Номер провадження № 22-ц/785/1598/13
Головуючий у першій інстанції Середа
Доповідач Процик М. В.
11.01.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,
при секретарях Павлін О.В., Булгак Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронне агентство “Адмірал”про внесення запису до трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронного агентства “Адмірал”на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2012 року,-
16 грудня 2011року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) “Охоронне агентство “Адмірал”про зобов'язання внести запис до трудової книжки щодо прийняття його на роботу з 01 лютого 2011 року, про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації у сумі 14013,60 грн., про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 2300 грн., та про стягнення вихідної допомоги в розмірі 6900 грн. Позивач посилався на фактичне прийняття його на роботу з 01 лютого 2011 року, на невиплату відповідачем заробітної плати у повному обсязі, на несвоєчасний розрахунок при звільненні, та на звільнення з роботи за власним бажанням через порушення законодавства про працю, а тому на наявність права на отримання вихідної допомоги.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість і недоведеність.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2012року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал”внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу з 02 лютого 2011 року. Стягнуто з ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал”на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 4282 грн., компенсацію втрати частини заробітку у розмірі 127,87 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 2300 грн. та вихідну допомогу у розмірі 2904,99 грн., а всього - 9614,86 грн. В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал”просить рішення суду від 02 жовтня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Проти апеляційної скарги заперечує позивач.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, суд 1-ої інстанції виходив з того, що доведеним є факт роботи позивача в ТОВ з 02 лютого 2011 року, що заробітна плата йому за період з 02 лютого по 14 червня 2011 року не виплачувалась, що йому своєчасно не було виплачено розрахунок, та з того, що він має право на вихідну допомогу, оскільки звільнення з роботи за власним бажанням пов'язано з порушенням роботодавцем законодавства про працю.
Однак висновки суду 1-ої інстанції в частині стягнення вихідної допомоги не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, зроблені з порушенням норм процесуального права, що згідно з п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині стягнення вихідної допомоги з ухваленням в скасованій частині нового рішення про відмову в позові. У решті висновки суду колегія суддів вважає правильними.
Судом встановлено, що позивач згідно з записами у трудовій книжці та наказами роботодавця працював в ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал”на посаді керівника пульта централізованого спостереження в період з 15.06.2011 року по 24.11.2011р., і отримував заробітну плату в межах мінімальної.(а.с.5,91-92) Проте, ще 01 лютого 2011 року позивач заповнив анкету для прийняття його на роботу в ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал”, яку у нього особисто прийняв керівник підприємства ОСОБА_2, вчинивши відповідний підпис. (а.с.6) Згідно з копією журналу “здачі-прийняття змін оператором ТОВ”позивачем в якості начальника пульта централізованого спостереження ТОВ в графі “резолюція начальника”, починаючи з 02 лютого 2011 року учинявся підпис про погодження належної здачі чергування операторами ОСОБА_2, Мартюшевою та іншими.(а.с.9-35) Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2012 року та дослідженими апеляційним судом матеріалами кримінальної справи № 074201200002 по звинуваченню ОСОБА_2 в здійсненні злочину, передбаченого ст.172ч.1 КК України ( за ознаками іншого грубого порушення законодавства про працю), достеменно встановлено використання ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал” в період з 01.02.2011 року найманої праці працівників, у тому числі ОСОБА_3, без укладення трудового договору з фактичним допуском до роботи. (а.с.76) За свідченням свідка ОСОБА_4 та згідно з іншими доказами, оцінку яким суд надав в мотивувальній частині рішення, ОСОБА_3 фактично приступив до виконання своїх трудових обов'язків в ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал”з 02 лютого 2011 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо підставності позову про зобов'язання ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал”внести до трудової книжки позивача запис про прийняття його на роботу з 02 лютого 2011 року. Відповідно необхідним є також стягнення з ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал”на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з 02 лютого по 14 червня 2011 року у розмірі 4282 грн., компенсації втрати частини заробітку у розмірі 127,87 грн., стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 2300 грн. (в межах позову). Висновки суду в цій частині відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на правильно застосованих судом ст. 24 ч.3,4; ст. 48 ч.1,4; ст.ст.115,116-117 КЗпП України, ст. ст.1, 34 Закону України “Про оплату праці”, та на правильно здійснених судом розрахунках, наведених в мотивувальній частині рішення суду.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що позивач 24 листопада 2011 року подав роботодавцю заяву про звільнення його з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 24.11.2011р.(а.с.138) За змістом заяви позивач своє звільнення з роботи мотивував тільки власним бажанням. На невиконання роботодавцем стосовно нього законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, які за ст. ст. 38 ч.3,39 КЗпП України можуть бути підставою для звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням, позивач в заяві не посилався. Відповідно поданій позивачем заяві, відповідачем 24 листопада 2011 року було видано наказ № 8\ОС про звільнення позивача з роботи з посиланням тільки на власне бажання, та на ст. 38 КЗпП України.(а.с.89) Згаданий наказ у судовому порядку позивачем не оспорювався, незаконним не визнавався. А між тим, за ст. 44 КЗпП України виплата працівнику вихідної допомоги при звільненні за власним бажанням (у розмірі не менше тримісячного заробітку) можлива тільки у разі припинення працівником трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом стосовно працівника законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.ст. 38 і 39).
Наявність правової підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вихідної допомоги у зв'язку з порушенням роботодавцем стосовно працівника законодавства про працю, колективного чи трудового договору із матеріалів не вбачається. Висновок суду в цій частині не відповідає матеріалам справи.
Судом неправильно застосовано правила ст. 44 КЗпП України, і відповідно неправильно стягнуто з ТОВ “Охоронне агентство “Адмірал” на користь ОСОБА_3 вихідну допомогу у сумі 2904,99 грн. Вказане порушення судом норм матеріального права є обов'язковою підставою для скасування рішення суду, а тому за ст. 303 ч. 3 ЦПК України, колегія суддів виходить за межі доводів апеляційної скарги, і вважає за необхідне в зазначеній частині рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в позові. Відповідно підлягає зменшенню і загальна сума, що підлягає стягненню на користь позивача до 6709,87 грн. (9614,86 - 2904,99)
У решті рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому за ст. 308 ЦПК України підстави для його скасування відсутні.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відсутня заява позивача про прийняття його на роботу з 02.02.2011 року, відсутні інші документи на підтвердження факту його роботи на підприємстві з зазначеної дати, що недопустимим доказом є свідчення свідка ОСОБА_5, - до уваги не беруться, оскільки достатній обсяг належних і допустимих доказів роботи позивача з 02.02.2011р. судом 1-ої інстанції в мотивувальній частині рішення наведено. Наданим сторонами доказам суд дав належну оцінку в судовому рішенні, та правильно послався на правила ст. 61 ч. 4 ЦПК України щодо преюдиційності обставин встановлених вироком суду у кримінальній справі ( який набрав законної сили). Підстав для переоцінки доказів в частині судового рішення, яке підлягає залишенню без змін, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -частковому (в частині стягнення вихідної допомоги) скасуванню з ухваленням в скасованій частині нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронне агентство “Адмірал” задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2012 року в частині стягнення вихідної допомоги скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронне агентство “Адмірал”про стягнення вихідної допомоги відмовити, зменшивши загальну суму до стягнення на користь ОСОБА_1 до 6709,87 грн.
У решті рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.Є. Федорова
ОСОБА_6