Справа № 520/4983/17
Провадження № 2/520/3026/18
24.01.2018 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий - суддя Васильків Олена Василівна
секретар судового засідання - Дідур Ганна Сергіївна
за участю: представник позивача - ОСОБА_1
третя особа - ОСОБА_2,
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
встановив:
27.04.2017 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування квартирою №60 в будинку №47 по пр. М. Жукова в м. Одесі. При цьому позивач посилається на те, що вона та відповідач ОСОБА_5 зареєстровані в зазначеній квартирі. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2015 року зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_5 перешкоди у користуванні житловим приміщенням - двокімнатною квартирою №60, жилою площею 31,0 кв.м. будинку №47 по пр. М. Жукова в м. Одесі, а також зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 надати ОСОБА_5 ключі від вхідної двері зазначеної квартири. 28.07.2016 року ключі були отримані ОСОБА_5, однак не зважаючи на можливість вселення в спірну квартиру відповідач до цього часу в квартиру не вселилась. Оскільки відповідач не проживає в зазначеній квартирі без поважних причин понад шість місяців, позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав. Рішення про визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житлом необхідне позивачу для зняття відповідача з реєстрації за вказаною адресою.
Присутня в судовому засіданні 27.11.2017 року позивач ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала, в подальшому до судових засідань не з'явилась.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні 27.11.2017 року позовні вимоги не визнала, надала до суду заперечення, в яких посилається на те, що вона не проживає в спірній квартирі з поважних причин, а саме неправомірної поведінки основного наймача - позивача ОСОБА_6 та третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які не виконують рішення суду, чинять перешкоди у проживанні в квартирі. Крім того відповідач ОСОБА_5 стверджує, що періодично приходила до квартири: у серпні, жовтні, грудні 2016 року та у квітні, вересні та листопаді 2017 року. В подальшому відповідач ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, в якій просить в задоволенні вимог позивача ОСОБА_6 відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 в судовому засіданні 27.11.2017 року позовні вимоги не визнала, підтримала заперечення та просила в задоволенні позову відмовити. В подальшому до судового засідання не з'явилась.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_6 підтримала та просить позов задовольнити. При цьому вказала, що тривалий час проживає за кордоном України, на час знаходження в м. Одесі проживає разом зі своїм молодим чоловіком або за місцем мешкання матері ОСОБА_3
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_6 підтримала та просить позов задовольнити. При цьому вказала, що в спірній квартирі не мешкає, має інше житло.
Вислухавши присутніх учасників справи та допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідальним наймачем квартири АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Станом на 27.03.2017 року за даною адресою також зареєстровані: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що суду надано довідку № 687-27.03.2017 (з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації) /а.с.12/.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2002 року визнано ОСОБА_9 та ОСОБА_5 такими, що втратили право на житлову площу в квартирі АДРЕСА_2 /а.с.8/.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2012 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2002 року скасовано та в позові ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовлено /а.с.9-10/ та ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.06.2012 року допущено поворот виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2002 року шляхом поновлення реєстрації ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_3 /а.с.11/.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2012 року визнано незаконним та скасовано розпорядження Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради №188076 від 20.10.2004 року про приватизацію квартири АДРЕСА_4, а також визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на зазначену квартиру /а.с.13-14/.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2015 року зобов'язано ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_5 перешкоди у користуванні житловим приміщенням - двокімнатною квартирою №60, жилою площею 31,0 кв.м., у будинку №47, по пр. Маршала Жукова, в м. Одесі, а також відповідачів зобов'язано надати ОСОБА_5 ключі від вхідної двері зазначеної квартири /а.с.21/.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.10.2015 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2015 року залишено без змін /а.с.22-23/.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.02.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28.04.2016 року, визнано недійсним договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_5, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від 09.10.2010 року, а також скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_3 від 09.03.2011 року на підставі договору дарування та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_6, прийняте від 21.12.2004 року на підставі Свідоцтва про право власності від 20.10.2004 року /а.с.15-17/.
З досліджених судових рішень та власноручно складеної розписки відповідача, наданої до суду, слідує, що відповідач ОСОБА_5 28.07.2016 року о 14.30 отримала ключі від квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Тобто, судом встановлений факт виконання рішення суду щодо передачі ОСОБА_5 ключів від спірної квартири та вільного доступу до житла /а.с.24/.
На підтвердження факту не проживання відповідача ОСОБА_5 з 28.07.2016 року в зазначеній квартирі судом досліджені акти, складені сусідами ОСОБА_6 (мешканцями будинку за адресою пр. М. Жукова, 47), які підтверджують, що в квартирі №60 не проживає ОСОБА_5 (онука) з липня 2016 року по час складання актів, посвідчені начальником Дільниці №4 КП «ЖКС «Вузівський», а саме:
-ОСОБА_11 від 26.10.2016 року про не проживання ОСОБА_5 за зазначеною адресою, складений сусідами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 /а.с.25/;
-ОСОБА_11 від 28.12.2016 року про не проживання ОСОБА_5 за зазначеною адресою, складений сусідами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 /а.с.26/;
-ОСОБА_11 від 19.01.2017 року про не проживання ОСОБА_5 за зазначеною адресою, складений сусідами ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_12 /а.с.27/;
-ОСОБА_11 від 26.01.2017 року про не проживання ОСОБА_5 за зазначеною адресою, складений сусідами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 /а.с.28/;
-ОСОБА_11 від 30.03.2017 року про не проживання ОСОБА_5 за зазначеною адресою, складений сусідами ОСОБА_19 та ОСОБА_20 /а.с.29/;
-ОСОБА_19 від 29.06.2017 року про не проживання ОСОБА_5 за зазначеною адресою, складений сусідами ОСОБА_14 та ОСОБА_19 /а.с.43/.
Допитані в судовому засіданні 24.01.2018 року свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_11 обставини, викладені в актах про не проживання, підтвердили та пояснили, що в квартирі АДРЕСА_7 відповідач ОСОБА_5 не проживає ні з часу отримання нею ключів, ані раніше. Свідками непорозуміння між позивачем та відповідачем щодо вселення, надання ключів та можливості користування житлом, свідки не були.
Стороною відповідача на підтвердження заперечення надано наступні докази:
-подання державного виконавця Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області в порядку ст. 382 КК України від 13.06.2016 року №18648в /а.с.62-63/;
-постанова про закінчення виконавчого провадження від 13.06.2016 року /а.с.64-65/;
-подання державного виконавця Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області в порядку ст. 382 КК України від 13.06.2016 року №18651в /а.с.66-67/;
-постанова про закінчення виконавчого провадження від 13.06.2016 року /а.с.68-69/;
-ухвала Київського районного суду м. Одеси про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця від 22.12.2016 року /а.с.70-73/;
-витяг з кримінального провадження №12016160480002622 /а.с.74/;
-відповідь Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області на адвокатський запит від 22.11.2017 року /а.с.75/;
-відповідь Першого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 23.11.2017 року /а.с.76/;
-довідка КП «ЖКС «Вузівський» №2958 від 19.10.2017 року /а.с.77/;
-довідка КП «ЖКС «Вузівський» №3182 від 01.12.2017 року /а.с.78/;
-довідка КП «ЖКС «Вузівський» №2941 від 14.09.2017 року /а.с.79/.
З зазначених письмових доказів вбачається, що в Київському відділі ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області на примусовому виконанні знаходились виконавчі листи, видані на підставі рішення суду щодо зобов'язання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_5 у вселенні в спірну квартиру. В ході виконання державним виконавцем на боржників неодноразово накладалися штрафи за невиконання рішення суду та 13.06.2016 року оформлені подання про притягнення ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, на підставі чого було відкрито кримінальне провадження №12016160480002622. Однак всі вказані дії були здійснені до моменту передачі ключів від спірної квартири відповідачу ОСОБА_5 - 28.07.2016 року, тобто до моменту фактичного виконання рішення суду. З огляду на те, що в позовній заяві позивач посилається саме на цю дату, як на початок обчислення строку не проживання відповідача в зазначеній квартирі, суд вважає надані стороною відповідача докази такими, що не спростовують позовних вимог. Довідки КП «ЖКС «Вузівський» від 14.09.2017 року, 19.10.2017 року та 01.12.2017 року суд приймає до уваги та вважає такими, що підтверджують лише реєстрацію відповідача ОСОБА_21 за вказаною адресою.
Суд відхиляє надані стороною позивача акти про не проживання відповідача ОСОБА_5 в спірній квартирі за 2013-2014 роки /а.с.57-59/, оскільки вони також виходять за межі заявленого в позовній заяві строку не проживання відповідача у квартирі.
Суд критично ставиться до пояснень відповідача ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_8 щодо того, що позивачем та третіми особами по теперішній час чиняться відповідачу перешкоди у вселенні та проживанні в спірній квартирі, оскільки навіть з заперечень відповідача вбачається, що вона добровільно залишала квартиру, коли приходила за спірною адресою та відкривала двері наявними у неї ключами. На підтвердження пояснень відповідача щодо того, що її не пускали далі коридору і вона не мала змоги залишитись у квартирі, належних доказів суду не надано.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_5 на даний час не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, хоча з 26.07.2016 року мала можливість вселитись, оскільки отримала ключі від вхідних дверей, та самостійно входила до житла. Реєстрація відповідача ОСОБА_5 за вказаною адресою порушує права відповідального наймача ОСОБА_6, в зв'язку з чим суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду за захистом.
Згідно з ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Проаналізувавши встановлені обставини, враховуючи непроживання відповідача ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_8 в строк понад шість місяців, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 71-72 ЖК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 /ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий 13.02.2002 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, місце реєстрації та проживання - АДРЕСА_9, тел. 067-962-46-47/ до ОСОБА_5 /ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії КМ 668526, виданий 07.07.2010 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, місце реєстрації - АДРЕСА_9, тел. 093-95-50-169/, треті особи - ОСОБА_2 /ІНФОРМАЦІЯ_7, місце проживання - 65114, АДРЕСА_9, тел. 093-166-32-03/, ОСОБА_3 /місце проживання - 65114, АДРЕСА_9/ про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії КМ 668526, виданий 07.07.2010 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, місце реєстрації - АДРЕСА_9, тел. 093-95-50-169, такою, що втратила право користування житлом - квартирою № 60 будинку № 47 по проспекту М. Жукова у м. Одесі.
Вказане рішення є підставою для зняття ОСОБА_5 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_9.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня одержання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.01.2018 року.
Суддя Васильків О. В.