10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Замега О.В.
Суддя-доповідач:Франовська К.С.
іменем України
"22" січня 2018 р. Справа № 274/4411/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Франовської К.С.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "17" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії , -
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, у якій просила зобов'язати відповідача прийняти рішення про об'єднання особових рахунків в квартирах №93 та 93-А у будинку АДРЕСА_1 на протязі не більше місяця з дня набуття рішенням суду законної сили.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.11.2017 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та позивачу роз'яснено, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.311 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо, зокрема, захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Для вирішення питання за правилами якого судочинства слід розглядати певний спір, і чи володіє він ознаками справи адміністративної юрисдикції, яка повинна розглядатися за правилами передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, слід виходити із суб'єктного складу та предмету заявленого позову.
Таким чином, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства. У таких спорах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження, зокрема, як власника житлового приміщення, тобто перебуває з мешканцем цих житлових приміщень не у публічно-правових, а у приватно-правових відносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник між позивачем ОСОБА_3 та виконавчим комітетом Бердичівської міської ради з приводу відмови щодо об"єднання особових рахунків квартир №93 та 93-А у будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до змісту ст. 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
При цьому, позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що відповідач не виконав обов"язку щодо зміни умов договору найму (об"єднання особових рахунків).
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач фактично просив суд зобов'язати відповідача видати правовстановлюючі документи на житло, тобто спір виник не у публічно-правових, а у приватно-правових відносинах.
За таких умов, у даному випадку законом встановлений інший порядок судового розгляду, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що дана справа належить до юрисдикції судів цивільного судочинства та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З наведеного вбачається, що, судом першої інстанції було правильно застосовано норми права та прийнято вірне рішення про відмову у відкритті провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 109 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "17" листопада 2017 р. без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя К.С. Франовська
судді: Т.В. Іваненко
Л.В. Кузьменко
Повне судове рішення складено "23" січня 2018 р.