Рішення від 07.04.2010 по справі 2-40/10

Справа № 2-40/10

(провадження № 2-40/10)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Терещенко О.Є. при секретарі Яковенко I.A. за участю позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Каховка, цивільну справу за по­зовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Каховська міська Рада, про визнання права власності на 1А частку житлового будинку,

встановив:

04 липня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він фактично перебував в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 з 20 грудня 1997 року по 21 жовтня 2006 року. З весни 1998 року позивач провів воду до раніше збудованого від­повідачкою фундаменту належного їй будинку по вул. Абрикосовій, 33, в м. Каховка Херсонської області та почав будівництво зазначеного будинку. З цього часу ОСОБА_1 мешкав у вказано­му будинку.

Хоча позивач є інвалідом І групи, цей будинок він збудував разом з відповідачкою, за їх спільні гроші, але відповідачка оформила свідоцтво про право власності на збудований ними бу­динок на себе. 21 жовтня 2006 року, коли вказаний будинок був збудований, відповідачка фак­тично розірвала стосунки з позивачем.

Оскільки відповідачка відмовилася добровільно поділити зазначений будинок порівну, від­повідач вимушений звернутись до суду.

Позивач просив визнати за ним право власності на '/г частку житлового будинку №33, роз­ташованого по вул.Абрикосовій в м.Каховка Херсонської області, зареєстрованого у Каховському БТ1 за ОСОБА_2, виділити йому вказану частку у володіння та користування в натурі, а також стягнути з відповідачки всі судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник - ОСОБА_3, позовні вимоги під­тримали в повному обсязі за обставинами, викладеними в позові, просили позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що будинок побудований на належній їй на праві власності земельній ділянці, за її власні кошти, які отримані внаслідок про­дажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Також зазначила, що вона самостійно оплачувала будівництво будинку за гроші, які їй надавали колишній чоловік, а також її батьки. Позивач проживав в її квартирі, а потім в будинку, так як йому ніде було жити, вона здійснювала за ним догляд, як за інвалідом І групи, але сім'ї та подружніх відносин з позива­чем не існувало. Кожний жив окремим життям. Кошти у будівництво ОСОБА_1 не вкладав.

В задоволенні позову просила відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Представник відповідачки ОСОБА_4 мав аналогічну позицію, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що після розлучення з ОСОБА_2 вони вирішили продати квартиру №15, розташовану в м.Каховка, по вул.417 Отрілецької ди­візії, 6.63, а на отримані від її продажу кошти побудувати будинок для іхньої дочки. В 2002 роцівідповідачка продала вказану квартиру, а кошти витратила на будівництво. Крім того, він допома­гав ОСОБА_2 матеріально та по мірі потреби давав гроші на будівництво.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що сторони проживали однією сім'єю з 16.01.1998 року до весни 2006 року. ОСОБА_2 оформила опікунство над ОСОБА_1 та вони разом бу­дували будинок, всі кошти, які позивач отримував від ремонту автомобілів, він вкладав у будівни­цтво.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він з 1992 року працює приватним підприємцем, займа­ється вантажними автоперевезеннями. ОСОБА_2 неодноразово зверталася до нього з проханням перевезти будівельні матеріали, які він і перевозив у 1994 та 1995 роках. Також у 1996 році пере­возив речі батьків ОСОБА_2, які переїхали до с.Малокаховка. ОСОБА_1 на будівництві будин­ку по вул.Абрикосовій не бачив.

Свідок ОСОБА_8 Л.1. пояснила, що вона отримала ділянку для забудови неподалік від ділян­ки ОСОБА_2 і неодноразово бачила останню на будівництві. Зазначила, що ОСОБА_2 будувала свій будинок самостійно, за рахунок кредиту, який отримала для здійснення будівельних робіт. ОСОБА_1 на будівництві не бачила, але знає, що ОСОБА_2 зійшлася з якимось чоловіком і співмешкала з ним до 2000 року.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що він є сусідом ОСОБА_2 і допомагав їй виконува­ти будівельні роботи, за які остання розраховувалася самостійно. ОСОБА_1 він бачив на бу­дівництві, але останній лише ходив та перевіряв, як виконуються роботи. Останній з Колосовсь- кою обговорювали проблеми та питання по будівництву.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що знає сторони по справі, оскільки вони є його сусідами і він допомагав їм при будівництві будинку, а саме робив перекриття плитами. ОСОБА_1 на будів­ництві бачив на костилях, але також знає, що вони з ОСОБА_2 жили однією сім'єю.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона виконувала штукатурні роботи у будинку Коло­совської та ОСОБА_1. ОСОБА_2 розраховувалася за роботу, домовлялася, а ОСОБА_1 ходив та перевіряв, вони жили однією сім'єю.

Свідок ОСОБА_12 показав, що він виконував плотницькі роботи на замовлення ОСОБА_13, яка самостійно замовляла та оплачувала вказану роботу. При виконанні робіт бачив ОСОБА_1, який ходив по будинку на костилях.

Свідок ОСОБА_14 розповів, що на початку 90-х років він перевозив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на будівництво житлового будинку буд матеріали. Розраховувався з ним ОСОБА_15, а з ОСОБА_2 він познайомився трохи пізніше, одразу зрозумів, що вони з ОСОБА_15 є однією сім'єю, адже спочатку вони жили на мікрорайоні Свєтлово, а вже потім у будинку.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він, на замовлення ОСОБА_2, виконував роботи по перекриттю даху будинку. За всі роботи розраховувалася відповідачка, а ОСОБА_15 він бачив декілька разів, але він був на костилях і не допомагав. Свідок зазначив, що сторони по справі

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що сторони разом жили, працювали, але потім розійшлись. Вони займались ремонтом автомобілів, які потім продавали, і він неодноразово приїзджав до них по роботі до житлового будинку. Також знає, що вони разом їздили на авторинок.

Свідок ОСОБА_18 показала, що вона є сусідкою ОСОБА_2 і знає, що вона буду­вала будинок з початку дев'яностих років, а ОСОБА_1 у її будинку з'явився пізніше, приблиз­но до 2000 року. Також зазначила, що їй було відомо, що ОСОБА_2 здійснює догляд за інвалідом першої групи.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та свідків, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована в м. Каховка Херсонської області по вул. Абрикосовій №33, яка надана їй на підставі рішення виконавчого комітету Каховської міської ради від 21.11.1995 року №338 (а.с.37). На вказаній земельній ділянці відповідачкою був побудований фундамент будинку, а в 1998 році розпочато будівництво самого будинку. 20.08.2002 року будинок прийнятий в експлуатацію (а.с.

15), 03.09.2002 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на домобудівлю (а.с.6,

136).

Позивач є інвалідом першої групи загального захворювання згідно посвідчення, виданого довічно 23.03.2005 року (а.с.11). З його пояснень вбачається, що з 1997 року в нього немає руки та коги, інвалідом першої групи він став в 1999 році, а з 1997 року був інвалідом др)дої групи.

Відповідно довідці управління праці та соціального захисту населення .Каховка (а.с.52) колосовська Т.Б. здійснювала догляд за позивачем, який є інвалідом Iгрупи запального захворювання і в зв'язку з цим отримувала в управлінні праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за інвалідом І групи (а.с.52-58).

Згідно довідкам про нарахування та отримання пенсії (а.с.60-64) ОСОБА_1 з 1998 року по грудень 2006 року отримував пенсію за місцем реєстрації - вул.Абрикосова 33 в м.Каховка.

Сторонами не оспорюється те, що з січня 1998 року сторони проживали за однією адресою, спочатку в належній відповідачці квартирі №15, розташованій у житловому будинку №63 по вул. 417 Стрілецької Дивізії в м.Каховка, а потім за адресою в м.Каховка вул.Абрикосова 33.

У відповідності частині першій ст. 17 Закону України «Про власність», який діяв на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин та будівництва житлового будинку, майно, на­буте в результаті спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не вста­новлено письмовою угодою між ними.

Як вбачається зі змісту ст.64 ЖК України, членами сім'ї наймача є дружина наймача, їх ді­ти і батьки. Також членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

У відповідності ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Пунктом 4 Постанови N7 Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснено, що згідно зі статтями 16 і 17 Закону України "Про власність", право власності на житловий будинок виникає і в тих випадках, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за ра­хунок спільної праці членів сім'ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 вищенаведеної Постанови ВСУ передбачено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встано­вити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будин­ку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в за­гальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим бу­динком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

Суд вважає, що факт проживання позивача разом з відповідачкою і ведення з нею спільно­го господарства є доведеним в судовому засіданні, оскільки він підтверджується показаннями сві­дків ОСОБА_8 JI.I., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, Ko- ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та довідками про отримання ОСОБА_1 пенсії за адресою Абрикосова 33, в м.Каховка в період з 1998 року по грудень 2006 року (а.с.53-58, а.с. 60- 64).

До показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд відноситься критично, так як з їх показань вбачається особиста зацікавленість у вирішенні спору на користь тієї сторони, за клопо­танням якої вони залучені до участі у справі.

Таким чином, суд вважає, що до відносин між сторонами по справі слід застосувати поло­ження ч.І ст. 17 Закону України «Про власність», який був чинним на момент виникнення право­відносин між сторонами, а тому вважає вимоги позивача в частині виділення належної йому частки у спільній сумісній власності обгрунтованими і такими, що слід задовольнити.

Разом з тим, при вирішенні питання про виділення в натурі частки у спірному будинку, суд не може залишити поза увагою те, що, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін (які не оспорюють цього факту), на момент початку проживання позивача у відповідачки (з 1998 року) фундамент будинку вже було зведено.

Відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №43 від 25.08.2009 року ва­ртість фундаменту будинку №33 по вул.Абрикосовій в м.Каховка визначена в 11 272 грн, з ураху­ванням чого, експертом запропоновано визначити частки ОСОБА_2, як 57/100 частин бу­динку, а ОСОБА_15, як 43/100 частин. Також експертом запропоновано єдиний варіант розподілу зазначеного будинку та господарських споруд, згідно яким ОСОБА_1 пропонується ви- I ділити у користування та розпорядження у літ.А - житловому будинку:

1-2 коридор, площею 11,1 кв.м.;

1-3 туалет, площею 1,9 кв.м.;

1-4 ванная, площею 4,1 кв.м;

1-5 коридор, площею 8,8 кв.м;

1-6 кухня, площею 9,3 кв.м;

1-7 підсобка, площею 3,4 кв.м.;

1-8 житлова кімната, площею 16,9 кв.м, а всього: 41 кв.м.;

Літ. В - туалет, літ. Г - душ , літ. Д - сарай, літ. Ж - вхід у підвал;

№1 - водопровід;

в підвалі під літ.А підсобне приміщення иі, площею 18 кв.м.

ОСОБА_2 пропонується виділити:

В літ.а-тамбурі:

-1-1 коридор, площею 11,8 кв.м.

В літ.А - житловому будинку:

1-9 житлову кімнату, пл.. 17,4 кв.м.,

1-10 житлову кімнату, пл..23,9 кв.м.

У підвалі під літ.А:

п2 підсобне приміщення, пл..9,5 кв.м.

пЗ підсобне приміщення, пл..21,2 кв.м., а всього 83,8 кв.м.

ОСОБА_20Б - гараж

Літ.Е - котельня, що складає 53/100 частин спірного будинку.

Враховуючи відсутність будь-яких заперечень сторін проти запропонованого ви­сновками судової будівельно-технічної експертизи варіанту виділення Їм часток у будин­ку, суд не вбачає підстав для його відхилення або зміни.

Керуючись ст.370 ЦК України, ст.ст.Ю, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 43/100 частин житло­вого будинку №33, розташованого по вул.Абрикосовій в м.Каховка Херсонської області, виділив­ши йому у користування та розпорядження у літ.А - житловому будинку:

1-2 коридор, площею 11,1 кв.м.;

1-3 туалет, площею 1,9 кв.м.;

1-4 ванная, площею 4,1 кв.м;

1-5 коридор, площею 8,8 кв.м;

1-6 кухня, площею 9,3 кв.м;

1-7 підсобка, площею 3,4 кв.м.;

1-8 житлова кімната, площею 16,9 кв.м, а всього: 41 кв.м.;

Літ. В - туалет, літ. Г - душ , літ. Д - сарай, літ. Ж - вхід у підвал;

№1 - водопровід;

в підвалі під літ.А підсобне приміщення »1, площею 18 кв.м.

В решті інших позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після по­дання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскар­ження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскаржен­ня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду на­бирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: О. Є. Терещенко