Справа № 380/1407/17 Головуючий у 1 інстанції - Лісовенко П.І. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
17 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Беспалова О.О., Бабенка К.А.,
при секретарі Кузик М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Тетіївської міської ради, в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 05.12.2017 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -
ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із позовом, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради ОСОБА_2 від 15.09.2017 № 06-07/31 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо визнання її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», з накладенням штрафу у сумі 60 624 грн.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 05.12.2017 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що, рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 29.04.2014 № 46, надано ФОП ОСОБА_1 дозвіл на реконструкцію двох малих архітектурних форм по вулиці Леніна (район парку) в місті Тетієві та зобов'язано виготовити проектно-технічну документацію на реконструкцію відповідно до вимог містобудівного законодавства. (а.с.17).
На замовлення ОСОБА_1, комунальним підприємством «Архітектурне бюро Тетіївської районної ради» виготовлені паспорт на встановленням малої архітектурної форми - металевого торгівельного павільйону НОМЕР_1 та паспорт на встановлення малої архітектурної форми - металевого торгівельного павільйону НОМЕР_2, які були погоджені міським головою ОСОБА_3, начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури ОСОБА_4, начальником КП «Архітектурне бюро Тетіївської районної ради» ОСОБА_5, що підтверджується листом погоджень проектних рішень по паспорту реконструкції малої архітектурної форми - торгівельного павільйону НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та листом погоджень проектних рішень по паспорту реконструкції малої архітектурної форми - торгівельного павільйону НОМЕР_2 по АДРЕСА_1. (а.с. 11, 34).
15.09.2017 начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради ОСОБА_2 винесена постанова № 06-07/31 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якій зазначено що ФОП ОСОБА_1 в 2016 році самочинно провела будівництво магазину із металевих конструкцій, площею 60,0кв.м по АДРЕСА_2. При цьому дозвільний документ на початок будівельних робіт відсутній, чим порушила п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за що фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», з накладенням штрафу в розмірі 60 624, 00 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачами не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови в цілому, а тому суд першої інстанції вважає, що позов підлягає задоволенню, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності скасуванню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Пунктом 4 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що два металеві торгові павільйони мають площу не більше 30 метрів квадратних, і відповідно є тимчасовими спорудами для провадження підприємницької діяльності ОСОБА_1 При цьому, станом на день винесення оскаржуваної постановим монтаж малої архітектурної форми не закінчено, приміщення не функціонують та не використовуються ОСОБА_1 для підприємницької діяльності. Згідно розробленої проектної документації, торгові павільйони будуть розділені перегородкою. Крім того, прибудова, розміром 18,6 кв.м., була лише піднавісом для зберігання будівельних матеріалів, яка вже давно демонтована.
Із пояснень свідка начальника відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури ОСОБА_4, які були надані в судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що вказані металеві торгівельні павільйони є малими архітектурними формами, а не будівлями, оскільки, вони встановлені, а не побудовані, а тому дозвільного документу на початок будівельних робіт не потрібно виготовляти. Крім того, щоб визначити, чи є дана конструкція фундаментом, необхідно встановити глибину закладання фундаменту, враховуючи дані щодо глибини промерзання ґрунту, для цього необхідно було провести експертизи.
Разом із тим, представник виконавчого комітету Тетіївської міської ради, в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради не надала належних та допустимих доказів на спростування даних обставин.
Отже, оскільки металеві торгівельні павільйони є малими архітектурними формами, а не будівлями, які встановлені, а не побудовані, то ФОП ОСОБА_1 не є суб'єктом містобудування, в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку із чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є суб'єктом даного правопорушення та не може нести відповідальність за вказане в постанові правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Тетіївської міської ради, в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Тетіївського районного суду Київської області від 05.12.201 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Беспалов О.О.
Бабенко К.А.
Повний текст постанови виготовлений 25.01.2018.