Яготинський районний суд Київської області
Справа 365/2/17
Провадження 2/382/17/18
Іменем України
15 січня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л. І.
при секретарі Чемерис С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Калина", с. Красне Згурівського району Київської області, третя особа: Фермерське господавство "Світанок-2", с. Усівка Згурівського району Київської області, вул. Леніна, 14 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації,
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Калина", третя особа: Фермерське господавство "Світанок-2" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації, в котрому після вточнення позовних вимог зазначено, що Яготинським районним судом Київської області розглядається справа за позовом ПАТ "Калина" про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації, та в обгрунтування позовних вимог ПАТ "Калина" зазначає, що 10.10.2011 року між АТ "Калина", правонаступником якого є позивач ПАТ "Калина", та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком на десять років. 06.04.2007 року договір оренди землі зареєстровано у відділі Держкомзему Згурівського району про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.09.2012 р. за №322190004002012. Ознайомившись з матеріалами позову, він випадково дізнався, що ніби-то він уклав договір із ЗАТ "Калина", яким передав у користування вказаному товариству земельну ділянку розміром 4,8026 га терміном на десять років. Ця інформація стала відома із змісту позовної заяви та копії договора оренди землі від 10 жовтня 2011 року, який вперше він побачив, вивчаючи матеріали позову. Вказаного договору оренди, на який посилається ПАТ "Калина", як на підставу позову він ніколи із ЗАТ "Калина" не укладав і ніколи не підписував, даний договір є підробленим, оскільки від його імені підписалась інша особа, але ніяких повноважень від ОСОБА_1 для підписання вказаного договору не одержувала. 11.03.2016 року листом ПАТ "Калина" (правонаступник АТ "Калина", ЗАТ "Калина") пропонувало йому укласти договір оренди землі у зв"язку із закінченням строку дії попереднього договору. При цьому, ПАТ "Калина" посилається на договір оренди землі ніби-то укладений між ЗАТ "Калина" та ОСОБА_1 Ця обставина свідчить про те, що він ніколи із ЗАТ "Калина" договору від 10 жовтня 2011 року не укладав. Позивач ПАТ "Калина" оскаржує договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та СФ "Світанок-2" з тих підстав, що даний договір було укладено в період дії іншого договору оренди цієї ж землі, але станом на 11.03.2016 року визнає те, що термін дії договору оренди землі ПАТ "Калина" належної ОСОБА_1 закінчився. При розгляді вказаної справи позивач ПАТ "Калина" просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 20.10.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Світанок-2" щодо належної земельної ділянки кадастровий номер № 3221983000:04:014:0001 площею 4,8026 га. Посилаючись на те, що він договору оренди землі від 10 жовтня 2011 року із ЗАТ "Калина" ніколи не укладав, а тому ніколи не підписував, отже, за цим договором відсутнє його волевиявлення щодо передачі ЗАТ "Калина" належної йому земельної ділянки з підстав зазначених в оспорюваному договорі. Так як підпис від його імені вчинений іншою особою, яку він на підписання вказаного договору не уповноважував, він не мав наміру укладати вказаний договір, за таких обставин договір оренди землі від 10 жовтня 2011 року укладений між ним та ЗАТ "КАлина" є недійсним. Просив визнати недійсним вищевказаний договір оренди, скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.10.201112011 р., що укладений між ним та ЗАТ "Калина", вчинену відділом Держкомзему у Згурівському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.09.2012 р. за № 3221900040002012 та зобов"язати ПАТ "Калина" витребувати із чужого незаконного володіння та користування ПАТ "Калина", земельну ділянку розміром 4, 8026 га, що належить йому на праві власності.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечував з наступних підстав. Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Позивачу - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю (серія ЯЖ № 678297) належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,8026 га, кадастровий № 3221983000:04:014:0001, яка знаходиться Київська область, Згурівський район, Красненська с/рада. Між АТ «Калина» і позивачем було укладено договір оренди землі б/н від 10.10.2011р., відповідно до яких орендодавець (позивач - ОСОБА_1П.) прийняв зобов'язання надати в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,8026 га, а орендар (відповідач - АТ «Калина» ) - сплатити обумовлену орендну плату та податки. Зазначений договір підписаний головою правління АТ «Калина» - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Тобто укладення договору відбулося в інтересах позивача. Відповідно до п. 39 договору останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Статтею 20 Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Згідно із ч. З ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації. Зазначена правова позиція міститься у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.10.2011 року, а також у постанові Верховного суду України № 6-162цс13 від 16.02.14р. Договір укладено на 10 років та зареєстровано у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.09.2012р. за № 322190004002021. Отже, договір набув чинності після його державної реєстрації, а речове право на земельну ділянку, а саме право користування земельною ділянкою було передано Позивачем АТ «Калина» на строк - до 12.09.2022 року. Відповідно до ч. 3 ст. З ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013р., визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. На виконання договору протягом всього строку його дії відповідач користувався переданою позивачем у строкове платне користування земельною ділянкою і своєчасно виплачував орендну плату, що підтверджується платіжними відомостями на виплату орендної плати. В силу ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договір оренди б/н від 10.10.2011р. підписано сторонами та скріплено підписом та печаткою Відповідача. Сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, оскільки вказаний договір містить предмет, ціну та строк дії, тощо, та підписаний сторонами. Більш того, як свідчать підписані Позивачем платіжні відомості про видачу орендної плати без будь-яких зауважень та факту отримання орендної плати Позивач не заперечує, останній прийняв виконання обов'язків Відповідача за договором оренди б/н від 10.10.2011р. у повному обсязі (даний факт встановлено у справі № 365/132/16-ц). Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а відповідно до ч. 4 цієї статті правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. За загальним правилом, підписання позивачем платіжних відомостей про видачу орендної плати без будь-яких зауважень та не заперечує її отримання фактично свідчить про безумовне прийняття всіх виконаних відповідачем обов'язків в цілому. Доказів, що підтверджують неприйняття обов'язків позивачем у останнього відсутні. Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Доказами схвалення договірних зобов'язань може бути відповідне вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). Отже, укладення договору оренди землі б/н від 10.10.2011р. були схвалені фактичними діями сторін. Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Таким чином, на момент підписання договору оренди б/н від 10.10.2011р., наступні дії, що їх було вчинено, у т.ч. в отримані орендної плати від імені ЗАТ «Калина» свідчать про прийняття вказаного договору на виконання позивачем. Від часу укладення договору оренди б/н від 10.10.2011р. і існування договірних відносин та до моменту звернення ПАТ «Калина» до суду по справі № 365/132/16-ц про визнання договору оренди землі б/н від 20.10.2015р., укладеного між позивачем та Фермерським господарством «Світанок - 2», недійсним та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, - позивач жодного разу не висував будь-яких припущень та тверджень відносно недійсності укладеного сторонами зазначеного вище договору оренди. Крім того, позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі та свої заперечення про не укладення договору оренди б/н від 10.10.2011р. було подано позивачем вже після звернення відповідача до Згурівського районного суду Київської області з позовом про визнання договору оренди землі б/н від 20.10.2015р., укладеного між Позивачем та Фермерським господарством «Світанок - 2», недійсним та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки (справа № 365/132/16-ц) та винесення змотивованого рішення по даній справі. Таким чином, дії та заяви позивача про визнання договору оренди землі недійсним та неукладення договору оренди б/н від 10.10.2011р., укладеного між відповідачем та позивачем, свідчать про намір останнього ухилитися від виконання обов'язків за договором відносно передачі права користування земельною ділянкою кадастровий № 3221983000:04:014:0001, площею 4,8026 га, розташованою за адресою: Київська область, Згурівський район, Красненська с/рада на користь відповідача та є зловживанням Позивача своїми процесуальними правами і затягуванням судового процесу на користь ФГ «Світанок - 2». Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 4,8026 га, що розташована за адресою: Київська область, Згурівський район, Красненська сільська рада, кадастровий номер 3221983000:04:014:0001, з яких ріллі 4,8026 га. З договору оренди від 10 жовтня 2011 року вбачається, що вказана земельна ділянка ОСОБА_3 передана ЗАТ "Калина" у оренду у строкове платне користування на 10 років(а.с. 10-12, 55-56). Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі Київської області, про що в Державному реєстрі вчинено запис № 322190004002012 від 12 вересня 2012 року. Договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації. З висновку почеркознавчої експертизи від 25.09.2017 року (а.с.82-87) вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 у розділі "Орендодавець" в графі "Підписи сторін" на Договорі оренди землі від 10 жовтня 2011 року (укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ "Калина") -виконано не ОСОБА_1, зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою, тобто ОСОБА_1 договір оренди від 10 жовтня 2011 року не підписував.
Відповідно до ч.1 ст. 20 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до роз"яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляу цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.
У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.ст. 1212-1215 ЦК України).
Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже- оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.
Правова позиція, висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-99цс13 містить роз"яснення, що договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже-оспорюваним й витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання цього договору оренди землі недійсним не грунтується на вимогах, встановлених ст. 210, ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України і ст. 18 ЗУ "Про оренду землі".
Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 не підписував договір, то в силу ч. 3 ст. 203 ЦК України та ст. 215 ЦК України є всі підстави для визнання договору оренди недійсним.
Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.
В силу ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За таких обставин, суд вважає вимоги позову доведеними та такими, що підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд не може прийняти до уваги, оскільки вони повністю спростовуються встановленими у судовому засіданні обставинами справи та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89,259, 263-265 ЦПК України, ст. 18, ч.1 ст. 20 ЗУ "Про оренду землі", ч.1 ст. 210, ст.ст. 203,215,216, 236,387, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Калина", с. Красне Згурівського району Київської області, третя особа: Фермерське господарство "Світанок-2", с. Усівка Згурівського району Київської області, вул. Леніна, 14 про визнання договору земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки розміром 4, 8026 га, укладений 10 жовтня 2011 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ЗАТ (ПАТ) "Калина", с. Красне Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 30814923.
Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.10.2011 р., укладеного між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ЗАТ "Калина", с. Красне Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 30814923, вчиненого відділом Держкомзему у Згурівському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.09.2012 року за № 322190004002012.
Витребувати із чужового незаконного володіння та користування ПАТ "Калина", с. Красне Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 30814923 земельну ділянку розміром 4, 8026 га, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути із ПАТ "Калина", с. Красне Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 30814923 на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
Повне рішення сторони можуть отримати 25 січня 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області.
Суддя Литвин Л.І.