Справа № 750/8645/17
Провадження № 4-с/750/3/18
23 січня 2018 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Логвіної Т.В.,
із секретарем - Примак Т.В.,
за участю заявника, представника суб'єкта оскарження та заінтересованої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати дії заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 щодо накладення арешту на все майно ОСОБА_1 та оголошення заборони його відчуження від 29.08.2017 року неправомірними та визнати постанову про накладення арешту від 29.08.2017 року незаконною, мотивуючи вимоги тим, що такі дії та оскаржувана постанова суперечать положенням Закону України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні заявник скаргу підтримав, заінтересована особа ОСОБА_3 та представник суб'єкта оскарження просили відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її безпідставність.
Судом встановлено, що Деснянським районним судом м. Чернігова 19.08.2017 року видано виконавчий лист № 2/750/512/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 365 571 грн. безпідставно набутих коштів та судового збору в сумі 3 655 грн. 71 коп.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, в перелік яких включено виконавчі листи, що видаються судами.
29.08.2017 року заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2. Є.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2/750/512/17 виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 19.08.2017 року.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, боржнику ОСОБА_1 належать на праві власності декілька об'єктів нерухомого майна.
31.08.2017 року заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2. Є.О. винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_1 в межах суми боргу за зведеним виконавчим провадженням, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів. Постанова обґрунтована тим, що борг боржником самостійно не сплачено, згідно заяви стягувача та інформації, отриманої з реєстрів речових прав на майно за боржником зареєстровано майно, на яке необхідно накласти арешт з метою забезпечення виконання рішення суду.
Відповідно до п.6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно ч.2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
За нормою ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У межах розгляду вимог скарги суд не вбачає неправомірних дій державного виконавця, якими арешт майна проводився відповідно положень ст. ст. 13, 56 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку із вищевикладеним скарга задоволенню не підлягає.
керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 260, 353, 354, 447-451 ЦПК України, суд, -
у задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: