Справа № 520/10559/17
Провадження № 2-а/520/126/18
26.01.2018 року
Київський районний суд м.Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Шеховцевій О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення у Київському районі м.Одеси, правонаступником якого є Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, щодо відмови позивачці у виплаті щомісячної адресної допомоги на підставі постанови КМУ « Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районі проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року за №505 та зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 виплату адресної соціальної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг з 28.09.2015 року. В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримала.
Представник Департаменту праці та соціальної політики позов не визнала.
Суд вислухав сторони, вивчив матеріали справи і встановив наступне:
ОСОБА_1 є громадянкою України, її постійне місце проживання АДРЕСА_1 Через загрозу своєму життю та здоров'ю та життю і життю та здоров'ю своєї дитини ОСОБА_1 в 2014 році переїхала з м.Луганська до м.Одеси. 15.10.2014 року ОСОБА_1 була взята на облік внутрішньо переміщених осіб в Управлінні праці та соціального захисту населення у Київському районі м.Одеси, про що отримала відповідну довідку за №104.
29.10.2014 року рішенням Управління праці та соціального захисту населення у Київському районі м.Одеси ОСОБА_1 була призначена допомога на проживання як переміщеній особі на період з 15.10.2014 року по 14.02.2015 року, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ №505 від 01.10.2014 року . В лютому 2015 року позивачці було припинено виплату адресної допомоги з посиланням на п.7 вищевказаного Порядку. 28.09.2015 року ОСОБА_1 працевлаштувалась в ТОВ «Стра Енержі» на посаду інженера, отримала відповідну довідку і повторно звернулась до УПСЗН з заявою про призначення допомоги для покриття витрат на проживання як внутрішньо переміщеній особі. Отримала відмову і втретє з такою заявою до Департаменту праці та соціальної політики звернулась 14.07.2017 року. Відмову у призначенні допомоги позивачка вважає незаконною і такою, що порушує її права. ОСОБА_1 за захистом порушено права звернулась до суду і вимагає зобов'язати відповідача відносити їй виплату допомоги для покриття витрат на проживання з 28.09.2015 року.
Представник відповідача, не визнаючи позов, стверджувала, що правові підстави для відновлення виплати ОСОБА_1 адресної допомоги для покриття витрат на проживання не передбачено законом . Так, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ №505 від 01.10.2014 року, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в статті 1 надає поняття внутрішньо переміщеної особи «Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру».
Внутрішньо переміщені особи отримують щомісячну адресну допомогу за правилами встановленими Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505.
Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 7 Порядку, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців. Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги. Чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на признання такої допомоги особі в подальшому.
З огляду на викладене позивачка має право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 14.07.2017 року.
Вимоги позивачки в частині зобов'язання відповідача поновити виплату адресної щомісячної допомоги для покриття витрат на проживання з 28.09.2015 року задоволенню не підлягають, тому як позивачка не надала належних письмових доказів, що в період з вересня 2015 року по липень 2017 року вона зверталась до відповідача з відповідними заявами щодо призначення (поновлення виплати) вищевказаної допомоги. Надані докази ( копії заяв позивача) свідчать, що ОСОБА_1 зверталась до Департаменту в 2015-2016 роках з заявами про продовження терміну дії довідки переміщеної особи.
Керуючись ст.ст.241-246 КАС України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щомісячної адресної допомоги на підставі постанови КМУ « Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районі проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року за №505 з 14 липня 2017 року. Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради поновити ОСОБА_1 виплату щомісячної адресної допомоги на підставі постанови КМУ « Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районі проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року за №505 з 14 липня 2017 року .
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може біти оскаржене в адміністративний апеляційний суд Одеської області через Київський райсуд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Калашнікова О. І.