Номер справи 766/20888/17-ц Головуючий в І інстанції Дорошинська В.Е.
Номер провадження №22ц-791/2131/2017 Доповідач Полікарпова О.М.
2018 року січня місяця 25 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючогоПолікарпової О.М.
суддівВоронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
за участі секретаряПісоцької Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2017 року за заявою ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон Ольги Олександрівни, ОСОБА_9 про визнання недійсним договору іпотеки,
В листопаді 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом.
Одночасно з позовною заявою представником позивача була подана заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти виконавчий напис нотаріуса за договором іпотеки укладеним 12.10.2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності виданої ОСОБА_6 і який було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. за реєстровим №1669, а також заборонити проводити відчуження предмету іпотеки за цим договором, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Заяву обґрунтовував тим, що 04.12.2017 року спливає тридцятиденний термін за письмовою вимогою щодо невиконання умов договору позики від 12.10.2015 р. направленою ОСОБА_7 позивачу, і майно останнього за договором іпотеки може бути відчужено або звернено стягнення на нього, що в подальшому ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду та для захисту його права власності необхідно буде докласти значних зусиль.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2017 року в задоволенні заяви про забезпечення позову у зазначеній цивільній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6просить зазначену ухвалу скасувати і постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, не звернув увагу на те, що договір іпотеки може припинитися в разі стягнення боргу за рахунок предмета іпотеки (реалізація предмета іпотеки, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки). Вказане стягнення відбувається за виконавчим написом нотаріуса, що передбачено договором іпотеки. Задоволення позовних вимог в даному випадку не забезпечує захист прав позивача і потребує додаткового звернення до суду з метою скасування можливого виконавчого напису нотаріуса і скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, чим ускладнюється відновлення порушеного права в разі відчуження предмета іпотеки на користь третіх осіб або іпотекодержателя.
Письмові заперечення (відзиви) на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи представнику позивача в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вид забезпечення позову, який просив застосувати заявник не відповідає позовним вимогам.
Однак з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду питання судом першої інстанції), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду питання судом першої інстанції), види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, при розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що предметом вище вказаного позову є визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 12.10.2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності виданої ОСОБА_6 (а.с.9), за умовами якого позивач, з метою забезпечення виконання грошового зобов'язання за договором позики від 12.12.2015 року (а.с.7) передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: нежитлове приміщення А 2, загальною площею 112,8 кв.м., що розташоване у будинку АДРЕСА_1 (а.с.69-72).
Як стверджує представник відповідача ОСОБА_10, внаслідок закінчення строку для повернення позики, встановленого договором позики від 12.10.2015 року, ОСОБА_7 направив ОСОБА_6 письмову вимогу про усунення порушення (а.с.6), та не отримавши від останнього повернення суми позики, а також штрафних санкцій нарахованих з дня прострочення суми позики, в тридцятиденний строк з дня отримання даної вимоги боржником, перереєстрував на своє ім'я право власності на предмет іпотеки.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_5 не заперечував, що крім наданого ним витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, є ще один витяг, де власником нежитлового приміщення загальною площею 112,8 кв.м., що розташоване у будинку АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_7
Оскільки обидві сторони визнали той факт, що на даний час право власності на спірний об'єкт вже зареєстровано за ОСОБА_7, застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти виконавчий напис нотаріуса за договором іпотеки від 12.10.2015 року, колегія суддів вважає недоцільним.
Разом з тим, враховуючи, що оскаржується договір іпотеки за яким спірне нерухоме майно передано від ОСОБА_6 до ОСОБА_7 і, у випадку його реалізації останнім, вірогідно можуть настати невідворотні наслідки щодо можливості повернення майна у разі задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне застосувати захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження предмету іпотеки за договором іпотеки від 12.10.2015 року до набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу не з'ясував обсяг заявлених позивачем вимог, не пересвідчився у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову та у тому, що вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам, а тим самим дійшов передчасного висновку, відмовивши заявнику в забезпеченні позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 04.12.2017 року підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з ухваленням постанови про часткове задоволення заяви ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України колегія суддів,
постановила
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2017 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 про забезпечення позову задовольнити частково.
Забезпечити позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон Ольги Олександрівни, ОСОБА_9 про визнання недійсним договору іпотеки, шляхом заборони проводити відчуження предмету іпотеки за договором іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон Ольгою Олександрівною 12.10.2015 року, за реєстровим номером 1669, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням законної сили.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий підпис О.М. Полікарпова
Судді підпис Л.П. Воронцова
підпис П.Я. Ігнатенко
З оригіналом згідно:
Постанова набрала законної сили 25 січня 2018 року
Повний текст постанови виготовлено 29 січня 2018 року
Копія постанови оформлена 29 січня 2018 року
Суддя О.М. Полікарпова
Секретар
судового засідання О.В. Прушинська