Справа № 822/2338/17
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
23 січня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: Романюк В.М.,
представників відповідачів: Кундиловської М.М., Нижник І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про стягнення пені,
в серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про стягнення пені.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представники відповідачів доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та за обставин викладених в ній просили суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "Хмельницькі барви" було заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 542 438,00 грн, відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за березень 2016 року (реєстраційний номер 9060201632 від 19.04.2016 року).
20.05.2016 року ДПІ у м. Хмельницькому було проведено камеральну перевірку, вищевказаної податкової звітності, за результатами якої, сума бюджетного відшкодування не була підтверджена (акт №1200/12-02/39618016 від 20.05.2016 року).
Податкові повідомлення-рішення за результатами вищевказаної камеральної перевірки ТОВ "Хмельницькі барви" не направлялись.
Станом на 27.05.2016 ДПІ у м. Хмельницькому не було направлено до Управління державного казначейства у м. Хмельницькому висновок за березень 2016 року із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
На дату подання позову бюджетна заборгованість по декларації за березень 2016 року погашена не була.
Крім того, позивачем було заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 5 805 552,0 грн, відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за квітень 2016, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9100833722 від 16.06.2016.
17.06.2016 року ДПІ у м.Хмельницькому було проведено камеральну перевірку, вищевказаної податкової звітності, за результатами якої, сума бюджетного відшкодування не була підтверджена (акт №1518/12-02/39618016 від 17.06.2016 року).
08.07.2016 року ДПІ у м. Хмельницькому були складені податкові повідомлення -рішення форми "ВЗ" за №0001851501 та №0001841501.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2016 року у справі №822/1220/16 було задоволено адміністративний позов ТОВ "Хмельницькі барви" та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 08.07.2016 за №0001851501 та№0001841501. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду України від 01.03.2017 року у справі №822/1220/16 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року у справі №822/1720/17 було задоволено адміністративний позов ТОВ "Хмельницькі барви" та стягнуто з Державного бюджету України пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень 2016 року, в сумі 50 388,77 грн. та по декларації за квітень 2016 року в сумі 264 351,44 грн. (пеня нараховувалась по 16.06.2017 року).
Станом на момент розгляду справи, бюджетна заборгованість не погашена, а тому, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю ДПІ у м. Хмельницького Головного управління ДФС у Хмельницькій області, звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Пунктом 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Так, п. 200.11 ст.200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.
Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Згідно п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
У зв'язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.200.7 ст.200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Пунктом 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Під час судового засідання було встановлено, що відповідач не відшкодував суму ПДВ ТОВ "Хмельницькі барви", у строки, встановлені п.п.200.10-200.13 ст.200 ПК України, а тому позивач набув право на нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.
Суд звертає увагу, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14.
У період з 17.06.2017 року по 26.10.2017 позивачу не відшкодовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 542,438,0 грн, а тому ТОВ "Хмельницькі барви" має право на стягнення пені у розмірі 341 747,95 грн.
У період з 27.10.2017 року по 07.11.2017 позивачу не відшкодовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 5 805 552,0 грн, а тому ТОВ "Хмельницькі барви" має право на стягнення пені у розмірі 30 992,10 грн.
Окрім того, під час судового засідання було встановлено, що на момент нарахування пені, вищезазначена сума була узгодженою.
Що стосується посилання апелянта про необхідність опрацювання органами державної податкової служби вищого рівня інформації щодо платників податків, за деклараціями яких сума заявленого бюджетного відшкодування становить більше 100 тис. грн., та отримання відповідної узагальненої інформації по заявлених позивачем сумах бюджетного відшкодування, то колегія суддів вважає їх безпідставним, оскільки зазначене питання стосується порядку взаємодії органів всередині централізованої податкової системи, що регулюється відомчими нормативними документами. А тому, правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби з метою посилення контролю за дотриманням податкового законодавства не можуть обмежувати законодавчо встановлені права платника податків.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 січня 2018 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.