Справа № 766/20468/17
н/п 2-а/766/234/18
22.01.2018 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., при секретарі Лисенко К.М., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому посилається на те, що з 10.05.2017року він перебуває на обліку в Херсонському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Херсонської області та отримую пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058.
Пунктом 7-1 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років) на таких посадах, а також, якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
При зверненні до Херсонського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області із заявою про отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, йому було відмовлено у її нарахуванні та виплаті з посиланням на те, що період його роботи на посаді викладача Дитячої музичної школи №3 м. Херсона не підлягає зарахуванню до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутнє.
Вважає відмову у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій протиправною, необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.
Просить визнати протиправною відмову Херсонського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області щодо відмови в призначенні та виплаті йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати Херсонське об'єднане управління пенсійного фонду України Херсонської області нарахувати та виплатити йому грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, та яка передбачена п.7-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі десяти його місячних пенсій, станом на день її призначення.
Ухвалою судді від 27.11.2017 року відкрито скорочене провадження по розгляду даної адміністративної справи.
Відповідач направив на адресу суду заперечення, зі змісту яких вбачається, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки розрахунок пенсії проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, тому просить в задоволенні позову відмовити.
15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Положеннями ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін.
В судове засідання сторони не викликались, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до ст.263 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України - у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини та за наявності достатніх підстав, суддя приходить до висновку про можливість ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб у порядку спрощеного провадження, виходячи з наступного.
Позивач з 10.05.2017 року перебуває на обліку в Херсонському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Херсонської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058.
26 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
23 серпня 2017 року відповідач листом за вих. №191/Х-1 відмовив позивачу в призначенні та виплаті вказаної грошової допомоги, мотивуючи свою відмову відсутності у нього права на її призначення, оскільки робота викладача та концертмейстера дитячої музичної школи №3 м. Херсона не підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст.2 КАС України, зазначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також, якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23 листопада 2011 року затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.
Відповідно до п.2 зазначеного Порядку до страхового стажу, стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне
забезпечення» що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за
вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-12 визначає окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, серед яких підпунктом «е» визначені працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (із наступними змінами), згідно із яким до спеціального стажу, який дає право на вислугу років, зараховуються періоди роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посадах учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Також, до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи у позашкільних навчальних закладів на посадах директорів, їх заступників з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючих відділами (лабораторіями, кабінетами), художніх керівників, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
При цьому, згідно із приміткою 2 Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ (втратив чинність на підставі Закону №2145-VІІІ від 05.09.2017 року), відповідно до ст.29 вказаного Закону структура освіти включає в себе в тому числі, позашкільну освіту, яка згідно із частинами 1,2 ст.38 цього ж Закону є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Позашкільна освіта та виховання здійснюються навчальними закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськими організаціями, товариствами, фондами і ґрунтуються на принципі добровільності вибору типів закладів, видів діяльності.
Статтею 39 цього Закону №1060-ХІІ визначено, що до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
Згідно ч.2 ст.54 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти - науково-педагогічні працівники. Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2145-VІІІ у Розділі ХІІ Прикінцевих та перехідних положень ч.3 пункт 11 зазначено, що за особами, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади педагогічних працівників, зберігаються існуючі професійні права.
У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2145-VІІІ (надалі Закон №2145-VІІІ ), визначено, що невід'ємними складниками системи освіти є позашкільна освіта. Частиною першою ст.14 Закону №2145-VІІІ визначено, що метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року №1841-ІІІ (надалі Закон №1841-ІІІ), законодавство України про позашкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.
Частиною 4 статті 12 цього Закону №1841-ІІІ, визначено, що перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
Учасниками освітнього процесу в закладі позашкільної освіти відповідно до статті 19 Закону №1841-ІІІ, зокрема, є педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, які залучені до освітнього процесу.
Частиною 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» встановлено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників закладу позашкільної освіти визначаються Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Відповідно до пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року №433, до позашкільних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14 червня 2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей (в тому числі і музичних шкіл) та концертмейстера включені до переліку посад педагогічних працівників.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до записів трудової книжки, позивач працював з 01.08.1977р. викладачем по класу фортепіано Новотроїцької дитячої музичної школи; з 24.10.1977р. служба в армії; з 18.01.1980р. по 15.05.1980р. майстром виробничого навчання Херсонської об'єднаної технічної школи ДОСАФ; з 26.05.1980р. по 22.08.1980р. концертмейстером з вокалу Херсонського об'єднання музичних ансамблів; з 01.09.1980р. по теперішній час викладачем по класу фортепіано та концертмейстером Херсонської дитячої музичної школи №3, тобто його страховий стаж складає 43 роки 03 місяці 15 днів,
Відповідно до статуту Дитячої музичної школи №3 м.Херсона - школа належить до системи позашкільної освіти і є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти. Школа заснована на комунальній формі власності і, відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про освіту», має статус державного навчального закладу. Засновником Школи є Херсонська міська рада.
Враховуючи викладене, суд вважає, оскільки позивач працював в закладі комунальної форми власності на посадах викладача та концертмейстера, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, а тому має відповідний страховий стаж для призначення одноразової грошової допомоги.
У відмові виплати грошової допомоги Херсонське об'єднане управління пенсійного фонду України Херсонської області посилається також на те, що в період з 25.06.2003р. по 01.07.2005р. позивачем отримувалась пенсія по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання.
На час призначення інвалідності ІІІ групи загального захворювання відповідачу, діяла редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-12 в редакції від 10.06.2003 року. Статтею 2 цього Закону до видів державних пенсій, які призначаються за цим Законом є: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії. Право на трудову пенсію або на пенсію за вислугу років на той час позивач ще не мав.
Статтею 34 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-12 як в редакції від 10.06.2003 року так і в редакції від 11.10.2017 року, пенсії по інвалідності призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Строк виплати пенсії при зміні групи інвалідності або відновленні здоров'я визначений статтею 35 цього Закону та передбачає, що у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, в якому її визнано здоровою, але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність.
Як вбачається з довідки про доходи, виданої ДМШ №3 м.Херсона, в період з 01.06.2003р. по 01.07.2005р. позивач працював викладачем у ДМШ №3 м.Херсона, та йому нараховувалась заробітна плата, з якої робились всі передбачені законом утримання, а саме, сплата відповідних податків та внесків.
На день досягнення пенсійного віку та звернення до Херсонського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області із заявою про призначення пенсії за віком (відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003р.) позивач не отримував будь-якої пенсії: ні по інвалідності ні за вислугу років.
Враховуючи наведене, позивач має право на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 ХV Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, а рішення відповідача, Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги від 23.08.2017 року є протиправним.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-12, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, Законом України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ, Законом України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2145-VІІІ, Законом України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року №1841-ІІІ, Постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23 листопада 2011 року «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати», Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року №433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів», Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14 червня 2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», ст.ст.2, 6, 9, 12, 257-263, 295 КАС України, суддя,-
Позов ОСОБА_1 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Херсонського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Херсонське об'єднане управління пенсійного фонду України Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, та яка передбачена п.7-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі десяти його місячних пенсій, станом на день її призначення.
Стягнути з Херсонського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судові витрати в розмірі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя В.Е. Дорошинська