Провадження №2-а/748/6/18
Єдиний унікальний № 748/3092/17
17 січня 2018 року місто Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючої - судді Хоменко Л.В.,
секретаря Грибановської В.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Романова О.В., Карети О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_4 до Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, у якому просить визнати рішення п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Редьківської сільської ради від 20 липня 2017 року, яким ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність під житлове будівництво орієнтовною площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства, а саме для вирощування сільськогосподарських культур з використанням тепличних приміщень, орієнтовною площею 2 га у зв'язку з відсутністю містобудівної документації незаконним, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує конституційні права та законні інтереси позивача. Зобов'язати Редьківську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_4 від 23 червня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність під житлове будівництво орієнтовною площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства, а саме для вирощування сільськогосподарських культур з використанням тепличних приміщень, орієнтовною площею 2.00 га та для ведення особистого селянського господарства, у строки, у спосіб та порядку передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти відповідне рішення у відповідності до чинного законодавства України.
Вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням сільської ради йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв'язку з відсутністю містобудівної документації. Вважає рішення сільської ради незаконним, оскільки частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, але відповідачем жодної підстави з вищезазначеного переліку наведено не було. Вважає, що графічні матеріали підтверджують можливість відведення земельної ділянки, яка знаходиться в с.Редьківка Чернігівського району Чернігівської області на вільній території під тепличне господарство, у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га та під житлове будівництво орієнтовною площею 0,25 га, що свідчить про відсутність підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за тих виключних підстав, передбачених ч.7 ст. 118 ЗК України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Вважає, що сільською радою порушено процедуру розгляду зазначеного питання, не вказано мотиви відмови, а фактично відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту земелеустрою через відсутність містобудівної документації.
Представник відповідача Романов О.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав, що рішення прийнято з дотриманням вимог земельного законодавства. Крім того на зазначеній земельній ділянці розміщена недобудована будівля, яка буде поставлена на баланс сільської ради і буде необхідна земельна ділянка для її обслуговування, тобто земельна ділянка не є вільною.
Представник відповідача Карета О.О. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважав прийняте рішення законним, крім того просив врахувати, що на даній земельній ділянці знаходиться недобудована будівля, яка рішенням суду передана у комунальну власність сільської ради.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23 червня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під житлове будівництво орієнтовною площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства, а саме для вирощування сільськогосподарських культур з використанням тепличних приміщень, орієнтовною площею 2,0 га відповідно, розташованих на території села Редьківка Чернігівського району Чернігівської області ( а.с. 19).
Рішенням п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Редьківської сільської ради від 20 липня 2017 року ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність під житлове будівництво орієнтовною площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства, а саме для вирощування сільськогосподарських культур з використанням тепличних приміщень, орієнтовною площею 2 га у зв'язку з відсутністю містобудівної документації. Рішення мотивоване тим, що цільове призначення земельних ділянок, що зазначені у клопотанні ОСОБА_4: під житлове будівництво, що відноситься до категорії земель громадської та житлової забудови та для ведення особистого селянського господарства, що відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та знаходиться у межах населеного пункту с. Редьківка, а отже регулюється Законом України " Про основи містобудування", ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно якого надання земельних ділянок у власність за відсутності містобудівної документації, а саме детального плану зонування території, що є основою вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування громадянам заборонено. ( а.с. 21).
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга).
Положеннями статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Відповідно до пункту 1 статті 59 зазначеного вище Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно приписів ч.6 статті 118 Земельного кодексу України, яка визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Статтею 17 Закону України "Про регулювання містобудівної документації" визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування і забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Відповідно до п.3 ст. 24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача ( надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Цільове призначення земельних ділянок, що зазначені у клопотанні ОСОБА_4: під житлове будівництво, що відноситься до категорії земель громадської та житлової забудови та для ведення особистого селянського господарства, що відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та знаходиться у межах населеного пункту с. Редьківка, а отже регулюється Законом України " Про основи містобудування", ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно якого надання земельних ділянок у власність за відсутності містобудівної документації, а саме детального плану зонування території, що є основою вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування громадянам заборонено.
Таким чином, суд вважає, що оспорюваним рішенням Редьківської сільської ради првавомірно відмовлено ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що на спірній земельній ділянці розташована нерухома будівля - недобудована будівля котельні, за адресою с. Редьківка Чернігівського району Чернігівської області по вул. Чернігівській, 26.
За наведених вище підстав суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 243, КАС України, суд -
Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання незаконним рішення п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 20 липня 2017 року та зобов'язання Редьківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_4 від 23 червня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлений 26 січня 2018 року.
Головуюча Л.В. Хоменко