25 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/293/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС України на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Гордійчук В.М., м. Камінь-Каширський) у справі №157/3175/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України - начальника управління протидії митним правопорушенням Негріча Леоніда Миколайовича про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
23 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України - начальника управління протидії митним правопорушенням Негріча Леоніда Миколайовича в якому просила визнати протиправними дії начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України - начальника управління протидії митним правопорушенням Негріча Леоніда Миколайовича. Скасувати постанову відповідача №3738/20500/17 від 08 листопада 2017 року, якою визнано позивача винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову в справі про порушення митних правил № 3738/20500/17 винесену заступником начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України - начальником управління протидії митним правопорушенням Негрічем Леонідом Миколайовичем 08 листопада 2017 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, скасовано.
У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що особливості митного контролю та митного оформлення ТЗ, зареєстрованих у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що ввозяться на митну територію України з метою транзиту регламентовано Розділом IV цих же Правил, якими передбачено, що у разі ввезення громадянином-нерезидентом з метою транзиту на митну територію України ТЗ, зареєстрованого у відповідному реєстраційному органі іноземної держави, або ввезення з цією самою метою громадянином-резидентом ТЗ, зареєстрованого постійно в цьому органі та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого ТЗ здійснюється в усній формі. Відтак, вказане наводить на висновок, що за відсутності необхідних документів, зокрема, виданого на ім'я позивача доручення на право керування (розпорядження) ввезеного транспортного засобу, цей автомобіль на митну територію України в режимі «транзит» пропущено не було б.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з підстав викладених нище.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2017 року о 01 годині 39 хвилин на територію митного поста "Ягодин" Волинської митниці ДФС з України заїхав легковий автомобіль марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER", кузов НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_1 в якості пасажира переміщувалась громадянка України ОСОБА_2. Під час перевірки інформації, що міститься в АСМО "Інспектор" та в ПІК "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЄАІС ДМСУ, а також опитуванні громадянки ОСОБА_2 було встановлено, що 20.08.2014 року громадянка України ОСОБА_2 по смузі руху "зелений коридор" ввезла на митну територію України через пункт пропуску "Ягодин" Волинської митниці ДФС автомобіль марки "BMW 320", кузов НОМЕР_4, р.н. НОМЕР_5 (країна реєстрації Польща) в режимі "транзит" та станом на 11.10.2017 року його не вивезено з України та в інший митний режим не заявлено.
Таким чином, термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився для ОСОБА_2 ще 30.08.2014 року, адже максимально становив 10 днів перебування під митним контролем ДФС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 МК України, встановлені наступні строки для транзитних перевезень: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
За змістом п.7 розділу І "Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України", затверджених наказом Державної митної служби №1118 від 17.11.2005 року, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, в обов'язковому порядку пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, зокрема: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних документів на транспортний засіб з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.
У наданих поясненнях громадянка ОСОБА_2 заперечила факт ввезення автомобіля марки " BMW 320", кузов № НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_5 (країна реєстрації Польща) та повідомила, що 20.08.2014 року в'їжджала на територію України в даному автомобілі в якості пасажира, на який було пред'явлено усі необхідні реєстраційні та дозвільні документи на управління та користування таким.
Проте, 11.10.2017 року по даному факту інспектором митниці було складено протокол про порушення митних правил №3738/20500/17 за ч.3 ст. 470 МК України, другий примірник якого було вручено ОСОБА_2.
Згодом, 08.11.2017 року було винесено постанову №3738/20500/17, якою громадянку України ОСОБА_4 визнано виною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України.
З врахуванням викладеного, колегія апеляційного суду не погодилась з висновками суду першої інстанції, оскільки вважає їх такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи і також з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 366 МК України, канал позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор") призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Таким чином, ввезення транспортного засобу " BMW 320", кузов № НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_5 (згідно баз даних ПІК "Інспектор 2006" та ЄАІС ДФС) здійснювалось громадянкою ОСОБА_2 смугою руху "зелений коридор" в напрямку "в'їзд" на митну територію України, з метою особистого користування в митному режимі "транзит".
З баз даних ДФС відомо, що з позивачем у вищезгаданому транспортному засобі знаходилась ще четверо осіб, що не виключало об'єктивних можливостей ОСОБА_2 залучити цю особу для ввезення в Україну автомобіля " BMW 320", кузов № НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_5 в якості водія, оскільки законодавством такий спосіб не заборонений (а.с. 21).
Також суд апеляційної інстанції щодо подання позивачкою заяв щодо вчинення відносно її шахрайських дій зазначає, що подана заява не є підтверджуючим документом. Адже, підтверджуючим документом в даному випадку повинні бути рішення, які набрали законної сили про притягнення винних осіб у вчиненні шахрайських дій, відносно позивачки, до відповідальності передбаченої чинним законодавством України.
Отже, вищезазначені обставини справи свідчать про те, що посадові особи Волинської митниці ДФС при винесенні постанови від 08.11.2017 року у справі про порушення митних правил №3738/20500/17 діяли у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, а відтак підстави для задоволення даного позову відсутні.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 229, 243,272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС України задовольнити. Постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року у справі №157/3175/17 - скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України - начальника управління протидії митним правопорушенням Негріча Леоніда Миколайовича про скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді О. О. Большакова
І. В. Глушко