Справа № 137/1156/17
Головуючий у 1-й інстанції: Гопкін П.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
24 січня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмільницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,
в серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Хмільницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.
Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
28.12.2017 року на адресу суду від відповідача надійшла заява за вх. № 18541/17 про розгляд справи без їх участі.
Позивач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. Причини неявки суду не відомі.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, про що судом апеляційної інстанції 16 січня 2017 рок було прийнято ухвалу про перехід з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 працювала свинаркою з 26 грудня 2989 року по 02 жовтня 2006 року у СВАТ "Маяк" та з 01 лютого 2007 року по 13 квітня 2017 року у ФГ "Щербич".
В червні 2017 року позивач звернулась до Хмільницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Протоколом від 14.07.2017 року №1, відповідач відмовив ОСОБА_2 в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2017 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за віком, який підтверджується трудовою книжкою та іншими доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до п. "д" ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (Закон №1788-ХІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
За статтею 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв. Під час обчислення стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Так, із записів в трудовій книжці ОСОБА_2 встановлено, що остання працювала свинаркою з 26 грудня 1989 року по 02 жовтня 2006 року у СВАТ "Маяк" та з 01 лютого 2007 року по 13 квітня 2017 року у ФГ "Щербич".
При дослідженні трудової книжки позивача, судом апеляційної інстанції встановлено, що графи щодо відомостей про роботу внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року.
Записи в трудовій книжці ніким не оскаржувались та не визнавались в судовому порядку недійсними.
На підтвердження стажу роботи свинаркою, позивач також надала довідку № 255/01-12 від 15.05.2015 року видану Літинським трудовим архівом Вінницької області та довідки № 68 від 29.06.2017 року №26 від 22.07.2017 року видані ФГ "Щербич".
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими позивачем доказами доведено, що остання в спірні періоди працювала на посаді свинарки і загальний трудовий стаж складає понад 20 років, а тому має право на пільгову пенсію, передбачену п."д" ст.13 Закону №1788-ХІІ, а відповідачем доказів на спростування вищезазначеного не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії за віком згідно з пунктом "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та наявність підстав для та наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу таку пенсію.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмільницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 325, 328 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4