Справа № 487/4157/17
Провадження № 1-кс/487/251/18
Іменем України
24.01.2018 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, який не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має вищу освіту, офіційно не працює, раніше не судимий, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 306 КК України, -
23.01.2018 року слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Миколаївської області ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити або спотворити інформацію на акаунтах, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, також вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурори підтримали дане клопотання та просили про його задоволення.
Підозрюваний в судовому засіданні провину не визнав, заперечував свою причетність до створення організованої групи та участь в ній. Також пояснив, що йому не відомо звідки взялись вилучені в квартирі АДРЕСА_3 пакетів з наркотичним засобом, а 1 пакет, який вилучено окремо, належить йому. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи мінімального залогу, посилаючись на загострення захворювань.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на недоведеність обґрунтованості підозри, недопустимість доказів наданих прокурором та недоведеність ризиків. Зазначив, що у підозрюваного було вилучено все майно, а тому він не зможе внести залог, у разі його призначення.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
02.09.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150030004113 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України.
21.01.2018 р. о 14 год. 10 хв. в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, затримано ОСОБА_5 .
22.01.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у тому, що разом з ОСОБА_8 досягли попередньої домовленості про створення злочинного угрупування, з метою збуту наркотичних засобів. З цією метою, а також з метою конспірації своєї злочинної діяльності підозрюваний ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зареєстрували за допомогою кроссплатформного меседжера для смартфонів та персональних комп'ютерів “Telegram” свій акаунт під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на який планувалось приймати заявки від клієнтів на придбання наркотичних засобів та передавати через них інформацію щодо знаходження наркотичних засобів, у заздалегідь обумовлених місцях, після отримання грошових коштів. З метою подальшої конспірації своєї злочинної діяльності підозрюваний ОСОБА_5 та ОСОБА_8 для отримання та подальшої легалізації коштів, здобутих внаслідок реалізації наркотичних засобів, зареєстрували в інтернет-мережі електронні гаманці в платіжній системі “EasyPay”. Для реалізації свого злочинного умислу, останні залучили в якості закладників наркотичних засобів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які за злочинним задумом мали отримувати від ОСОБА_8 та ОСОБА_5 наркотичні засоби та ховати їх у заздалегідь обумовлених місцях на території міста Миколаєва, про що надсилати за допомогою кроссплатформного меседжера для смартфонів та персональних комп'ютерів “Telegram” фото-звіти про місця знаходження наркотичних засобів, для їх подальшої передачі покупцям наркотичних засобів після отримання оплати.
22.06.2017 року під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_11 на сторінці у кроссплатформному меседжері для смартфонів та персональних комп'ютерів “Telegram”, яку створили ОСОБА_8 та ОСОБА_5 для незаконного збуту наркотичних засобів, замовив придбання суцвіття коноплі на суму 3000 гривень та після отримання згоди, перерахував на електронний гаманець EasyPay № НОМЕР_1 вказані грошові кошти.
В подальшому, на виконання вказаного замовлення, ОСОБА_9 22.06.2017 р. з відділення №2 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1в/6, відправив на адресу, вказану ОСОБА_11 , посилку з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою 17,511 гр.
У ході проведеного розслідування встановлено, що із електронного гаманця EasyPay № НОМЕР_1 грошові кошти періодично перераховувались на карткові банківські рахунки, якими користувались та знімали грошові кошти ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_5 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який в подальшому перевіз до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де заздалегідь розфасувавши його по поліетиленовим пакетам з застібкою “zip-lock”, почав незаконно зберігати з метою подальшого збуту, до моменту вилучення співробітниками правоохоронного органу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України підтверджують: протокол про результати виконання негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження зо особою від 18.01.2017 року, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.05.2017 року, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.06.2017 року та від 11.09.2017 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22.06.2017 року, протокол огляду предмета від 26.06.2017 року, висновок експерта № 1021 від 18.07.2017 року, експрес-накладна №59000265581836, протокол обшуку від 21.01.2018 року, висновок експерта № 102 від 22.01.2018 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.01.2018 року, висновок експерта № 104 від 22.01.2018 року.
З матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має паспорт для виїзду за кордон; на даний час проводяться дії по встановленню інших учасників даної організації; не працює, тобто не має іншого джерела доходу, який було припинено співробітниками поліції.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує те, що ОСОБА_5 неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий.
Суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи продовжити кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Положення ч.5 ст. 182 КПК України передбачають, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного лише у разі внесення застави у розмірі 15 000 000 грн., оскільки сама правова природа такого запобіжного заходу як застава є альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, а встановлення такого значного розміру застави носить каральний характер для підозрюваного, оскільки фактично унеможливлює існування «альтернативи» яка закладена в правовому інституті застави.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі - 1 000 000 (один мільйон) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 306 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва до 22.03.2018 року включно.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн.
Покласти на ОСОБА_5 у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:
- прибувати до слідчого СВ Заводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_7 із періодичністю 1 раз на тиждень кожного понеділка з 13-00 до 17-00 год ;
- не відлучатися за межі міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні будь-яким чином у тому числі і задопомогою мережі Інтернет ;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст..194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_5 діє до 22.03.2018 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області, протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1