Справа № 686/15990/17
Головуючий у 1-й інстанції: Логінова С.М.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
23 січня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Полотнянка Ю.П. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції м. Рівне Департаменту патрульної поліції України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2017 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції м. Рівне Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління патрульної поліції м. Рівне Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 серпня 2017 року ОСОБА_2 на автомобілі "Nissan X-trail", номерний знак НОМЕР_1, рухався по трасі Н 22 в напрямку міста Рівне. Приблизно о 14.45 год. на 127 км позивач був зупинений інспектором роти №1 батальйону управління патрульної поліції в м. Рівне , вказавши що ОСОБА_2 порушив п. 1,1 додатку 2 розділу 34 Правил дорожнього руху України та виніс постанову серії АР № 693750 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожньої розмітки, якою накладено штраф в сумі 255 грн.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показами технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
Статтею 9 КупАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ст.11 вказаного кодексу адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до п.8.5-1 ПДР дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Розмітка 1.1 ПДР - (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
При цьому згідно п. 5.2.5, 5.3.1 ДСТУ горизонтальна розмітка білого, червоного, оранжевого та синього кольорів, а також білі та червоні елементи вертикальної розмітки за номером 2.1-2.5 повинні мати світлоповертальний ефект. Основне призначення розмітки забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху у разі вибору траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах.
Більше того, в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази порушення позивачем правил дорожнього руху, зокрема п. 1.1 додатку 2 розділу 34 Правил дорожнього руху України.
Судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, однак факту вчинення позивачем правопорушення не зафіксовано.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем протягом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій будь яких доводів щодо спростування даних обставин до суду не надано.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління патрульної поліції м. Рівне Департаменту патрульної поліції України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Полотнянко Ю.П. Курко О. П.