Справа № 357/11676/17
2-а/357/21/18
24 січня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Бондаренко О. В. ,
при секретарі - Бондаренко Н. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні залі суду № 4 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, про визнання відмови суб'єкта владних повноважень неправомірною та зобов'язання вичинити дії -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 29.09.2017 року мотивуючи тим, що він станом на 26.04.1986 року проживав та був прописаний в АДРЕСА_1 , і після аварії на ЧАЕС був евакуйований 05.05.1986 року, що підтверджується довідкою № 85950 від 26.03.1992 р., яка видана виконавчим комітетом Київської обласної ради народних депутатів. На момент аварії на ЧАЕС він навчався в Чорнобильському медичному училищі та після аварії на ЧАЕС на підставі розпорядження Чорнобильського райвиконкому, яке було доведе до всіх студентів медичного училища, він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Так, з 27 квітня по 29 квітня 1986 року він працював у відділі громадського харчування і займався обслуговуванням працівників МВС, які приїхали на ліквідацію наслідків аварії і базувалися в середній школі № 1 м. Чорнобиль. Окрім того, він приймав участь в роботах по проведенню йодопрофілактики населення м. Чорнобиль та грузив пісок на березі р. Прип'ять у військові гелікоптери, які скидали цей пісок на приміщення ЧАЕС. Вказані роботи не оплачувалися, а студентів поставили до відома про те, що хто відмовиться від виконання робіт по усуненню наслідків аварії на ЧАЕС, того відрахують з училища. Викладене підтверджується довідкою Чорнобильського медичного коледжу від 08.08.2017 року та в лютому 2017 року він звернувся до Департамента соціального захисту населення Київської ОДА з заявою про надання йому статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та видати відповідне посвідчення, проте листом за № 05-59-398 від 23.02.2017 року Департамента соціального захисту населення Київської ОДА йому було відмовлено в задоволенні вказаної заяви та повернуті документи. У зв'язку з цим позивач вважає відмову Департамента соціального захисту населення Київської ОДА протиправною та просить зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської ОДА повторно розглянути його заяву щодо надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та прийняти рішення про видачу йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до канцелярії суду подав письмову заяву щодо розгляду справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач до суду свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причин неявки в судове засідання представника не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції кодексу на час подання позову) строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх інтересів
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав лист відмову з Департамента соціального захисту населення Київської ОДА 23.02.2017 року, а з позовом звернувся лише 29.09.2017 року, тобто позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки з 21.08.2017 р. по 25.08.2017 р. він перебував на амбулаторному лікуванні з приводу міокардитичного кардіосклерозу, тахікардії, СН ПА, а з 28.08.2017 року по 01.09.2017 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Білоцерківської ЦРЛ, з 20.09.2017 року по 27.09.2017 року він перебував на лікуванні в Київському обласному кардіодиспансері, що підтверджується консультативною довідкою Білоцерківської ЦРЛ від 12.09.2017 року, випискою з медичної карти стаціонарного хворого від 01.09.2017 року та випискою з історії хвороби №2212 та довідкою Київського обласного кардіологічного диспансера від 27.09.2017 року, які додав до адміністративного позову.
Отже, позивач надав до суду належні та допустимі докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити зазначений строк звернення до суду за захистом інтересів.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має посвідчення Серії НОМЕР_1 , видане Київською облдержадміністрацією, згідно якого йому присвоєно статус громадянина, який евакуйований із зони відчуження у 1986 році ( категорія 2), що підтверджено матеріалами справи ( а.с. 7, 12-13), також позивачу встановлено з 30.10.2017 року 2 групу інвалідності внаслідок загального захворювання, що вбачається з копії довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0778389 ( а.с. 24).
Судом встановлено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 27 квітня по 30 квітня 1986 року, що підтверджується наступними документами: копією довідки Міністерства охорони здоров'я України № 354 від 14.10.1991 року про те, що з 26.04.1986 року по 30.04.1986 року він працював у 30 км зоні відчуження в м. Чорнобиль (а.с. 4); копією довідки Чорнобильського медичного коледжу № 09/03-48 від 08.08.2017 року про те, що він працював у відділі громадського харчування і займався обслуговуванням працівників МВС - ліквідаторів аварії, також приймав участь в роботах по проведенню йодопрофілактики населення м. Чорнобиль (а.с. 6).
Як вбачається з матеріалів позову, 02.02.2017 рокупозивач звернувся до Департамента соціального захисту населення Київської ОДА з заявою про надання йому статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та просив видати відповідне посвідчення, проте листом за № 05-59-398 від 23.02.2017 року Департамент соціального захисту населення Київської ОДА йому було відмовлено в задоволенні вказаної заяви та зазначено, що департамент повертає документи, які були долучені до заяви, та копії заяви та витягу з проколу № 30 засідання комісії при Мінчорнобилі України по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 26.03.1993, оригінали яких, як документи службового використання, повинні перебувати на зберіганні у департаменті.
Згідно зі ст.ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Таким чином частиною 4 статті 15 передбачено три види довідок: про період роботи, про заробітну плату, про період проживання.
Виходячи з викладених норм Закону, підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи у зоні відчуження, що підтверджується довідкою про період роботи, видача якої здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
В даному випадку період роботи позивача у зоні відчуження підтверджується довідками № 354 від 14.10.1991 року та № 09/03-48 від 08.08.2017 року(а.с. 4,6).
Відповідно до п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок), видача посвідчень провадиться учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що необхідною обставиною, з існуванням якої законодавець пов'язує наявність права особи на отримання статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, є факт участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у певний період. Такий факт повинен підтверджуватись документами, перелік яких зазначений в п. 10 Порядку та є вичерпним
Пунктом 12 Порядку передбачено, що Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
Згідно п.1.1 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом МНС України 17.05.2006 р. №187визначає, щоКомісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. В окремих випадках, у порядку оскарження попереднього рішення, Комісія розглядає справи громадян за їх особистим зверненням.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак, як вбачається з матеріалів позову, позивач має статус особи евакуйованого із зони відчуження та відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 , звернувся до Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА з метою отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, проте, порушив порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, оскільки видача посвідчень провадиться учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Тап. 12 Порядку передбачено, що спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці.
Також слід зазначити, що згідно відповіді Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА, в якій зазначено, що витяг з протоколу №30 комісії при Мінчорнобилі України по вирішенню спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 26 березня 1993 року, залишається на зберіганні у департаменті, тобто можна ствердити, що дане питання вже розглядалося на засіданні комісії, проте не відомо, яке було прийняте рішення.
Тобто, враховуючи все вищевикладене, можна ствердити, що при встановленні позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виникають спірні питання, які потрібно вирішувати на засіданні Комісії з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Департамент соціального захисту населення Київської ОДА повторно розглянути його заяву щодо надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та прийняти рішення про видачу йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 19 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою КМУ від 20 січня 1997 року № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77,78, 241-244, 246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, про визнання відмови суб'єкта владних повноважень неправомірною та зобов'язання вичинити дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення.
Суддя О. В. Бондаренко