Справа № 500/6138/16-ц
Провадження № 2/500/839/18
29 січня 2018 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Павлюк Л.П.
за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
ОСОБА_3
до
комунального дошкільного закладу комбінованого типу ясла-садок №12 «Колокольчик»,
подруга ОСОБА_4
про
скасування наказів про накладення стягнення та наказу про звільнення і поновлення на роботі
Позивач пояснила, що наказом № 05-к від 09 лютого 2016 року вона прийнята на роботу постійно в якості комірника дошкільного навчального закладу. Разом із тим наказом №59/з від 11 серпня 2016 року визначено, що вона не виконує своїх посадових обов?язків згідно посадової інструкції №10, що затверджена наказом по закладу №05 від 15 лютого 2016 року. Вказаний наказ пов?язаний із зберіганням неякісних круп та простроченого курячого філе, а також зіпсованого молока. Разом із тим пояснила, що крупи та філе були замовлені до ознайомлення із наказом відділу освіти від 21 червня 2016 року за № 192-з, а провина у зіпсуванні молока не доведена через користування холодильником також і поварами, які приходять на роботу раніше неї. Також наказом № 62-з від 12 вересня 2016 року їй винесено догану на підставі доповідної записки заступника завідувача з адміністративно-господарської частини ОСОБА_5 та старшої медичної сестри ОСОБА_6, що пов?язані з обставинами зіпсованих сарделів. Пояснила, що від неї не були відібрані пояснення, а догана винесена без належних підстав. Також пояснила, що наказом за № 120-В від 03 жовтня 2016 року їй надана відпустка з 05 жовтня 2016 року по 19 жовтня 2016 року. На час відпустки її обов?язки на підставі наказу № 121-в від 05 жовтня 2016 року покладені на шеф-повара ОСОБА_7, між тим її було звільнено за наказом №20-к від 20 жовтня 2016року за ст. 41 п.2 КЗпП України через втрату довіри. Їй також не було запропоновано надати пояснення, а звільнення проведене безпідставно. Просить скасувати накази № 59-з від 11 серпня 2016 року, № 62-з від 12 вересня 2016 року та №20-к від 20 жовтня 2016 року і поновити її на посаді комірника. Також просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу 23271,30 грн. та моральну шкоду 5000 грн., розмір якої визначає з урахуванням безпідставності звільнення та тривалості відсутності роботи. Також просить стягнути витрати на правову допомогу 5000 грн.
Представник відповідачів проти позовних вимог заперечує, пояснила, що за посадовою інструкцією позивач підпорядковується керівникові дошкільного навчального закладу, заступнику завідуючого з АГЧ, вихователеві, медсестрі та дієтсестрі. За своїми обов?язками комірник зобов?язаний своєчасно забезпечувати дитячий заклад якісними продуктами харчування та суворо дотримуватись термінів збереження продуктів харчування, порушення чого може мати наслідком звільнення з роботи. З урахуванням вказаного з позивачем укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Разом із тим наказом №59/з від 11 серпня 2016 року визначено, що вона не виконує своїх посадових обов?язків згідно посадової інструкції №10, що затверджена наказом по закладу №05 від 15 лютого 2016 року, у зв?язку із чим встановлено додатковий контроль з боку завідувача з адміністративно-господарської частини ОСОБА_5, за доповідною запискою якої разом зі старшою медичною сестрою ОСОБА_6 на підставі акту від 20 червня 2016 року щодо знаходження прострочених продуктів, а наказом № 62-з від 12 вересня 2016 року винесено догану. Також пояснила, що зіпсування продуктів сталось з вини позивача, яка не врахувала, що дитячий заклад не функціонував з 21 червня 2016 року по 29 липня 2016 року на підставі наказу відділу освіти за № 192-з від 21 червня 2016 року, а зіпсування молока сталось через неуважність позивача, яка не закрила холодильник. Також пояснила, що зіпсовані продукти були частково замінені батьками дітей, а керівником дитячого закладу було відшкодована шкода на користь відділу освіти.
Вислухавши пояснення, показання свідків, думку захисту, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Долученою до матеріалів справи трудовою книжкою та копіями наказів визначено, що наказом № 05-к від 09 лютого 2016 року вона прийнята на роботу постійно в якості комірника дошкільного навчального закладу.
На підставі наказу з позивачем укладено договір про повну матеріальну відповідальність, а за вимогами посадової інструкції №10 позивач підпорядковується керівникові дошкільного навчального закладу, заступнику завідуючого з АГЧ, вихователеві, медсестрі та дієтсестрі.
За наказом №20-к від 20 жовтня 2016 року позивач звільнена з роботи у зв?язку з втратою довіри за ст. 41 п.2 КЗпП України.
Між тим, відповідно до вимог ст. 41 ч.1 п.2 КЗпП України звільнення може бути проведене за наявності винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Наказом № 59-з від 11 серпня 2016 року по дошкільному навчальному закладу визначено, що заклад не функціонував з 21 червня 2016 року по 29 липня 2016 року на підставі наказу відділу освіти за № 193-з від 21 червня 2016 року. Через порушення режиму зберігання крупи в ній завелись шкідники, що стало причиною закупки нової крупи на суму 422 грн. за актом від 16 серпня 2016 року. Також вказаним наказом визначено, що на 17 червня 2016 року замовлено філе куряче 30 кг., у якого скінчився термін реалізації на 21 червня 2016 року і за названі продукті відшкодовані гроші в касу відділу освіти на 3238,55 грн. Окрім того визначено про отримання 49 літрів молока 05 серпня 2016 року, яке через наявність відкритого холодильника виявилось зіпсованим 08 серпня 2016 року. Вказані обставини підтверджені актом від 20 червня 2016 року щодо курячого філе, печінки та сарделей, а також актом від 16 серпня 2016 року щодо крупи.
Наказом № 62-з від 12 вересня 2016 року через незадовільну роботу позивача в якості комірника на підставі доповідної записки заступника завідуючого з АГЧ, та старшої медичної сестри за систематичне порушення посадових обов?язків ОСОБА_3 винесено догану. Разом із тим вказаним наказом не визначено за які саме систематичні порушення посадових обов?язків до позивачки застосовано стягнення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що в якості заступника завідуючого з адміністративно-господарської частини контролювала дії позивача, яка зробила заявку на час свята «Троїця», за час відпустки в дитячому садку не перевіряла стан зберігання продуктів, а до холодильника, в якому зберігається молоко, мають самостійний доступ кухарі.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що зіпсування продуктів сталось через те, що позивач зробила заявку продуктів на час, який був святковий, а холодильник, користування яким також довірено самостійно кухарям, відкрився через великий обсяг молока, в результаті чого останнє і було зіпсоване.
Обставини доступу до холодильника окрім позивача інших осіб відповідач не заперечує, а пояснення щодо зіпсування молока через провину позивача матеріалами справи не доказані та мають ознаки припущення, які не можуть бути підставою для визнання провини позивача.
Разом із тим до матеріалів справи не долучені докази, які підтверджують ознайомлення позивача з наказом відділу освіти за № 192-з від 21 червня 2016 року про припинення роботи дитячого закладу з 21 червня 2016 року по 29 липня 2016 року.
Між тим наказом № 121-в від 05 жовтня 2016 року обов?язки позивача покладені на шеф-кухаря ОСОБА_7, де п. 2.2 та 2.3 визначено про необхідність надсилання щомісячного попереднього замовлення на продукти харчування до баз постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини відповідно до примірного двотижневого меню. Один раз на 2-3 дні подавати уточнені заявки на продукти харчування до баз постачальників за відповідною формою.
Вказаною обставиною визначено, що термін заявки є довготривалим і не може бути скоригований комірником одноособово.
З урахуванням вказаного зіпсованість продуктів харчування, про що визначене актом від 20 червня 2016 року щодо курячого філе, печінки та серделей, які не можна було реалізувати після 29 липня 2016 року суд вважає необґрунтованим в частині доказів про порушення позивачем своїх функціональних обов?язків.
Актом від 16 серпня 2016 року визначено щодо нової закупівлі крупи вартістю 457 грн., що стало наслідком неналежного зберігання комірником.
Таким чином наявним залишається зіпсування крупи, за яке на позивача стягнення не накладалось, а реагування визначене наказом № 59-з від 11 серпня 2016 року.
За наказом № 120-В від 03 жовтня 2016 року позивач знаходилась у відпустці з 05 жовтня 2016 року по 19 жовтня 2016 року.
На підставі наказу № 121-в від 05 жовтня 2016 року обов?язки позивача покладені на шеф-кухаря ОСОБА_7
Між тим, у відповідності до вимог ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Позивач пояснила, що у неї не було своєчасно відібрані пояснення. Докази, які спростовують вказану обставину, відповідачем не долучені.
Отримання позивачем сарделей вагою 28,700 кг. замість 13,100 кг., які витрачаються на харчування дітей за розподілом бухгалтерією відділу освіти на підставі договору, та відмову від 20 кг. сарделей 10 жовтня 2016 року, про що визначено актом дитячого закладу від 11 жовтня 2016 року, пов?язане із знаходженням позивача у відпустці з 05 жовтня 2016 року по 19 жовтня 2016 року та у свою чергу не покладені у підставу накладення стягнення або звільнення, та не можуть бути пов?язані із порушенням позивачем своїх функціональних обов?язків.
Вказані обставини є такими, що зумовлюють відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України поновлення позивача на роботі та стягнення оплати вимушеного прогулу з урахуванням середньої заробітної плати позивача, що визначена довідкою за № 202 від 07 серпня 2017 року відділу освіти Ізмаїльської міської ради на час прийняття рішення по суті спору на загальну суму 23271,30 грн.
Разом із тим наказ № 59-з від 11 серпня 2016 року не стосувався дисциплінарного стягнення щодо позивача, а вирішував питання щодо посилення контролю за зберіганням продуктів харчування та сировини, термінів реалізації, у зв?язку із чим суд вважає необґрунтованим посилання позивача про порушення її прав вказаним наказом, що є підставою для відмови у задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Окрім того, у відповідності до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрат нормальних життєвих зв?язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Разом із тим, у відповідності до роз'яснень п.3,5,9 постанови №4 Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року за наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відсутність у позивача іншої роботи з часу звільнення, що у свою чергу зумовлює необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, є підставою для стягнення моральної шкоди, розмір якої суд на підставі засад розумності, виваженості та справедливості визначає у розмірі 2000 грн.
У відповідності до вимог ст. 430 ч.1 п.2,4 ЦПК України суд допускає негайне виконання судового рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць 1521 грн. та поновлення на роботі.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.
Разом із тим, вимогами ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вказані вимоги представником позивача не виконані, що є підставою у відповідності до вимог ст. 257 ч.1 п.9 ЦПК України для постановлення ухвали про залишення в цій частині без розгляду.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України
Позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати наказ за № 62-з від 12 вересня 2016 року про винесення догани комірнику комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок №12 «Колокольчик».
Скасувати наказ за № 20-к від 20 жовтня 2016 року про звільнення ОСОБА_3 з посади комірника комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок №12 «Колокольчик».
Поновити ОСОБА_3 на посаді комірника комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок №12 «Колокольчик».
Стягнути з дошкільного навчального закладу на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 23271,30 грн.(двадцять три тисячі двісті сімдесят одна грн. 30 коп.)
Поновлення на роботі та стягнення 1521 грн. підлягають негайному виконанню.
Стягнути з дошкільного навчального закладу на користь ОСОБА_3 моральну шкоду 2000 грн. (дві тисячі грн.).
У задоволенні позовних вимог в частині скасування наказу за № 59-з від 11 серпня 2016 року комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок №12 «Колокольчик» відмовити.
Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу залишити без розгляду.
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_9