Справа №587/2503/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/61/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - В порядку КПК України
25 січня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 587/2503/13-к за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 червня 2017 року щодо перегляду ухвали Сумського районного суду Сумської області від 23.01.2015 за нововиявленими обставинами,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7 , -
В поданій апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки вона не була повідомлена як про наявність поданої прокурором заяви, так і про місце та час її розгляду, чим були порушені її процесуальні права, зокрема приймати участь в судовому засіданні, користуватися послугами захисника, давати пояснення і заявляти клопотання.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 просить залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення за необґрунтованістю.
16.06.2017 до Сумського районного суду Сумської області звернувся прокурор ОСОБА_8 із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яку обґрунтував тим, що вироком Сумського районного суду Сумської області від 26.12.2013 ОСОБА_9 була засуджена за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 23.01.2015 ОСОБА_9 була звільнена від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку. Вироком Сумського районного суду Сумської області від 21.02.2017 ОСОБА_9 була засуджена за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді ста двадцяти годин громадських робіт за те, що починаючи з 01.11.2014 злісно ухилялася від сплати аліментів на утримання дитини встановлених за рішенням суду. Оскільки на момент винесення ухвали від 23.01.2015 у суду були відсутні відомості про вчинення ОСОБА_9 злочину під час перебування її на іспитовому строку, що є нововиявленою обставиною, то прокурор просив скасувати вказане судове рішення.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 30.06.2017 заява прокурора була задоволена, скасовано ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 23.01.2015 та відмовлено у задоволенні подання про звільнення ОСОБА_9 від покарання по закінченню іспитового строку. Своє рішення суд вмотивував тим, що на момент постановлення ухвали від 23.01.2015 суду не було відомо про вчинення засудженою злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, починаючи з 01.11.2014, тобто у період іспитового строку, що є нововиявленою обставиною.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга засудженої підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сумського районного суду Сумської області від 23.01.2015, якою ОСОБА_9 на підставі ст.75 КК України була звільнена від відбування призначеного покарання за вироком цього ж суду від 26.12.2013 у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Відповідно до ч.4 ст.462 КПК України, відкривши кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, суддя надсилає учасникам судового провадження копії ухвали про відкриття провадження, заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє зазначених осіб, а згідно вимог ч.1 і ч.2 ст.466 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Суд першої інстанції не дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону та здійснив судове провадження (розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) за відсутності засудженої ОСОБА_9 , яка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду вказаної заяви прокурора.
Незважаючи на те, що до початку судового засідання до суду першої інстанції не надійшло підтвердження про вручення ОСОБА_9 поштового відправлення (листа) щодо призначення судового засідання, яке було направлено на адресу за місцем проживання засудженої, суд встановив, що вона була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, а також, що клопотання про розгляд здійснення судового провадження за нововиявленими обставинами за її участю від неї не надходило.
При цьому, суду першої інстанції був відомий той факт, що станом на час судового розгляду вказаної вище заяви прокурора засуджена ОСОБА_9 утримувалася під вартою в ДУ «Сумський слідчий ізолятор», однак жодних дій спрямованих на належне повідомлення засудженої про наявність як поданої прокурором заяви, так і щодо повідомлення останньої про дату, час та місце судового засідання, як того вимагає ст.462 КПК України, в тому числі і на з'ясування позиції засудженої щодо розгляду заяви за її участю, судом вжито не було.
Попри вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість здійснення судового провадження без засудженої ОСОБА_9 , внаслідок чого були істотно порушені такі загальні засади кримінального провадження як верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, передбачені п.п.1-4, 10, 13, 15 ч.1 ст.7; ст.ст.8-11, 17, 20; ч.1, ч.5 і ч.6 ст.22 КПК України, а також іншими нормами кримінального процесуального закону, які регламентують порядок здійснення судового провадження.
Таким чином, під час здійснення судового розгляду даного кримінального провадження не був дотриманий конституційний принцип, що «ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередньо участь у судовому процесі, або позбавлений такого права», який знайшов своє відображення у рішенні Конституційного Суду України від 12.04.2012 № 9-рп/2012 (справа про рівність сторін судового процесу), у якому формулюючи незаперечне право особи на судову присутність, Суд керувався правовими постулатами «доброї совісті» (bonae fidei), оскільки для громадян не може бути жодних перешкод об'єктивного характеру, якщо відбувається розгляд в суді індивідуально-конкретної справи.
З огляду на викладене, присутність особи, яка має право брати безпосередньо участь і виступати в суді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, є невід'ємним правом, а для суддів усіх інстанції важливим елементом законного і справедливого правосуддя.
Аналогічною є і судова практика ЄСПЛ (рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»), згідно якої «принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом». За наслідками розгляду цієї справи Суд дійшов висновку, «що у провадженні, яке розглядається, важливі процесуальні гарантії були відсутні та що ці процесуальні недоліки, у світлі обставин справи, були достатньо серйозними, щоб піддати сумніву справедливість провадження. Відповідно було порушення п.1 ст.6 Конвенції».
Крім того, після надходження до суду першої інстанції заяви прокурора не була постановлена відповідна ухвала про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами та її копії разом з копіями цієї заяви не були направлені учасникам судового провадження (ч.4 ст.462 КПК).
Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 заслуговують на увагу та підлягають задоволенню, а ухвала суду скасуванню, оскільки судове провадження було здійснено за відсутності засудженої, яка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду заяви.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду, задовольнивши таким чином апеляційну скаргу засудженої.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 червня 2017 року відносно ОСОБА_10 - скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4