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Крім того, згідно з ч.2 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
З акту опитування свідків №81/1 від 20 червня 2017 року вбачається, що секретарем Кучакіської сільської ради ОСОБА_10 разом з заступником сільського голови з питань діяльності виконавчого комітету ОСОБА_11 та депутатом ОСОБА_12 було проведено опитування свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та встановлено, що ОСОБА_2 з березня 2014 року не проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 (а.с.7).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що відповідача він бачив лише один раз приблизно три роки тому. Свідку відомо про те, що відповідач одружений на онуці позивача, про обставини та причини чому відповідач не проживає за вказаною адресою свідку нічого не відомо.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що вона є сусідкою позивача. Відповідач з дружиною проживали за адресою: АДРЕСА_1 близько одного року. Вже майже три роки свідок не бачила відповідача за вказаною адресою, місце його проживання свідку невідоме.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази, які б підтверджували поважність причин відсутності ОСОБА_2 у вказаному житловому будинку.
Враховуючи викладене, суд вважає за допустиме визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування домоволодінням АДРЕСА_1.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанції №138 від 08 вересня 2017 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 640 гривень. Пред'явлений ним позов задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 640 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.156 ЖК України, ч.2 ст.405 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2, І.н.НОМЕР_1, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 640 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 29 січня 2018 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський