Справа № 163/2014/17
Провадження № 2/163/15/18
25 січня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.
при секретарі Носку А.В.
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позов про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що спільне життя не склалось. З відповідачем склались неприязні стосунки, немає взаєморозуміння та поваги.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, причиною розірвання шлюбу назвала відсутність будь-яких почуттів до відповідача.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що за умовами служби не міг і не може приділити належну увагу сім'ї. Намагається налагодити і зберегти подружні відносини з метою забезпечення дітям виховання і проживання в повноцінній сім'ї.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Із свідоцтв серії І-ЕГ №047175, №055342 встановлено, що сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку Владиславу, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Довідкою виконкому Любомльської міської ради стверджено, що позивач, відповідач та їх діти проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3.
Під час розгляду справі в суді сторонам надавався строк для примирення у 2 місяці, в провадженні суду позов перебуває з 09.08.2017 року.
Згідно із ч.1 ст.24 СК України Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, по справі встановлено, що на час розгляду позову позивач категорично заперечує перспективи збереження шлюбу і висловила своє небажання перебувати в ньому. За наданий судом строк для примирення позиція позивача не змінилась.
З огляду на такі обставини суд приходить до висновку, що збереження шлюбу між сторонами фактично буде примушуванням позивача до перебування в ньому, що суперечить закону і порушуватиме права та законні інтереси позивача.
У зв'язку з цим суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.ст.141, 142 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зареєстрований в Любомльському районному відділі реєстрації актів громадянського стану 07 жовтня 1999 року за актовим записом №66 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2(дошлюбне прізвище Чупріянова) ОСОБА_4 розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити за позивачем шлюбне прізвище «Ніколайчук».
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 640(шістсот сорок) гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення - з 01 лютого 2018 року.
Ім'я позивача - ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт громадянина України - АС480963.
Ім'я відповідача - ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт громадянина України - ВО618541.
Головуючий : суддя С.С.Чишій