Провадження №1-кп/748/53/18
Єдиний унікальний № 743/1319/17
29 січня 2018 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270220000348 по обвинуваченню неповнолітніх:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт Ріпки, Ріпкинського району, Чернігівської області, не одруженого, учня 10-А класу Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ступеня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця смт Ріпки, Ріпкинського району, Чернігівської області, не одруженого, учня 10-А класу Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ступеня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 20.09.2016 Ріпкинським районним судом Чернігівської області до 2-х років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника неповнолітніх обвинувачених - адвоката ОСОБА_8 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого
ОСОБА_5 - ОСОБА_9 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого
ОСОБА_6 - ОСОБА_10 ,
педагогів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника уповноваженого підрозділу органів внутрішніх справ -Ріпкинського відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області - ОСОБА_13 ,
представника служби у справах дітей Ріпкинської районної державної адміністрації - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
18 липня 2017 року, близько 17 години 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи з корисливих мотивів, маючи єдиний спільний умисел на заволодіння чужим майном, прибули до господарства належного потерпілому ОСОБА_16 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де без дозволу господаря, шляхом витягнення засувки зачиненої хвіртки, таємно проникли до вищевказаного господарства. Перебуваючи на території вказаного господарства, неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , доводячи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном до кінця, таємно, через незачинені вхідні двері веранди будинку АДРЕСА_3 проникли в середину даного житлового будинку, де вчинили на потерпілого ОСОБА_16 напад, поєднаний з погрозою застосувати насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, шляхом демонстрації та направлення на потерпілого ножа, яку останній сприйняв як реальну. У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вимагаючи грошові кошти, повалили потерпілого ОСОБА_16 на підлогу та притиснули його грудну клітину стільцем, чим подолали його волю до опору, після чого відкрито заволоділи гаманцем, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє, з грошовими коштами в сумі 700 грн, що належить потерпілому, чим завдали йому матеріальну шкоду на вище вказану суму. Після заволодіння майном ОСОБА_16 неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишили місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися викраденим на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що 18.07.2017 вони з ОСОБА_6 гуляли на стадіоні в смт Ріпки. Потім взяли у ОСОБА_17 відеокамеру для того щоб сфотографуватися, після чого, годин у 17-00, він та ОСОБА_18 пішли до потерпілого з метою поглузувати над ним та зняти відео, бо знали, що він погано чує. Коли заходили до господарства потерпілого, хвіртка була закрита на засувку. Вхідні двері в будинок були прикриті. Відеокамеру він включив коли зайшли у двір потерпілого. Спочатку він постукав у двері, але ніхто не відповів, і він зайшов до веранди та знову постукав у другі двері, і потерпілий йому відкрив. ОСОБА_18 , з ним в будинок не заходив, залишився біля веранди спостерігати, щоб ніхто не зайшов. Він спитав у потерпілого як пройти на вул. Кільцеву, але потерпілий погано чув і попросив його написати на папері, який знаходився на столі в іншій кімнаті, що він і зробив. Потім він написав на папері чи можна попити води. Потерпілий дозволив йому пройти на кухню та попити води. Там він побачив на столі ніж, який взяв із собою, але для чого пояснити не може. Коли він виходив із ножем з кухні, в цей момент, у першу кімнату зайшов ОСОБА_6 , обличчя якого було замотане футболкою. Потерпілий їм сказав, що викличе поліцію і побіг в іншу кімнату та закрив за собою двері. Він викинув ніж під стіл, після чого, вони з ОСОБА_6 намагалися відкрити двері, які тримав потерпілий, при цьому, він на них замахувався палкою. Декілька разів потерпілий вдарив його палкою. Провід від телефону він відірвав ногою, щоб потерпілий не зателефонував у поліцію. Потім він побачив, що ОСОБА_6 чомусь вибіг з будинку. Він побіг за ним. Вже коли йшли від потерпілого, ОСОБА_6 йому сказав, що взяв гроші - 700 грн, які вони в цей же день поділили порівну. На що їх витратив не пам'ятає. Гаманець потерпілого, в якому були гроші він викинув на зупинці. Папірець, на якому він писав, забрав ОСОБА_6 , куди він його подів не знає. Стверджує, що потерпілого не він, не ОСОБА_6 на підлогу не валили, грудну клітину потерпілого стільцем не притискали, гроші не вимагали. Він бачив, що потерпілий сидів на підлозі, але чому не знає. Проте, що ОСОБА_6 взяв у потерпілого гроші він дізнався, коли вже вийшли з господарства потерпілого. Наміру заволодіти грошима потерпілого у них не було. Вони прийшли до потерпілого з метою зняти відео. Просить суворо не карати. За час знаходження в слідчому ізоляторі він усвідомив, що накоїв і шкодує. Просить застосувати до нього амністію, якщо суд перекваліфікує його дії на іншу статтю, яка передбачає покарання за не тяжкий злочин.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що 18.07.2017 вони з обвинуваченим ОСОБА_19 гуляли на стадіоні в смт Ріпки. ОСОБА_20 попросив відеокамеру у ОСОБА_21 , який також знаходився на стадіоні, і вони пішли до нього додому. ОСОБА_21 виніс їм відеокамеру та пішов. Намір зайти до потерпілого у них виник коли проходили мимо господарства останнього. ОСОБА_20 запропонував йому зайти до потерпілого зняти відео і він погодився. Хвіртка у господарстві потерпілого була закрита на дерев'яну засувку, яку він перед тим як зайти, витягнув. Дерев'яну засувку він положив на стіл, що знаходиться у дворі потерпілого. ОСОБА_20 зайшов в будинок потерпілого для того щоб подивитися чи той один, а він залишився стояти біля веранди. Хвилин через п'ять, він, для того щоб його не впізнав потерпілий, накинув на обличчя футболку, яка знаходилася в нього в кишені, і зайшов в будинок. Потерпілий почав говорити, що зараз приїде його син та, що він викличе поліцію, а потім пішов в іншу кімнату і закрив за собою двері. Коли вони з ОСОБА_19 відкрили двері, він взяв стілець і почав йти на потерпілого, а той почав відходити назад, спотикнувся об маленький стілець, і впав. Після цього він вирішив покинути будинок потерпілого, а коли вибігав, побачив гаманець потерпілого, який забрав з собою. Стверджує, що потерпілого не він, не ОСОБА_20 на підлогу не валили, грудну клітину потерпілого стільцем не притискали, гроші не вимагали. Гроші, які були в гаманці - 700 грн, вони з ОСОБА_19 поділили порівну, які він витратив у барі. Гаманець потерпілого він віддав ОСОБА_22 , який його викинув. Коли тікав, він також забрав із собою і папірець, на якому писав ОСОБА_20 , та викинув, для того, щоб знищити докази перебування останнього в будинку потерпілого. У веранді потерпілого на столі знаходився ніж, який він взяв, подивився на нього та положив на місце, в будинок з ножем не заходив, і ним потерпілому не погрожував. Коли заходили до потерпілого, наміру заволодіти його грошима у них не було. Просить суворо не карати. За час знаходження в слідчому ізоляторі він усвідомив, що накоїв і шкодує. Просить застосувати до нього амністію, якщо суд перекваліфікує його дії на іншу статтю, яка передбачає покарання за не тяжкий злочин.
Потерпілий ОСОБА_16 в судове засіданні не з'явився, оскільки згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ( т. 3 а.п.31).
Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченимими, їх вина у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення повністю підтверджується наданими та перевіреними судом доказами.
-показами неповнолітнього свідка ОСОБА_23 , допитаного в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_24 та педагога ОСОБА_11 , який підтвердив, що 18.07.2017 приблизно о 18-00 год. він біля свого дому дав свою відеокамеру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Також зазначив, що відеокамеру у нього попросив ОСОБА_20 , пояснивши, що потрібно пофотографувати. Наступного дня приїхали працівники поліції дізнатися чи давав він відеокамеру обвинуваченим. Дану відеокамеру йому подарувала його мама ОСОБА_24 . З обвинуваченими він товаришує, може їх охарактеризувати з позитивної сторони;
-показами свідка ОСОБА_25 , яка в судовому засіданні показала, що потерпілий ОСОБА_16 був її сусідом. 18.07.2017 приблизно о 19:30 -19:35 год. вона вийшла на подвір'я закрити хвірточку та гараж, і почула голос потерпілого, який говорив, що його пограбували. Вона одразу пішла до нього. Потерпілий проживав один. Коли зайшла в будинок до потерпілого, той сидів на дивані, в руках у нього була ручка від палки, з якою він ходив, і його трусило. Було помітно, що потерпілий пережив великий нервовий стрес. Вона зателефонувала сину потерпілого та повідомила, що останнього пограбували. Потерпілий по фотографії впізнав одного із злочинців. Після цього випадку у потерпілого погіршився стан здоров'я, а 03.12.2017 його похоронили, останній місяць перед смертю, потерпілий практично не піднімався. З розповіді потерпілого їй відомо, що в будинок зайшов хлопець та спитав де вулиця Кільцева, а потім попросив води, і він дозволив попити. Потім він помітив, що в цього хлопця в руках мигнув червоний вогник. Після цього, в будинок одразу зайшов другий хлопець, на обличчі якого була накинута чи маска, чи футболка. Вони відрізали провід телефону і потягнули його в кімнату, повалили на підлогу. Він відбивався від них палицею, ручка від якої залишилася в нього в руках. Один з них притиснув потерпілого стільцем і тримав в такому положенні поки інший шукав гроші. Коли знайшли гаманець з грошима, злочинці вибігли з будинку. Потерпілий їй говорив, що в гаманці було 700 грн.
- рапортом, згідно якого 18.07.2017 о 20 год. 57 хв. від ОСОБА_25 до Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення, що двоє невідомих осіб, приблизно по 16 років, які були з ножем, а один з яких був у масці, проникли в будинок ОСОБА_16 та викрали гаманець в якому знаходилося 700 грн. ( т.1 а.п. 185);
- заявою потерпілого ОСОБА_16 до правоохоронних органів від 18.07.2017, в якій він просить провести перевірку по факту крадіжки з будинку грошей в сумі 700 грн двома невідомими особами ( т.1 а.п. 186);
- протоколом огляду місця події від 18.07.2017 з ілюстративною таблицею до нього, який був проведений з дозволу потерпілого за місцем його проживання, в будинку АДРЕСА_3 , в ході якого зафіксовано у кімнаті будинку пошкодження у вигляді перерізаного телефонного кабеля та встановлено, що територія даного господарства огорожена, при вході в господарство мається дерев'яний стіл та дерев'яна лавка. Під час огляду було виявлено та вилучено у будинку, на дверній коробці та дверях, сліди рук ( т.1 а.п.188-196) ;
-протоколом огляду місця події від 19.07.2017 з фототаблицею до нього, під час якого у ОСОБА_5 , у присутності законного представника та понятих, виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на відеокамеру чорного кольору з маркувальним позначенням «mode» «HD 1080Р» (т.1 а.п.199-202);
-протоколом огляду предмета від 19.07.2017 з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого був проведений огляд відеокамери, вилученої у ОСОБА_5 , та встановлено, що в ній є карта пам'яті, на якій маються файли з відеозаписами у кількості 10 штук ( т.1 а.п.214-218);
-протоколом огляду відеозапису на файлі «SUND004» виявленого на карті пам'яті з відеокамери «HD 1080Р», та додатком до нього, який безпосередньо досліджувався судом ( т.1 а.п.221-222). На відео міститься відеозапис на якому видно частину дерев'яного будинку, вхідні двері, потім особа, яка знімає на відеокамеру, відчиняє вхідні двері до будинку та заходить до коридору, де стукає у вхідні двері, ніхто не відповідає, відчиняє їх, проходить у веранду, знову стукає ще до одних вхідних дверей, які відчиняє потерпілий. Особа, яка знімає на відеокамеру запитує у потерпілого щодо розташування АДРЕСА_1 . Потерпілий погано чує і пропонує написати запитання. Після чого вони проходять в середину будинку, потерпілий дає зі столу аркуш паперу, який знаходився на столі, та сідає за стіл у кімнаті. Особа, яка знімає, робить запис на аркуші і передає потерпілому, який читає вголос і пропонує зайти до сусіда, щоб той пояснив, де знаходиться дана вулиця. Після цього особа, яка знімає, просить у потерпілого попити води, а так як той погано чує, знову пише на цьому ж аркуші та передає потерпілому, який прочитавши вголос, дозволяє пройти на кухню та попити води. Особа, яка знімає, заходить на кухню, набирає в чашку воду з-під крану. Потерпілий, в цей час знаходиться за столом в іншій кімнаті та запитує звідки він, на що той відповідає, що з «Ніжина». Далі зафіксовано як особа, що знімає, перебуваючи на кухні, рукою помахав перед вікном і пішов до потерпілого у кімнату. Потім потерпілий проводить його до веранди, де побачив ще одну особу, обличчя якої не видно, та просить їх піти, бо зателефонує до поліції, але вони повертаються до будинку слідом за потерпілим. Потерпілий їм говорить, щоб вони тікали бо прийде син. Потім від потерпілого чутно слово ніж, а далі, що він не боїться, бо старий. В цей час зафіксовано як інша особа, обличчя якої замотане тканиною, ходить в іншій кімнаті і потерпілий йому говорить, що там нічого не має. Далі від однієї з невідомих осіб чутно слово «бабки» і відеозапис припиняється.
З показів обвинувачених в судовому засіданні встановлено, що знімав на відеокамеру та говорив з потерпілим - обвинувачений ОСОБА_5 , а іншою особою із замотаним обличчям був обвинувачений ОСОБА_6
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2017 з додатком до нього за участю потерпілого ОСОБА_16 під час якого останній у присутності двох понятих, показав як обвинуваченні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зайшли до його будинку, вчинили на нього напад і заволоділи грошима в сумі 700 грн., показав як обвинувачені намагалися вдвох відкрити двері у кімнату де він знаходився, як ОСОБА_5 тримав перед ним ніж, а потім як повалив його на підлогу та тримав над ним стілець, яким тиснув на нього, а ОСОБА_6 , який був у масці, в цей час обшукував шухляди, а коли повідомив ОСОБА_5 , що знайшов гроші, вони вдвох вибігли з будинку. Також потерпілий під час слідчого експерименту зазначив, що обвинувачених до будинку не запрошував, а побачивши у ОСОБА_5 ніж він сприйняв це як загрозу для свого життя ( т.2 а.п.30-34);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.07.2017, згідно якого потерпілому ОСОБА_16 були пред'явлені для впізнання чотири особи, серед яких за зовнішніми рисами обличчя він впізнав особу, яка 18.07.2017 прийшла до його будинку та заволоділа його грошовими коштами - третя зліва. У відповідності до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання ним є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т.1 а.п.224-227).
-протоколом огляду місця події від 19.07.2017 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого в будинку потерпілого, по АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено ніж з дерев'яною рукояткою, довжиною 13 см, на лезі ножа мається надпис «Спутник», який постановою старшого слідчого СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області від 19.07.2017 визнаний речовим доказом та оглянутий в судовому засіданні ( т.1 а.п.229-234);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2017 з додатком до нього (т.2 а.п.24-28) за участю підозрюваного ОСОБА_5 який у присутності захисника, законного представника, двох понятих, розповів та показав, що 18.07.2017 приблизно о 17-30 -17-45 годин він з ОСОБА_26 прийшли до господарства потерпілого. Хвіртка була прикрита. У нього була з собою відеокамера. Зайти до чужого господарства, де проживає дідусь, з метою заволодіння цінностями, він з ОСОБА_26 домовились заздалегідь. Це йому запропонував ОСОБА_6 . Зайшовши у двір потерпілого, ОСОБА_6 обмотав голову футболкою, яка в нього була з собою. А він зайшов в будинок, двері якого були не зачинені. ОСОБА_18 залишився на подвір'ї. Він постукав у двері , потім зайшов у першу кімнату будинку де був потерпілий, з яким вони спілкувалися шляхом написання тексту на папірці так як останній погано чує. Після нетривалого спілкування з потерпілим, він, з дозволу потерпілого попив на кухні води, потім до першої кімнати зайшов ОСОБА_26 , в правій руці якого був ніж. Даний ніж він бачив у потерпілого у веранді на столі. Потерпілий, побачивши ОСОБА_27 , встав з дивану і пішов до кімнати, де знаходиться телевізор, при цьому, він один раз вдарив його палицею. ОСОБА_18 намагався відчинити двері до кімнати, де знаходився потерпілий. Коли двері відчинились, ОСОБА_18 , тримаючи обома руками стілець, який він взяв у кімнаті, де перед цим сидів потерпілий, почав штовхати потерпілого стільцем і дідусь впав на підлогу. Далі, він чекав ОСОБА_27 у веранді, який в той час обшукував речі в кімнаті. Коли вони виходили з будинку він побачив у ОСОБА_27 гаманець з грошима. Грошей було 430 грн, які вони розділили порівну та витратили того дня на власні потреби;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2017 з додатком до нього (т.2 а.п.35-38) за участю підозрюваного ОСОБА_6 , який у присутності захисника, законного представника, двох понятих, розповів та показав, що 18.07.2017 після 16-00 години він зустрівся з ОСОБА_19 , який запропонував йому зайти до одного дідуся та забрати гроші, на що він погодився. Після цього вони зайшли до ОСОБА_17 , в якого ОСОБА_20 взяв відеокамеру і вони пішли до дідуся. Хвіртка в господарстві потерпілого була закрита на засувку, яку він витягнув і вони зайшли у двір. Спочатку в будинок зайшов ОСОБА_20 , який розмовляв з потерпілим, а він чекав та ховався перед входом до веранди. Потім він взяв ніж, який лежав на столі зліва від входу і побачив як потерпілий виганяв ОСОБА_5 з веранди, після чого сказав, що викличе поліцію якщо вони не підуть. Далі потерпілий підійшов до телефону, за ним пішов ОСОБА_20 та заважав потерпілому взяти телефон. Потім потерпілий зайшов в іншу кімнату і намагався відбиватися від них палицею. Після того як вони зайшли у ту кімнату, де був потерпілий, він, за допомогою стільця штовхав потерпілого поки той не спіткнувся об табуретку та не впав. Потім він забрав гаманець потерпілого і вони з ОСОБА_19 пішли з будинку. Гаманець викинули, а гроші поділили. Після цього ОСОБА_6 показав місце де викинули гаманець потерпілого та папірець на якому ОСОБА_20 писав. Даний гаманець та папірець були вилучені;
- протоколом огляду речей від 29.07.2017 з фототаблицею до нього (т.2 а.п.39-40), згідно якого був оглянутий гаманець потерпілого та папірець, які були вилучені під час слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_6 і досліджувалися судом. Вилучений аркуш паперу пом'ятий, на одній стороні якого друкованим текстом чорного кольору написано « повідомлення про оплату рахунку за червень 2017 року, ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_16 , вул. Пирогова,7, смт Ріпки Чернігівська область», знизу мається надпис кульковою ручкою синього кольору: « ви не знаете где улица Кольцевая? У вас есть вода? попить».
-висновком судової трасологічної експертизи № 1051 від 17 серпня 2017 року, відповідно до якої п'ять слідів пальців рук розмірами 19x39 мм, 10x22 мм, 16x55 мм, 24x32 мм, 15x21 мм та один слід долоні руки розмірами 95x48 мм, що зафіксовані на таблицях до протоколу огляду місця події від 18.07.2017, придатні для ідентифікації за ними осіб, що їх залишили. Двадцять шість слідів рук розмірами 10x13 мм, 11x18 мм, 11x19 мм, 12x23 мм, 13x14 мм, 22x21 мм, 17x13 мм, 11x16 мм, 12x19 мм, 13x16 мм, 10x21 мм, 14x29 мм, 17x25 мм, 14x20 мм, 12x17 мм, 19x28 мм, 52x38 мм, 14x28 мм, 9x15 мм, 8x16 мм, 16x20 мм, 15x18 мм, 31x20 мм, 12x19 мм, 12x16 мм, 15x11 мм - непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили). Сліди одного і того самого пальця руки розмірами 10x22 мм, 16x55 мм залишені вказівним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; слід пальця руки розмірами 19x39 мм залишений безіменним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; слід пальця руки розмірами 24x32 мм залишений великим пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; слід долоні руки розмірами 95x48 мм залишений долонею лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слід пальця руки розмірами 15x21 мм залишений не ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою ( т.2 а.п.48-65).
Слідчі експерименти, які проводилися слідчим під час досудового розслідування, проводилися за участю двох понятих, а з неповнолітніми обвинуваченими, також з участю законних представників та педагога, з дотриманням вимог ст.ст. 223, 227, 240 КПК України, а тому суд рахує їх належними і допустимими доказами і кладе їх в основу вироку. Протоколи огляду місця події, протоколи огляду речей, протокол пред'явлення особи для впізнання від 19.07.2017, згідно якого потерпілий впізнав ОСОБА_5 , відповідають вимогам ст.ст.223, 228, 233, 231, 237 КПК України, висновок судової трасологічної експертизи № 1051 від 17 серпня 2017 року містить докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені за їх результатами висновки містять обґрунтовані відповіді на запитання слідчого, тобто за своїм змістом відповідають вимогам ст. 102 КПК України. Таким чином дані докази є такими, що одержані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, тобто є належними та допустимими доказами.
Покази свідка ОСОБА_25 щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення ґрунтуються на поясненнях потерпілого ОСОБА_16 , а отже, відповідно до ч.1 ст.97 КПК України, є показаннями з чужих слів.
Враховуючи, що допит потерпілого ОСОБА_16 є неможливим внаслідок його смерті, колегія суддів вважає, що покази свідка ОСОБА_25 можна визнати допустимим доказом, оскільки вони підтверджуються іншими дослідженими судом доказами, які є допустимими, зокрема, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, протоколом огляду відеозапису вчинення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події, яким зафіксовано пошкодження кабелю телефону потерпілого.
В той же час, суд не приймає як доказ протокол пред'явлення особи для впізнання від 19.07.2017 на а.п. 9-12 т.2, оскільки потерпілий ОСОБА_16 впізнав особу третю зліва, яка згідно довідки до даного протоколу, не має жодного відношення до кримінального правопорушення, четвертим зліва серед представлених осіб був ОСОБА_6 .
Стосовно показань свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , які працюють продавцями у магазині в смт Ріпки, і були допитані у судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення, то їх свідчення взагалі не відносяться до предмету дослідження того обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому вони не можуть бути враховані судом при постановленні вироку.
Колегія суддів не може врахувати докази отриманні слідчим суддею в ході допиту, в порядку ст.225 КПК України, потерпілого ОСОБА_16 , оскільки стороною обвинувачення не надано доказів які свідчать про розгляд слідчим суддею клопотання слідчого про допит потерпілого, в порядку ст.225 КПК, та прийняте слідчим суддею рішення за результатами його розгляду.
Посилання сторони захисту про необґрунтовану кваліфікацію дій обвинувачених за ч. 3 ст. 187 КК України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду з огляду на наступне.
Так, за ч. 3 ст. 187 КК України кваліфікації підлягають зокрема дії, які виразилися у розбійному нападі, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала, нападу вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном.
Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи в будь-який формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. Головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 КК України не має значення, чи мав винний намір приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров'я, до виконання.
Колегія суддів бере до уваги, що потерпілий ОСОБА_16 під час слідчого експерименту вказував, що обвинуваченні проникли в будинок всупереч його волі, застосовуючи насильство, вимагали грошові кошти. Погрози обвинувачених мали реальний характер, вони сприймалися потерпілим, як такі що будуть реалізовані, про що говорив потерпілий під час слідчого експерименту. Крім того, слова потерпілого на відеозаписі: «…ніж…Я не боюсь, я старий» свідчать, що погроза потерпілим сприймалася як така, що може здійснитися.
Сторона захисту вказувала на відсутність в діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки як проникнення у житло, оскільки умисел на заволодіння майном потерпілого у ОСОБА_6 виник у будинку потерпілого, а ОСОБА_5 про викрадення ОСОБА_6 грошей дізнався вже після того як вони покинули будинок потерпілого.
Проте, такі твердження сторони захисту спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема, даними, які зафіксовані у слідчих експериментах за участю обвинувачених, де вони зазначали, що зайшли до потерпілого з метою заволодіння його майном, про що заздалегідь домовилися; даними, які зафіксовані під час слідчого експерименту з потерпілим, під час якого потерпілий детально розповів та показав, що робив кожен з обвинувачених, а саме, ОСОБА_5 - тримав перед ним ніж, а потім повалив на підлогу і тримав його стільцем, а ОСОБА_6 обшукував шухляди, після того як ОСОБА_6 знайшов гроші, повідомив про це ОСОБА_5 і вони покинули будинок; відеозаписом вчинення кримінального правопорушення, де зафіксовано як ОСОБА_5 , перебуваючи на кухні потерпілого, рукою подав знак ОСОБА_6 .. Також відеокамерою зафіксовано ОСОБА_6 із замотаним обличчям, якому потерпілий говорить, що там нічого не має, потім звучить слово «бабки». Оскільки ОСОБА_5 знімав дане відео, тому доводи про те, що йому не було відомо про викрадення грошей ОСОБА_6 , є безпідставні. Крім того, застосування обвинуваченими конспірації свідчить про попередню змову на вчинення злочину.
Аналіз вищезазначених доказів приводить суд до висновку, що обвинувачені опинилися у житлі потерпілого з метою заволодіння його майном, вони діяли узгоджено, зі спільним умислом, і кожен з них безпосередньо виконував свою роль, а отже в їх діях наявні такі ознаки як проникнення у житло і за попередньою змовою групою осіб.
Показання обвинувачених, що вони напад на потерпілого з метою заволодіння його майном не вчиняли, ножем не погрожували, а зайшли тільки з метою зняти відео, колегія суддів вважає намаганням обвинувачених уникнути відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення, і спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , дослідивши надані суду стороною обвинувачення докази, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення в рамках висунутого обвинувачення, дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 576 від 05.09.2017, у ОСОБА_5 на час вчинення кримінального правопорушення та на час дослідження психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом він міг усвідомлючати свої дії та керувати ними, йому не показане застосування примусових заходів медичного характеру. За своїм психічним станом він може вірно сприймати обставини, які маються значення для кримінального провадження, та давати про них правильні показання ( т.2 а.п. 75-78).
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 577 від 05.09.2017, у ОСОБА_5 психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності не виявлено, протиалкогольне лікування йому не показане ( т.2 а.п. 70-73).
Неповнолітній ОСОБА_5 з 06.10.2016 перебуває в секторі превенції Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області, відносно нього 20.09.2016 Ріпкинським районним судом Чернігівської області було застосовано примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері строком на 1 рік 6 місяців, у зв'язку з недосягненням ним віку настання кримінальної відповідальності (т.2 а.п.198, 208-209).
Відповідно до наданої інформації Ріпкинським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, сім'я ОСОБА_30 , в якій виховується неповнолітній ОСОБА_5 , перебуває на обліку центру з 06.02.2017, як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Під час відвідування сім'ї було встановлено, що виховний потенціал матері на низькому рівні, тому з матір'ю проводились профілактичні бесіди, спрямовані на підвищення її виховного потенціалу та недопущення вчинення дитиною повторних правопорушень. З неповнолітнім ОСОБА_19 проводились профілактичні бесіди щодо недопущення вчинення повторних правопорушень, його ознайомлено з кримінальною відповідальністю за скоєння злочинів ( т.2 а.п.130).
Неповнолітній ОСОБА_5 проживає разом з батьками та бабусею.
Відповідно до довідок Ріпкинської центральної районної лікарні, ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває ( т.2 а.п.203-204).
Згідно Виписки із амбулаторної карти, ОСОБА_5 має серцево-судинні захворювання ( т.3 а.п.40).
Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що вину визнає повністю, проте враховуючи його показання та позицію щодо пред"явленого обвинувачення, колегія суддів приходить до висновку про відсутність такої обставини, що пом'якшує покарання - як щире каяття.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданого збитку ( згідно розписки на а.п.93 т.2 потерпілому відшкодовано моральну шкоду в сумі 7000,00 грн). Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Із досудової доповіді уповноваженої особи Ріпкинського районного сектору з питань пробації, вбачається, що ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній і орган з питань пробації вважає, що його виправлення без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства у тому числі і для окремих осіб ( т.1 а.п.104-108).
Вирішуючи питання про міру покарання неповнолітньому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік, стан здоров'я, умови його життя та виховання, рівень його розвитку, ставлення його до вчиненого, досудову доповідь, те що раніше не судимий, та те, що раніше вчиняв суспільно-небезпечне діяння передбачене ч.3 ст.185 КК України, а також, що не притягувався до адміністративної відповідальності, негативно характеризується за місцем навчання.
За наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого збитку, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України, проте у виді позбавлення волі, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 574 від 05.09.2017, у ОСОБА_6 на час вчинення кримінального правопорушення мали місце змішані розлади особистості та поведінки, які не позбавляли його здатності усвідомлючати свої дії та керувати ними, йому не показане застосування примусових заходів медичного характеру. На час дослідження у ОСОБА_6 виявлені змішані розлади особистості та поведінки, які не позбавляють його здатності вірно сприймати обставини, які маються значення для кримінального провадження, та давати про них правильні показання ( т.2 а.п. 80-83).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 575 від 05.09.2017, у ОСОБА_6 психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності не виявлено, протиалкогольне лікування йому не показане ( т.2 а.п. 85-88).
Неповнолітній ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю, вітчимом, неповнолітніми сестрою та братом.
Згідно наданої інформації Ріпкинським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, родина ОСОБА_10 , в якій виховується неповнолітній ОСОБА_6 перебуває на обліку центру з 16.11.2016, як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Також дана родина перебувала під соціальним супроводом з 05.12.2016 по 08.06.2017, так як в ній виховується неповнолітній ОСОБА_6 , який вчинив правопорушення та має умовний термін засудження ( т.2 а.п.130).
Відповідно до довідок Ріпкинської центральної районної лікарні, ОСОБА_6 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває ( т.2 а.п.218-210).
Згідно довідки КЗ « Центр первинної медико-санітарної допомоги Ріпкинського району Чернігівської області», ОСОБА_6 перебуває на диспансерному обліку з приводу міопії ( т.3 а.п.1).
Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що вину визнає повністю, проте враховуючи його показання та позицію щодо пред"явленого обвинувачення, колегія суддів приходить до висновку про відсутність такої обставини, що пом'якшує покарання - як щире каяття.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданого збитку ( згідно цивільного позову на а.п.63-67 т.1 потерпілому відшкодовано матеріальну шкоду в сумі 700,00 грн). Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Із досудової доповіді уповноваженої особи Ріпкинського районного сектору з питань пробації, вбачається, що ризик вчинення ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній і орган з питань пробації вважає, що його виправлення без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства у тому числі і для окремих осіб ( т.1 а.п.110-113).
Вирішуючи питання про міру покарання неповнолітньому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік, стан здоров'я, умови його життя та виховання, рівень його розвитку, ставлення його до вчиненого, те, що негативно характеризується за місцем навчання, відсутність інформації про притягнення його до адміністративної відповідальності, досудову доповідь, а також, що раніше засуджувався, і новий злочин вчинив у період іспитового строку, що свідчить про те, що обвинувачений належних висновків для себе не зробив та не став на шлях виправлення.
За наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого збитку, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України, проте у виді позбавлення волі, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 після постановлення відносно нього вироку Ріпкинським районним чудом Чернігівської області від 20.09.2016, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, на підставі ст. 71 КК України, суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є неповнолітніми, а тому суд не призначає додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки відповідно до змісту ст.98 КК України, до неповнолітніх не може застосовуватися таке покарання як конфіскація майна.
Потерпілим ОСОБА_16 подано цивільний позов про стягнення моральної шкоди (т.2 а.п.63-67). Як зазначалося вище, потерпілий помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до частини п'ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження по справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Пунктом 1 частини 1 статті 1219 ЦК України визначено, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права, які визначено статтею 270 ЦК України.
Таким чином цивільний позов ОСОБА_16 підлягає закриттю у зв'язку з його смертю.
Арешт на тимчасово вилучене майно неповнолітнього ОСОБА_23 , а саме: відеокамеру «mode» «HD 1080Р», з флеш-носієм «MicroSD 4GB», накладений ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.07.2017, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню. Постановою слідчого від 19.07.2017 дана відеокамера була визнана речовим доказом. ( т.1 а.п.219,242-243)
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що обвинувачені є неповнолітніми, не мають самостійного заробітку, суд вважає, що процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів у сумі 1979 грн 20 коп. підлягають компенсації за рахунок коштів державного бюджету.
Запобіжний захід неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін - тримання під вартою. Термін відбуття покарання слід рахувати з часу їх фактичного затримання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2016 року та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту їх фактичного затримання:
- ОСОБА_5 - з 26 липня 2017 року;
- ОСОБА_6 - з 28 липня 2017 року.
Цивільний позов ОСОБА_16 про відшкодування моральної шкоди підлягає закриттю на підставі п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Процесуальні витрати у сумі 1979 грн 20 коп. прийняти на рахунок державного бюджету.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.07.2017, на майно неповнолітнього ОСОБА_23 - відеокамеру «mode» «HD 1080Р», з флеш-носієм «MicroSD 4GB», та повернути його законому представнику - ОСОБА_24 .
Речові докази:
- відеокамеру «mode» «HD 1080Р», повернути законому представнику неповнолітнього ОСОБА_23 - ОСОБА_24 ;
- оптичні носії з відеозаписом « ОСОБА_31 », з відеозаписами слідчого експерименту з підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , диск з допитом слідчим суддею потерпілого, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;
- ніж, гаманець, які належали потерпілиму ОСОБА_16 , знищити;
- аркуш паперу з написом кульковою ручкою, таблиці зі слідами рук, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана через суд, який ухвалив судове рішення апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення. Роз'яснити учасникам судового провадження право на помилування, право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а також право обвинувачених заявити клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2