Справа № 2-1270/11
(провадження № 2/1607/11)
23 грудня 2011 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі
головуючого судді Марків Т.А., при секретарі Яковлєвій A.B.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Каховка Херсонської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Чаплинської районної державної адміністрації в Херсонській області як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Каховської районної державної адміністрації в Херсонській області як орган опіки та піклування - про визначення місця проживання малолітніх дітей,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з позовом про визначення місця проживання дитини.
Вимоги мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до лютого 2009 року та є батьками синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати із матір'ю. Відповідач не виконує умови договору про спілкування з дітьми, укладеного сторонами та посвідченого органом опіки та піклування, перешкоджає ОСОБА_1 у спілкуванні із синами, налаштовує їх проти батька, веде аморальний спосіб життя, є неврівноваженою та негативно впливає на духовний та психічний розвиток малолітніх, тощо. Позивач має постійне місце роботи і проживання, позитивно характеризується. За вказаних обставин ОСОБА_1 просив визначити місце проживання синів разом із ним за адресою: смт. Чаплинка Херсонської області, вул. Гвардійська, б. № 3-в.
В судовому засіданні позивач на задоволенні вимог наполягав, з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що з кінця літа 2011 року з ним проживає менший син - ОСОБА_6, якого після чергового порушення ОСОБА_3 умов договору, змушений був забрати.
Представник позивача позицію свого довірителя в судовому засіданні підтримала, вважаючи доцільним проживання дітей з батьком.
В судовому засіданні відповідач позов не визнала. Пояснила, що любить своїх дітей, піклується про них та виконує свої батьківські обов'язки належним чином. Повідомила, що вважаючи необхідним спілкування синів з батьком угоду виконувала в повному обсязі. Вказала, що умови проживання та рівень матеріальної забезпеченості її сім'ї не гірші ніж позивачеві.
Представник служби у справах дітей Чаплинської районної державної адміністрації в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Повідомила, що діти повинні бути відібрані від матері через перешкоджання останньою в спілкуванні батька з синами.
В судовому засіданні представник служби у справах дітей Каховської районної державної адміністрації, сторони не підтримала, вказуючи на необхідність прийняття батьками компромісного рішення зі спірного питання в позасудовому порядку. На її думку, діти повинні проживати разом та, з врахуванням їх малого віку, - в сім'ї матері.
Вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 20 лютого 2009 року (а.с. 9).
Відповідно до записів у свідоцтвах про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8), батьком їх є ОСОБА_1, матір'ю - ОСОБА_2.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Каховської районної державної адміністрації від 10 грудня 2010 року № 1 (а.с. 54) визначено постійним місцем проживання малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, мешканців смт. Любимівка вул. Пролетарська, 24, сім'ю їх матері - ОСОБА_3 За домовленістю між сторонами (до прийняття судового рішення з приводу визначення місця проживання дітей) встановлено періодичність побачень, спільного відпочинку, відвідування дітьми місця проживання батька, місця та часу їх спілкування.
04 лютого 2011 року між сторонами укладений договір про спілкування з дітьми, яким визначено місце проживання дітей разом із матір'ю, встановлений час спілкування батька з синами, тощо (а.с. 10).
В судовому порядку, згідно ст. 159 СК України, спір щодо участі у вихованні дітей того з батьків, хто проживає окремо, не вирішувався.
ОСОБА_1, який мешкає разом із своїми батьками за адресою: смт. Чаплинка Херсонської області, вул. Гвардійська, б. № 3-в, та ОСОБА_3, яка проживає разом із батьками за адресою: смт. Любимівка Каховського району, вул. Пролетарська, № 24-а, мають необхідні житлово-побутові умови для проживання та розвитку малолітніх дітей (а.с. 11, 42, 50, 91 - 93); мають постійні місця роботи та стабільні доходи (а.с. 18, 35, 44, 45).
Позивач й відповідач характеризуються позитивно (а.с. 17, 39, 40, 49).
Висновком служби у справах дітей Чаплинської районної державної адміністрації від 18 жовтня 2010 року (а.с. 13), рішенням комісії з питань захисту прав дитини Чаплинської районної державної адміністрації від 19 жовтня 2010 року № З (а.с. 12) ОСОБА_1 визнаний таким, що має можливість утримувати та виховувати своїх малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
З характеристик ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 55, 56, 57), виданих навчальними закладами за місцем навчання дітей, вбачається, що матір приділяє достатню увагу життю та вихованню дітей, піклується про їх здоров'я, фізичний та моральний розвиток.
На це вказують й здобутки старшої дитини в навчанні (а.с. 59, 60), відвідування ним позашкільних закладів (а.с. 61, 62).
Відповідно до показів, наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 (матір'ю позивача), в родині позивача дітям створені всі необхідні умови для їх життя та виховання, батько належним чином виконує батьківські обв'язки. У зв'язку із тим, що відповідач, в порушення умов договору, перешкоджала ОСОБА_1 в спілкуванні із дітьми останній був змушений забрати молодшого сина до себе.
Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, після порушення права позивача на спілкування із дітьми, він разом із ОСОБА_1, як представник органу опіки та піклування, виїжджав до смт. Любимівка. Сім'я позивача позитивно характеризується та має можливості створити крапці умови для проживання дітей ніж родина відповідача.
Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_11 показала, що відповідач перешкоджала позивачу в спілкуванні з дітьми. Позивач любить своїх дітей, на даний час створює всі необхідні умови для життя молодшого сина, який проживає з ним.
Свідок ОСОБА_12 J1.I. в судовому засіданні пояснила, що на даний час молодший син сторін виховується батьком, дитині створені всі необхідні умови для розвитку та виховання. ОСОБА_1 алкогольним напоями не зловживає, а відповідача в період подружнього життя сторін бачила в стані сп'яніння. ОСОБА_3 перешкоджала позивачу в спілкуванні із дітьми.
З наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_13 (матір'ю відповідача) показів вбачається, що вона допомагала ОСОБА_1 у вихованні дітей. Родина відповідача здатна належним чином виховувати дітей, забезпечити їх всім необхідним для нормального розвитку. Під час подружнього життя сторін батько достатньої уваги дітям не приділяв, зловживав спиртним, вчиняв сварки. Відповідач не перешкоджала батькові в спілкуванні із синами.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав покази, відповідно до яких під час подружнього життя сторін вихованням дітей переважно займалися їх бабуся та мати. Батько зловживав алкогольним напоями, сім'ю матеріально не підтримував.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що діти, проживаючи з матір'ю, були забезпечені усім необхідним для нормального розвитку та виховання. За час подружнього життя батько належної уваги дітям не приділяв, зловживав алкогольними напоями. Від відповідача знає, що позивач бив її під час вагітності.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 позитивно охарактеризувала родину відповідача та повідомила, що коли сторони проживали разом, бачила позивача в нетверезому стані. Достатньої уваги дітям він не приділяв.
ОСОБА_17, допитана в судовому засіданні в якості свідка, охарактеризувала відповідача як добросовісного працівника, відповідальну матір.
Свідок ОСОБА_13 JI.C. в судовому засіданні показала, що причиною припинення подружніх відносин між сторонам є зловживання позивачем алкогольними напоями. Відповідач алкогольними напоями не зловживає, є порядною людиною та створює дітям необхідні умови для проживання.
Свідок ОСОБА_18 JI.JI. в судовому засіданні надала покази, згідно яких позивач алкогольним напоями не зловживає, сварок та дебошів не вчиняє, є добрим сусідом. Родиною ОСОБА_1 створені належні умови для життя та виховання дітей, він приділяє достатню увагу молодшому сину.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у всякому разі в атмосфері любові і моральної та майнової забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли наявні виключні обставини, бути розлученою із матір'ю.
Згідно до ч. 1 ст. 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, цю мають істотне значення - ч. 1 ст. 161 СК України.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 60 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представників позивача та третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що фактів аморальної поведінки матері, які б впливали на нормальний розвиток дітей, під час розгляду справи не встановлено.
Суд вбачає, що відповідач не забезпечила належного виконання умов договору щодо спілкування батька із дітьми, проте дані порушення не надавали позивачу підстав, в супереч умов вказаної угоди та рішення органу опіки та піклування, змінити місце проживання молодшого сина.
Кожен із батьків здатен утримувати та виховувати дітей - їх прихильність та ставлення до дітей вказують, що кожен достатньо розуміє поняття відповідальності за життя дитини, обсяг та необхідність виконання батьківських обов'язків.
Негативні стосунки, що існують між сторонами, не можуть впливати на вирішення питання з ким будуть проживати малолітні.
Не може бути й вирішальним рівень матеріальної забезпеченості сімей сторін, оскільки діти мають право на утримання від обох батьків та в силу ч. 2 ст. 141 СК України, проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Суд визнає, що діти сторін в даному віці найбільше потребують саме материнської любові, турботи і розуміння.
За вказаних обставин, та оскільки будь-яких виключних обставин для розлучення малолітніх дітей з матір'ю під час розгляду справи не встановлено, суд не має підстав для передачі дітей батьку.
Проживання дітей із відповідачем не перешкоджає батьку впливати на виховання дітей, брати участь в забезпеченні стабільних та гармонійних умов для їх життя, тощо, та за наявності спору щодо участі у вихованні дітей - в порядку, передбаченому ст. 159 СК України, звернутися до суду для захисту своїх прав
Керуючись Декларацією прав дитини, Конвенцією про права дитини, ст.ст. 8, 21 - 24, 52, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 160, 159, 161 СК України, ст.ст. З - 11, 57 - 61, 212 - 215 ЦПК України
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Т. А. Марків