Справа № 802/1422/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
23 січня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов'язання надання такого дозволу,
Позивач 22.08.2017 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену в листі від 27.06.2017 за №Д-8807/0-3811/6-17, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) та зобов'язати відповідача надати зазначений дозвіл. Крім того, позивач просить зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та винести окрему ухвалу з приводу порушення вимог закону при розгляді його клопотання.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2017 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту), викладену в листі від 27.06.2017 за №Д-8807/0-3811/6-17.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту).
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що у травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, яка зарезервована для передачі учасникам антитерористичної операції. До клопотання ОСОБА_2 додав копії паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду, листа відділу Держгеокадастру у Калинівському районі Вінницької області від 20.12.2016, посвідчення інваліда війни, графічний матеріал на земельну ділянку та інформацію з ДЗК.
27.06.2017 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надало відповідь листом №Д-8807/0-3811/6-17, в якому роз'яснено вимоги ст.79-1 Земельного кодексу України.
Не погодившись з такою відповіддю позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності вчинених дій та прийнятого рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Згідно вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частиною 1 ст. 121 ЗК України зазначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
За змістом ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У такому клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Положенням ч. 7 ст. 118 ЗК України вказано, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу, може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, в оскаржуваному листі відповідача не міститься аргументованої підстави ненадання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою, як і не міститься категоричної форми про відмову, а лише викладено норму ЗК України.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Іванівської сільської ради, а тому подальші дії спрямовані на її розподіл мають здійснюватися за технічною документацією щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
При цьому, ст. 118 ЗК України не передбачено обов'язку особи, яка подає клопотання про надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства подавати технічну документацію щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею відповідачу забороняється. Разом з тим, Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, зокрема і форма прийнятих відповідних рішень.
Отже, позивач звернувся до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства згідно ст.118 ЗК України, за результатами розгляду якого позивачу, всупереч наведеним нормам, направлено лише лист "Щодо розгляду клопотання", без прийняття будь-якого рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області протиправно та необґрунтовано відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га з метою ведення особистого селянського господарства не надавши жодної обґрунтованої підстави, що передбачені законодавством, для відмови у наданні такого дозволу.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.