Справа №489/4844/17 29.01.2018
Провадження №33/784/37/18
29 січня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
судді - Куценко О.В.
за участю секретаря - Чоботаренко Т.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2017 року, стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави 320 гривень
Згідно постанови суду, 04.10.2017 о 01 год. 50 хв. у м. Миколаєві по вул. Садова, 36, водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя та очей, керував транспортним засобом Мітсубісі Паджеро Вагон, номерний знак НОМЕР_1. У встановленому законом порядку в присутності двох свідків від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - алкотестеру «Драгер» та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 .
Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 320 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 27 грудня 2017 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2017 року скасувати та закрити провадження по справі.
Разом з тим клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що копію постанови отримав лише 13 грудня 2017 року.
Перевіривши доводи, викладені в клопотанні, заслухавши пояснення апелянта на підтримку клопотання, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з наступних підстав.
Згідно положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно матеріалів справи рішення судом за даним провадженням було постановлено 11.12.2017 року.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана до суду лише 27.12.2017 року, тобто з порушенням строку на оскарження постанови, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та постанови суду вбачається, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні, про причину неявки суду не повідомив, заяву про відкладення слухання справи до суду не подавав, але був належним чином повідомлений судом про час та дату судового засідання 11.12.2017 року, про що в матеріалах справи міститься копія виклику в судове засідання та зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається те, що ОСОБА_1 відправлення за номером 5405607486296 вручене особисто 28.11.2017, про що свідчить його підпис. Тому суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 268 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, був обізнаний, що судовий розгляд провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП призначено на 11 грудня 2017 року, а тому об'єктивно міг очікувати про постановлення в цей день стос моно нього рішення. Проте, в судове засідання не з'явився без поважних причин, таким чином скористався своїм правом бути присутнім в судовому засіданні та надавати суду пояснення на власний розсуд.
Копія постанови особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судом направлена 13.12.2017 року, тобто згідно з вимогами ч.2 ст. 285 КУпАП, про що в матеріалах справи міститься копія супровідного листа.
В клопотанні про поновлення строку апелянт не вказує на об'єктивні причини, які перешкодили йому вчасно подати апеляційну скаргу, а лише посилається на несвоєчасне отримання ним копії постанови суду першої інстанції. Хоча ОСОБА_1 отримав копію постанови в передбачений законом строк, а саме - 13.12.2017 року, про що він зазначає в апеляційній скарзі.
Між тим, законодавець строк оскарження постанови суду в справах про адміністративне правопорушення пов'язує з днем її проголошення, а не з днем вручення копії постанови. Крім того, матеріали провадження свідчать про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була направлена йому судом першої інстанції в строк, передбачений ч.2 ст. 285 КУпАП. Тому доводи апелянта про несвоєчасне вручення йому копії постанови судом першої інстанції, що стало причиною пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неспроможними.
Таким чином, особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не надано апеляційному суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом був пропущений без поважних причин, а тому не підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Відмовити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.12.2017 року, якою її його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Апеляційну скаргу з додатками до неї невідкладно повернути апелянту.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Миколаївської області О.В. КУЦЕНКО