Справа № 140/813/17
Головуючий у 1-й інстанції: Алєксєєнко В.М.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
23 січня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року (повний текст якої складено в м. Немирів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
На апеляційну скаргу Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області надійшов відзив позивача, зареєстрований Вінницьким апеляційним адміністративним судом 17.01.2018 року за вх. № 725/17.
У поданому відзиві позивач наголошує, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.11.2010 року позивачу було призначено пенсію за вислугою років при загальному стажі роботи 36 років 10 місяців 24 дні, середньомісячному заробітку 2712,18 грн. за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року та з 01.07.2000 року по 19.09.2010 року, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1
12.07.2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, але при обчисленні пенсії за віком був застосований показник середньої заробітної плати, який застосовувався під час призначення попереднього виду пенсії, а саме за 2009 рік 1650, 43 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Частиною 1ст. 10 цього Закону встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Пенсія за вислугу років позивачу була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачає такого виду пенсії як пенсія за вислугу років, а встановлює вичерпний перелік видів пенсій: пенсія за віком, по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника. Особі призначається один із цих видів пенсії за її вибором, і переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється у межах визначених цим Законом видів пенсії.
Твердження відповідача про те, що позивач звернувся із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, спростовуються наявною у пенсійній справі позивача заявою про призначення пенсії за віком, а не про переведення з виду на вид.
Частина 3ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює порядок переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (частина 4 ст. 45 Закону).
З аналізу змісту ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись вимоги ч. 3 вказаної правової норми щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Позивач просив відповідача саме призначити йому пенсію у 2016 році, а не про переведення з одного виду пенсії на інший.
Позивачу пенсія згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, а тому, виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні пенсії вперше, а не тих формул та граничних розмірів коштів, які використовуються при переході із одного виду пенсії на інший.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача про застосування до позивача при призначенні пенсії за віком є протиправними, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії за віком, для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача в 2016 році за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вперше, а попередня заява позивача стосувалась призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за іншим Законом, а не за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Курко О. П. Полотнянко Ю.П.